Ухвала суду № 131703005, 11.11.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9620/22

УХВАЛА

11 листопада 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 17.10.2022 адміністративний позов задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці, виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 за № ХС48849 від 23 серпня 2022 року ( включаючи усі вказані у ній додаткові види грошового забезпечення та премію) з 01.04.2019 року, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Рішення набрало законної сили.

Позивачем подано заяву про зміну способу/ порядку виконання рішення з зобов`язання вчинити дії на стягнення з відповідача заборгованості з пенсійних виплат. Заява обґрунтована тим, що відповідач не виплачує суму заборгованості.

Пенсійний орган подав письмові пояснення, у яких зазначив про неможливість виконання на цей час рішення у зв`язку з ненадходженням фінансування на вказані цілі.

Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні, про що учасники повідомлялись, однак в судове засідання не з`явились. Суд здійснює розгляд заяви у письмовому провадженні.

Вирішуючи заяву, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється вжиття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що були раніше встановлені. Отже, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та/або порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому змісту рішення, або ж відмовити у цьому. Водночас, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та/або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

Судом встановлено, що позивачу на виконання рішення суду проведений перерахунок пенсії та визначена загальна сума доплати (заборгованості).

Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що виконання рішення суду в частині виплати заборгованості ускладнене через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України та у порядку черговості. Отже, фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на виплату заборгованості по пенсіях за рішеннями судів.

У той же час загальновідомо, що вказана ситуація є системною проблемою, отже не є винятковим випадком в розумінні КАС України, тому відсутня обставина, яка унеможливлює виконання рішення суду та обумовлює безумовні підстави для зміни способу/ порядку виконання рішення.

Водночас, зміна способу виконання рішення із зобов`язання провести виплату на стягнення коштів з територіального органу Пенсійного фонду безпосередньо, не супроводжуватиметься автоматично відповідним пропорційним збільшенням обсягу цільових призначень, передбачених на такі виплати, або їх перерозподілом.

При вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.

У цій справі виконання рішення суду можливе, але ускладнене через відсутність на цей час коштів, водночас виплата може бути здійснена за наявності відповідного фінансування з бюджету.

У постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 щодо аналогічного питання Верховний Суд прийшов до таких висновків: оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивачки судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, колегія суддів приходить до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить державний виконавець, адже запропонований ним спосіб виконання фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення. При цьому колегія суддів зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку №1165. Водночас, стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб. Отже, оскільки виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті позивачу заборгованості по пенсії.

Під час розгляду клопотання суд також виходить з того, що розрахунок суми заборгованості, що належить позивачу, судом при ухваленні рішення у цій справі не здійснювався, тому зміна способу виконання із зобов`язання виплатити доплату на стягнення конкретної суми коштів (яка не була визначена судом) фактично призведе до зміни рішення по суті, виходу за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження під час розгляду справи (правова позиція з аналогічного питання викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 у справі №560/11202/23).

Враховуючи вказане, у задоволенні заяви про зміну способу/порядку виконання рішення у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви про зміну способу/ порядку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя І.С. Козачок