Ухвала суду № 131706198, 07.11.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/20777/25

Провадження № 1-кс/369/3181/25

У Х В А Л А

іменем України

07 листопада 2025 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступник начальника - начальник слідчого відділення ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111400000186 від 07 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області, одруженого, раніше не судимого, не працює, є добровольцем територіальної оборони, який зареєстрована та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК Кримінального Кодексу України, -

встановив:

07.11.2025 року заступник начальника - начальник слідчого відділення ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури у кримінальному звернувся до суду з клопотанням, який призначений в даному кримінальному провадженні, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, в обґрунтування доводів органами досудового розслідування вказано, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років, підозрюваний є громадянином України, з вищою освітою, одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий (зі слів). В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об`єктивного та швидкого його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

- переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

- перешкоджати здійсненню досудового розслідування.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, та покарання за який становить до 7 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та захисника, вважає, що клопотання підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділення ВП №2 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025111400000186, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 листопада 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України..

Органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порушення п. п. 1, 2, 3 положення та п. 8.1. Інструкції у 2022 році перебуваючи на території лісосмуги в селищі Чабани, Фастівського району, Київської області, (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено), знайшов на землі таким чином здійснив придбання чотирьох корпусів наступальних осколкових ручних гранат РГД-5, одного корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, які до вибухових пристроїв та бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини та п`ять уніфікованих запалів дистанційної дії УЗРГМ, які відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів, придатні до вибуху, та промислово виготовлені, споряджені вибуховою речовиною, придатною до вибуху при застосуванні відповідного засобу детонування, які поклав до кишень верхнього одягу в який був одягнений та переніс при собі до місця свого постійного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

06.11.2025 до ЧЧ ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення, від громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що батько громадянин ОСОБА_4 , вчиняє домашнє насильство, а саме застосовує фізичну силу та зберігає за місцем проживання вогнепальну зброю.

07.11.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено чотири ручні осколкові гранати РГД-5 з маркуваннями на корпусах «А 132-74 Т», «А 158 76», «А 134 74 Т», А 7 86 Т», одну ручну гранати Ф- 1 з частковим маркуванням в донній частині «**248 Т», п`ять підривачів до ручних гранат УЗРГМ з паркуваннями на зовнішній стороні запобіжного важеля «1-167-74 УЗРГМ 583», «2.143-73 УЗРГМ 583», «3.131-76 УЗРГМ 583», «4.133-84 УЗРГМ - 2 583», «часткове маркування 22-*0**».

Згідно довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів, встановлено, що чотири предмет зеленого кольору зовні схожі на ручні осколкові гранати РГД-5 з маркуваннями на корпусах «А 132-74 Т», «А 158 76», «А 134 74 Т», А 7 86 Т», предмет зеленого кольору зовні схожий на корпус ручної гранати Ф- 1 з частковим маркуванням в донній частині «**248 Т» належить до ІІ категорії вибухонебезпеки (небезпечний).

Крім того, згідно довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів, встановлено, що п`ять предметів зовні схожих на підривачі до ручних гранат УЗРГМ з паркуваннями на зовнішній стороні запобіжного важеля «1-167-74 УЗРГМ 583», «2.143-73 УЗРГМ 583», «3.131-76 УЗРГМ 583», «4.133-84 УЗРГМ - 2 583», «часткове маркування 22-*0**» належить до ІІ категорії вибухонебезпеки (небезпечний).

07.11.2025 року о 06 годині 21 хв. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:, протоколом проведення обшуку, протоколами допитів свідків, проведеними слідчими (розшуковими) діями, та іншими матеріалами в сукупності.

Слідчим суддею встановлено, що строк тримання досудового розслідування не перевищує 60 днів, тому відповідно до вимог ст. ст. 115, 219, 295 КПК України слідчий суддя може задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу в межах вказаного строку.

Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`яти років.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Також, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

При вирішення клопотання, суд враховує вагомість доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєнні цього кримінального правопорушення, те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, однак має зареєстроване місце проживання де фактично мешкає з дружиною та повнолітньою донькою. Крім того, суд звертає увагу, що свідки в даному кримінальному провадженні є родичі підозрюваного, які мешкають разом з останнім.

Вищевказані обставини, свідчать про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на вірогідність переховування підозрюваного від слідства та суду, а також можливість продовжити вчинення підозрюваним аналогічного кримінального правопорушення, тому на думку суду клопотання є обґрунтованим, у зв`язку з чим, слід застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів в судовому засіданні не встановлено. Крім того, слідчий суддя приймає до уваги обставини під час яких було виявлене дане кримінальне правопорушення те, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення було подано до поліції безпосередньо донькою підозрюваного ОСОБА_7 , яка мешкає за однією адресою з ОСОБА_4 і є свідком в даному кримінальному провадження, тому на думку слідчого судді застосування більш м`якого запобіжного заходу, як домашній арешт чи особисте зобов`язання, не виправдає мету більш м`яких запобіжних заходів та не забезпечить належної поведінки підозрюваного.

Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні якого останній підозрюється, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави необхідно визначити підозрюваному у встановленому п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України розмірі - 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Крім того, у випадку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов`язки: прибувати за першим викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи; утриматися від спілкування з свідками.

Керуючись ст. ст. 22, 28, 115, 179, 181, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 277, 278, 295, 309, 372, 395 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання заступник начальника - начальник слідчого відділення ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури про обрання запобіжного у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025111400000186 від 07 листопада 2025 року задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 05 січня 2026 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту із залу суду негайно.

Одночасно визначити розмір застави у дванадцять розмірів прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, покласти на підозрюваного обов`язки, передбаченні ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 11 листопада 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1