Ухвала суду № 131702532, 11.11.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 листопада 2025 року м. Рівне№460/20412/25

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді С.М. Дуляницька, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агенства з питань запобігання корупції, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції вжиті під час проведення моніторингу способу життя суб`єкта декларування ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_1 ).

2. Визнати протиправним та скасувати лист Національного агентства з питань запобігання корупції №283-03/12646-25 від 14.02.2025, яким порушено перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене у вигляді доповідної записки Національного агентства з питань запобігання корупції, складену за результатом проведення моніторингу способу життя суб`єкта декларування ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_1 ).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу.

Частиною третьою статті 161 КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, єЗакон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3028 гривні.

Судом встановлено, що при внесенні до комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" даних щодо сплати судового збору у справі №460/20412/25, отримано інформацію, що "номер платіжного документа 8Е0А-6510-43С0-FBD7 від 28.10.2025 року вже внесено до бази даних у адміністративній справі №460/460/19832/25 (головуючий суддя О.М.Дудар).

З огляду на наведене, платіжна інструкція №8Е0А-6510-43С0-FBD7 від 28.10.2025 не може бути належним доказом сплати судового збору, оскільки такий документ є доказом сплати судового збору у іншій адміністративній справі.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить три вимоги немайнового характеру.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 2906,88 грн.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції №СВ09714304/1 від 10.11.2025.

Отже, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Крім того, за правилами ч.1ст.122 КАС Україниадміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2ст.122 КАС України).

Відтак за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС Українипевних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17 зазначив, що строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки

Як вбачається із вимог позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати лист Національного агентства з питань запобігання корупції № 283- 03/12646-25 від 14.02.2025, яким порушено перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Однак з вказаною позовною вимогою позивач звернувсядо суду 06.11.2025, тобто поза межами визначеного шестимісячного строку.

Наведене свідчить про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами першою-третьою статті 123 КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду:

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 1статті 5 КАС Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до п.9 ч.5ст.160 КАС України,в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Зміст позовних вимог це вимоги позивача (предмет позову).

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1ст.5 КАС Україниякий має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечитиКонституціїі законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Частиною 1ст. 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Натомість, під викладом обставин розумієтьсяобґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідачау сфері публічно-правових відносинах.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зі змісту прохальної частини позову судом встановлено, що позивач просить визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції вжиті під час проведення моніторингу способу життя суб`єкта декларування ОСОБА_1 (позивача).

Однак позивачем не зазначено, які саме дії, вчиненні НАЗК при проведенні моніторингу способу життя, він вважає протиправними, та яким чином такі дії порушили права та інтереси позивача.

Вказане також стосується і позовних вимог про визнання протиправними та скасування листа Національного агентства з питань запобігання корупції №283-03/12646-25 від 14.02.2025; рішення, оформленого у вигляді доповідної записки Національного агентства з питань запобігання корупції, складену за результатом проведення моніторингу способу життя суб`єкта декларування ОСОБА_1 (тобто, яким чином вказані документи порушують права чи інтереси позивача).

При цьому, позовних вимог зобов`язального характеру та дати, з якої позивач вважає порушеним своє право, позовна заява не містить.

Також позивачем зовсім не наведено належного обґрунтування порушення відповідачем його прав та обґрунтування підстав вирішення цього спору в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, на переконання суду, прохальна частина позовної заяви сформульована не точно, що унеможливлює визначити зміст позовних вимог.

Отже, позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги в цій частині та у відповідності дост.5 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказу сплати суми судового збору у розмірі 484,48 грн. (оригінал платіжного документа)

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

- позовної заяви, яка відповідатиме ст.ст.160 КАС Українита конкретизувати та обґрунтувати позовні вимоги, відповідно дост.5 КАС України.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя С.М. Дуляницька