Постанова № 131706142, 11.11.2025, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

_________________

11.11.2025 Справа №: 368/1671/25

провадження 3/368/572/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2025 року м.Кагарлик

Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В.І.,

з участю захисника адвоката Козіної С.М.

розглянувши справу яка надійшла від ВП №1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , жителя - АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, -

встановив :

ОСОБА_1 , 26.09.2025 року близько 06 год. 45 хв. в м. Кагарлик по вул. Миронівська Обухівського району Київської області, керував автомобілем Mazda 323 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Його захисник адвокат Козіна С.М. вину заперечувала та просила провадження у справі закрити посилаючись на наступне.

З протоколом про адміністративне правопорушення від 26.09.2025, складеного щодо ОСОБА_1 згідно якого передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАГІ не погоджуюсь, оскільки мій підзахисний не керував автомобілем, що напряму підтверджується наявним в матеріалах справи відео з боді-камери працівника поліції.

З приводу ситуації, що склалась, пояснюємо наступне: напередодні, 25.09.2025 ОСОБА_2 пізно повертався з роботи і біля блок-посту в автомобілі сталась поломка. Оскільки вже було дуже пізно, то ОСОБА_3 викликав товариша ОСОБА_4 ійовича щоб він завіз його додому.

26.09.2025 вранці ОСОБА_5 підвіз ОСОБА_3 до його автомобіля, який залишився біля блок-посту, і ОСОБА_3 , відкривши в автомобілі капот, почав шукати неполадку. В цей час до нього під`їхав автомобіль патрульної поліції, працівник поліції попросив в документи на автомобіль і коли ОСОБА_2 їх надав, то він почав звіряти номери кузова, шасі і т.д.. і в цей момент працівник поліції висловив припущення, що ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Валентин в присутності працівників поліції, з його слів, дуже розгубився і навіть до кінця не усвідомлював, про що його запитують, оскільки єдине його спілкування з поліцією відбувалось ще в 2016 році, а тому і підписав пояснення, написані працівником поліції (як видно з відео, пояснення повністю написано працівником поліції без будь-яких запитань до ОСОБА_6 ).

Звертаю увагу суду, що під час того, як працівники поліції під`їхали до автомобіля ОСОБА_6 , останній не керував ним і його ніхто не зупиняв. На відео видно, що капот його автомобіля піднятий, що опосередковано підтверджує факт того, що він не міг на ньому їхати.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАІІ передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП може проявлятись у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що було поставлено у новину ОСОБА_1 ..

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 27 (абз.3,4) постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із подальшими змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №404/4467/16-а сформульовано правовий висновок про те, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП. п. 2.5 ІІДР України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1 103 (подальшому - Порядок 1103 ) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, то знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.1 1.2015 року № 1452/735 (в подальшому - Інструкція 1452/735). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п. 2 Інструкції 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, то вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. І Іаведенс дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку та спосіб, передбачений Інструкцією 1452/735, фіксація результатів огляду. За змістом ст. 266 КУпАП, пунктів 6 та 8 Порядку № 1103 поліцейські зобов`язані запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу, у випадку його відмови від проходження огляду у такому порядку - запропонувати пройти огляд у медичному закладі.

Тобто, притягнення особи до відповідальності можливе лише у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють як об`єктивну, гак і суб`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Однак матеріали справи не містять жодного доказу, який би указував на те, що ОСОБА_1 у час та місці, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно керував автомобілем. Поліцейські, що здійснювали фіксацію зазначеної події із складанням у подальшому протоколу про адміністративне правопорушення, при спілкуванні з моїм підзахисним послались на те, що вони його зупинили, проте цей факт не знаходить свого підтвердження під час перегляду відеозапису.

Так, із наданого поліцейськими відеозапису зазначеної події не можливо встановити те, чи дійсно ОСОБА_1 у час та місці, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, керував автомобілем.

Будь-яких інших доказів такого керування здобутих за допомогою наявних у поліцейських засобів відеоконтролю, робота яких повинна бути безперервною відповідно до положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 року № 1026 ( в подальшому Інструкція 1026) поліцейським не надано.

У матеріалах справи не міститься даних нро об`єктивну фіксацію керування ОСОБА_1 іншими джерелами, зокрема: за допомогою камер спостереження, відео реєстраторів, портативних засобів зв`язку тощо, що могли бути сприйняті поліцейським та використані у якості доказу факту такого керування. Матеріали справи не містять також пояснень будь-яких свідків, які б підтвердили факт керування ОСОБА_1 автомобілем.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАГІ протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними нро особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАГІ, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 25 1 КУпАІ І, доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані, окрім іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, у якому повноважною особою зазначаються усі необхідні відомості для подальшого прийняття судом рішення у справі. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених статтею 258 цього Кодексу, та повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ч. З ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП. обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61);

обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також Fia припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У відповідності до п.43 рішення ЄСІ1Л від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. T urkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином виконання ОСОБА_7 функції водія транспортного засобу «Mazda», д.н.з. НОМЕР_3 , не підтверджена належними та допустимими доказами.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» , рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Відсутність в справі беззаперечних доказів факту керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння або яка відмовилась від проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст.130 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, наявний у справі відеозапис із нагрудної камери поліцейського не свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Наведене указує на неналежність відеозапису як доказу вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи ігро адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, знову ж таки наголошую на тому, то мій підзахисний не керував автомобілем, атому в нього були всі підстави відмовитись від проходження на стан сп`яніння, що ним і було зроблено під відеозапис.

З огляду па усі вищевказані обставини, виходячи з положень сг. 61, 62 Конституції України, можна дійти беззаперечного висновку, що в матеріалах відсутні докази складу правопорушення щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 1 ч. І ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, справа стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 26.09.2025 року близько 06 год. 45 хв. в м. Кагарлик по вул. Миронівська Обухівського району Київської області, керував автомобілем Mazda 323 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Встановлені судом обставини підтверджуються: протокол серії ЕПР 1 №465259 від 26.09.2025 року в якому в графі пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні заперечення ОСОБА_1 з посиланням, що пояснення на окремому аркуші.

Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.09.2025 року, наданими працівникам поліції, де зазначено, що він керував автомобілем Mazda 323 д.н.з. НОМЕР_2 і був зупинений працівниками поліції на блок-посту для перевірки документів та та під час розмови працівники поліції повідомили йому, що він має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. На пропозицію пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння відмовився, та повідомив що напередодні вживав спиртні напої.

Відеозаписом правопорушення підтверджується , що працівник поліції запитав ОСОБА_1 чи розуміє він, що його зупинили на блокпосту і при цьому ОСОБА_1 стояв біля автомобіля Mazda 323 д.н.з. НОМЕР_2 і ніяких заперечень по цьому запитанню ОСОБА_1 не мав та на запитання відповів працівнику поліції, що пив пиво . На пропозицію працівника поліції відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу і в медичному закладі. Перед підписанням вказаних письмових пояснень від 26.09.2025 року ОСОБА_1 їх читав і працівник поліції також повідомив, що конкретно зазначено в цих поясненнях і ОСОБА_1 ніяких заперечень не мав та підписав.

Направленням наогляд водіят/з ОСОБА_1 до медичногозакладу зметою виявленнястану алкогольногосп`яніння від26.09.2025року підтверджується виявленняпрацівником поліціїу ОСОБА_1 різкого запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук.

Покази свідка ОСОБА_4 , на які посилається захисник, про те, що вранці 26.09.2025 року він автомобілем відвіз ОСОБА_1 до блок - посту в місті Кагарлику де стояв поламаний автомобіль ОСОБА_1 і поїхав по своїх справах суд оцінює критично . Вказаним відеозаписом не підтверджується присутність вказаного свідка який також не зазначав про конкретну поломку яка не дозволяла руху автомобіля яким керував ОСОБА_1 . Посилання захисника на відкритий капот автомобіля Mazda 323 д.н.з. НОМЕР_2 не є доказом, що вказаний автомобіль мав конкретну поломку яка не дозволяла руху автомобіля. Також враховуючи вік ОСОБА_1 який передбачає певний життєвий досвід та дані відеозапису суд не вбачає, що ОСОБА_1 дуже розгубився і до кінця не усвідомлював, що його запитують працівники поліції.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи яка притягується до адміністративної відповідальності, то йому необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами згідно санкції ст. 130 ч.1 КУпАП.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 130 ч. 1 КУпАП,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,рнокпп: НОМЕР_1 ,визнати винниму вчиненні адміністративногоправопорушення передбаченого ст.130ч.1КУпАП та піддати адміністративномустягненню увигляді штрафу в розміріоднієї тисячі неоподаткованихмінімумів доходівгромадян,що становить 17000 грн.з позбавленнямправа керуватитранспортними засобамистроком на1рік.(Призначення платежу: Штраф, Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. на рахунок:UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача: (ЄДРПОУ:37993783) банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В.І. Кириченко