Вирок № 131706181, 11.11.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5709/25

Провадження № 1-кп/369/1683/25

В И Р О К

іменем України

11.11.25 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Боярка Київської області, маючої середньо-спеціальну освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, -

встановив:

15.02.2025 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 , діючи всупереч ст. ст. 4, 69 Лісового кодексу України, п. п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 761 від 23 березня 2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів лісорубного або лісового квитка, маючи на меті здійснити незаконну порубку дерев, прибув на територію виділу №1, кварталу №134 Боярського лісництва відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція», безпосередньо за географічними координатами 50.3092011,30.2695974, що знаходиться в адміністративних межах Боярської об`єднаної територіальної громади Фастівського району Київської області, за межами населеного пункту м. Боярка.

Того ж дня, знаходячись у вказаному місці в період часу близько з 12 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою поліпшення свого майнового становища, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді завдання шкоди довкіллю, не отримавши у встановленому законодавством порядку лісорубного квитка, в порушення ст. ст. 4, 69 Лісового кодексу України, ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», вимог Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, п. п. 2-4 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, та п. п. 2-5 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, самовільно, використовуючи заздалегідь заготовлений інструмент, а саме ланцюгову бензопилу марки «АL-FА», шляхом спилювання до повного відокремлення стовбурів від кореня, здійснив незаконну порубку дев`яти сироростучих дерев, а саме: вісім дерев породи «дуб звичайний» діаметрами 27 см., 27 см., 22 см., 49,5 см., 22 см., 45,5 см., 49,5 см., 55 см., та одне дерево породи «вільха чорна», діаметром 25 см.

Вказаними умисними протиправними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісах, ОСОБА_4 заподіяв шкоду довкіллю у розмірі 123 949 грн. 30 коп., яка більше ніж у шістдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинив тяжкі наслідки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що 15.02.2025 перебуваючи на території Боярського лісництва у Фастівському району Київської області, за допомогою бензинової пилки здійснив порубку дев`яти дерев, у вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив належні висновки зі своєї поведінки та засуджує свій ганебний вчинок, просив суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочині доведена повністю та його дії кваліфікуються судом за ч. 4 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч.4 ст.246 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів; ОСОБА_4 раніше несудимий силуст.89КК України; за місцем проживання характеризується посередньо; на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, що полягає у критичній оцінці обвинуваченого своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У зв`язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 за ч.4 ст.246 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.

Враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щире каяття, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

Судом встановлено, що вироком Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областівід 11.11.2022 було засуджено за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцяти тисяч) грн.

Станом на 29.10.2025 року покарання у виді штрафу ОСОБА_4 не відбуто.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк 2 роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Тобто, дворічний строк давності виконання вироку Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областівід 11.11.2022 з дня набрання ним чинності 13.12.2022 сплив 13.12.2024.

Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК не притягувався, матеріали кримінального провадження не містять даних про його ухилення від відбування покарання, призначеного попереднім вироком, а тому відсутні підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування ч. 3 ст. 80 КК.

Зокрема, редакція ч. 3 ст. 80 КК певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання під час застосування ч. 3 ст.80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

У зв`язку із чим суд приходить до висновку, що лише несплата засудженим суми штрафу в певний строк або невідбуття громадських робіт самі по собі не свідчать про ухилення його від відбування таких покарань (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 21.11.2022 у справі № 754/17643/21).

Закінчення встановлених у частинах 1, 2 статті 80 КК строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання, з врахуванням положень частин третьої та четвертої цієї статті.

Покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до статті 71 КК.

У зв`язку із вищевикладеним, строки давності виконання вироку Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областівід 11.11.2022 закінчилися, внаслідок чого ОСОБА_4 у відповідності до ч. 2 ст. 90, п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК визнається таким, що не має судимості, а отже у суду відсутні підстави для застування положень ч. 1 ст. 71 КК України і призначення покарання обвинуваченому за сукупністю вироків.

Вказана правова позиція суду є релевантною до правової позиції Верховного Суду, яка віднайшла своє відображення у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.02.2025 у справі № 229/207/24.

У справі було заявлено цивільний позов начальником Державної екологічної інспекції Столичного округу Державної екологічної інспекції України, який просить стягнути з ОСОБА_4 123 949,30 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, цивільний позов начальника Державноїекологічної інспекціїСтоличного округуДержавної екологічноїінспекції України підлягає до задоволення у зв`язку із визнанням цивільним відповідачем позовних вимог.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 96-1 КК України та ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов?язати ОСОБА_4 в період іспитового строку: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, на користь держави в сумі 25468,80 грн (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім грн 80 коп.).

Цивільний позов начальника Державної екологічної інспекції Столичного округу Державної екологічної інспекції України до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 42163667) матеріальну шкоду в розмірі 123949,30 грн. (сто двадцять три тисячі дев`ятсот сорок дев`ять грн 30 коп.).

Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіКиєво-Святошинськогорайонного судуКиївської областівід 21.02.2025(справа№ 369/2977/25)на: стовбури дерев у кількості 9 шт., бензопила марки «AL-FA» з наявним на пів видимим маркуванням № 6-64-58-10Р, пластикова пляшка з рідиною рожевого кольору, зрізи із вищевказаних стовбурів та пеньків, із позначками: 1В-1Н 9В-9Н діаметрами близько: 1) дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 27 см. х 27 см. = 27 см.; 2) дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 28 см. х 26 см. = 27 см.; 3) дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 23 см. х 21 см. = 22 см.; 4) дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 48 см. х 51 см = 49,5 см.; 5) дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 22 см. х 22 см. = 22 см.; 6) дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 47 см. х 44 см = 45,5 см.; 7) дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 45 см. х 48 см = 46,5 см.; 8) дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 55 см. х 55 см. = 55 см.; 9) дерево породи «Вільха чорна» діаметром на зрізі 23 см. х 27 см. = 25 см. скасувати.

Речові докази:

- стовбури зрізаних дерев у кількості 9 штук, а саме 8 стовбурів дерев «Дуб звичайний» та 1 стовбур дерева «Вільха чорна» - передані на відповідальне зберігання лісничому ОСОБА_5 - залишити в розпорядженні Боярського лісництва відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція»;

- бензопилу марки«АL-FА»з наявнимнапіввидимим маркуванням«№6-64-58-10Р» - передану до камери збереження речових доказів Фастівського РУП ГУНП в Київській області - примусово безоплатно вилучити у власність держави на підставі ч. 1 ст. 96-1 КК України;

- зрізи стовбурів та пеньків, діаметрами близько: дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 27 см. х 27 см. = 27 см.; дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 28 см. х 26 см. = 27 см.; дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 23 см. х 21 см. = 22 см.; дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 48 см. х 51 см = 49,5 см.; дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 22 см. х 22 см. = 22 см.; дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 47 см. х 44 см = 45,5 см.; дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 45 см. х 48 см 46,5 см.; дерево породи «Дуб звичайний» діаметром на зрізі 55 см. х 55 см. = 55 см.; дерево породи «Вільха чорна» діаметром на зрізі 23 см. х 27 см. = 25 см - передані до камери збереження речових доказів Фастівського РУП ГУНП в Київській області знищити.

- пластикову пляшку з рідиною рожевого кольору передану до камери збереження речових доказів Фастівського РУП ГУНП в Київській області знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, представником потерпілого та обвинуваченим.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1