Рішення № 131701439, 10.11.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2025 р. № 400/7568/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання протиправним та скасування рішення від 13.06.2025 №1400-0308-8/50891, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі-відповідач), з вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у поновленні виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , призначену відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, оформлене листом від 13.06.2025 №1400-0308-8/50891;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , призначену відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, з моменту його звернення із заявою про поновлення виплати пенсії, тобто з 04.06.2025.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років у лютому 2011 року. З квітня 2014 року виплату пенсійних виплат органами Пенсійного фонду України припинено через окупацію російською федерацією Автономної Республіки Крим. На момент окупації, позивач був зареєстрований і проживав на території Автономної Республіки Крим, можливості регулярно виїжджати для отримання пенсійних виплат на територію материкової частини України не мав. З 19.07.2021 позивач зареєстрований в Миколаївській області. 04.06.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років, у задоволенні якої було відмовлено. ГУ ПФУ у Миколаївській області зазначило, що для поновлення за новим місцем проживання необхідні документи, які містять інформацію про припинення виплату пенсії за попереднім місцем проживання. Позивач вважає вимогу надати копію власної пенсійної справи протиправною і зазначає, що необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території. Натомість, позивач зареєстрований у Миколаївській області.

Ухвалою від 18.07.2025 суд відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановив сторонами строк для подання заяв по суті.

29.07.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив, посилаючись на те, що громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації. Крім того відповідач зазначає, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України позивач не перебував та не перебуває. Документи, на підставі яких можливо поновити виплату пенсії за вислугу років, відповідно до Закону № 2262, відсутні.

Дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступні фактичні обставини.

У лютому 2011 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1

Позивач стверджує, що з квітня 2014 року виплату пенсії було припинено в зв`язку з окупацією російською федерацією Автономної Республіки Крим.

Відповідач це ствердження не спростовав.

Довідкою виконавчого комітету Бузької сільської ради Вознесенівського району Миколаївської області № 583 від 19.07.2021 підтверджується, що з 19.07.2021 позивач зареєстрований с. Таборівка Вознесенівського району Миколаївської області.

04.06.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується рішенням відповідача № 37/03-08р від 12.06.2025.

Зазначеним рішенням відповідач відмовив у поновленні пенсії, пославшись, зокрема, на пункт 8 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за яким, при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем фактичного проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п`яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем фактичного проживання. У зв`язку із введенням воєнного стану на території України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 24.02.2022 запити не надсилаються. Згідно з даними підсистеми «Призначення та виплати пенсій деяким категоріям громадян» ОСОБА_1 на обліку не перебував та не перебуває, документи, на підставі яких можливо поновити виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262 відсутні. У зв`язку з цим поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за відсутності сформованої пенсійної справи немає можливості.

Вважаючи рішення відповідача від 12.06.2025 № 37/03-08р про відмову у поновленні виплати пенсії протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в Автономній Республіці Крим та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІI, тобто спір між сторонами щодо права позивача на призначення пенсії, відсутній, оскільки позивачу пенсія за вислугу років уже була призначена.

При цьому, як встановлено судом, відмова у поновленні виплати пенсії позивачу пов`язана із відсутністю пенсійної справи та документів про припинення виплати пенсії в АР Крим.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (поновлення, перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Згідно п.1.8 Порядку днем звернення за перерахунком пенсії, поновленням виплати пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачений перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, в якому такий документ як атестат про припинення пенсії відсутній.

Також, пунктом 4.12 Порядку №22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п`яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

З урахуванням вище наведеного слідує, що саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов`язок у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці надсилання запиту про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.

Позивач є громадянином України, пенсія за вислугу років була призначена йому за законодавством України.

Позиція Пенсійного органу суперечить принципу верховенства права, оскільки витребування пенсійної справи позивача з органу Пенсійного Фонду за попереднім місцем проживання (реєстрації) покладається саме на орган, що призначає (поновлює) пенсію, а позбавлення управління можливості направлення відповідного запиту про витребування пенсійної справи не може слугувати підставою для відмови у поновленні пенсії.

Право на поновлення пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування пенсійної справи.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач як громадянин України має право на отримання пенсії, призначеної йому відповідно до законодавства України, за місцем реєстрації проживання.

Така позиція узгоджується із висновками Верховному Суду, викладеними в постанові від 22.09.2021 у справі №308/3864/17, відповідно до яких відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на поновлення виплати пенсії.

Отже, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, викладена у рішенні від 12.06.2025 за №37/03-08р є такою, що порушує право позивача на соціальних захист, не відповідає приписам чинного законодавства та принципу верховенства права, тому підлягає визнанню протиправною.

Визначаючись з приводу того, з якого часу позивачу слід поновити виплату пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно п.1.8 Порядку днем звернення за перерахунком пенсії, поновленням виплати пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Оскільки позивачем заява подана відповідачу 04.06.2025, то пенсія йому має бути поновлена саме з дати звернення.

Як наслідок, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області поновити виплату пенсії за вислугу років згідно з Законом №2262-ХІI з 04.06.2025.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у поновленні виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , призначену відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, оформлене листом від 13.06.2025 №1400-0308-8/50891.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , призначену відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, з моменту його звернення із заявою про поновлення виплати пенсії, тобто з 04.06.2025.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп) грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко