Ухвала суду № 131693003, 10.11.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6945/18

Провадження № 6/487/271/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі Заводського районного суду міста Миколаєва по справі №487/6945/18, первісний стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фін Пей», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум актив»,-

ВСТАНОВИВ:

09.09.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» звернулося до Заводського районного суду м. Миколаєва з заявою, в якій просило замінити сторону стягувача у виконавчому листі по справі № 487/6945/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Є Гроші» (код ЄДРПОУ: 41538600, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 10 к) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТЕХНОФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43868852, адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Глобинська, буд.2, офіс 207/2).

В обґрунтування заявлених вимог представник заявника зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Є Гроші» (далі ТОВ «ФК «Є Гроші») звернулося до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 року. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.04.2019 року по справі № 487/6945/18 позовну заяву ТОВ «ФК «Є Гроші» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «Є Гроші» заборгованість за договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 у розмірі 13451,10 гривень та судового збору в розмірі 1762,00 гривень. 03.06.2019 року між ТОВ «ФК «Є Гроші» та ТОВ «ФК Преміум Актив» укладено договір факторингу №0306/1 на підставі якого ТОВ «ФК Преміум Актив» отримало право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Є ГРОШІ ". 17.06.2024 року між ТОВ « ФК «Преміум Актив» та ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» укладено договір факторингу № 17-06-24ПА на підставі якого ТОВ «ФК ТЕХНОФІНАНС» отримало право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Є ГРОШІ ". ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» після набуття права вимоги за Договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Є ГРОШІ" на підставі договору факторингу № 17-06-24ПА від 17.06.2024, виконавчих листів за вищезазначеним рішенням суду не отримувало. Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors), станом на момент звернення заявника з заявою про заміну сторони у виконавчому документі, відсутні виконавчі провадження, стягнення за якими здійснюється за зазначеним рішенням на користь ТОВ «ФК «Преміум Актив», боржником за яким є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» в призначене судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи без її участі.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Фін Пей» у призначене судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином.

Представник ТОВ «Преміум актив» у призначене судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином.

ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату та час судового засідання була повідомлена своєчасно, належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З урахуванням приписів ч. 3 ст.432 ЦПК України заяву було розглянуто за відсутності учасників.

Згідно вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Є Гроші» (далі ТОВ «ФК «Є Гроші») звернулося до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 року.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.04.2019 року по справі № 487/6945/18 позовну заяву ТОВ «ФК «Є Гроші» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «Є Гроші» заборгованість за договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 у розмірі 13451,10 гривень та судового збору в розмірі 1762,00 гривень.

03.06.2019 року між ТОВ « ФК «Є Гроші» та ТОВ «ФК Преміум Актив» укладено договір факторингу № 0306/1 на підставі якого ТОВ «ФК Преміум Актив» отримало право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Є ГРОШІ ".

17.06.2024 року між ТОВ « ФК «Преміум Актив» та ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» укладено договір факторингу № 17-06-24ПА на підставі якого ТОВ «ФК ТЕХНОФІНАНС» отримало право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Є ГРОШІ ".

ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» після набуття права вимоги за Договором позики № 2675502360-005871 від 26.05.2018 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Є ГРОШІ" на підставі договору факторингу № 17-06-24ПА від 17.06.2024, виконавчих листів за вищезазначеним рішенням суду не отримувало.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors), станом на момент звернення заявника з заявою про заміну сторони у виконавчому документі, відсутні виконавчі провадження, стягнення за якими здійснюється за зазначеним рішенням на користь ТОВ «ФК «Преміум Актив», боржником за яким є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); факторингу (гл.73 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листідо відкриттявиконавчого провадження (частини перша, друга, п`ята статті 442 ЦПК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Отже, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб щодо вчинення чи невчинення дій стосовно його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Оскільки рішення суду набрало законної сили, тому є обов`язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України; судом видано виконавчий лист на виконання цього судового рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26.02.2025 року у справі № 759/20897/21 висловився щодо дійсності договору правонаступництва: «… договір про відступлення права вимоги в судовому порядку недійним не визнавався, презупмція його дійсності не спростована (стаття 204 ЦК України), а тому він є доказом правонаступництва щодо прав кредитора в матеріальних правовідносинах і становить підставу процесуального правонаступництва.»

Стаття 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини (далі - Конвенція) та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (рішення в справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) визначено три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції майном є присуджені судом виплати.

Неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду, становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу (рішення в справі «Войтенко проти України» від 29 червня 2004 року).

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Аналіз наведених норм права, дає підстави дійти висновку, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, у тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Згідно Правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20.11.2013 року (справа №6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав , у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

При цьому, по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

В зв`язку з вищезазначеним, суд дійшов висновку, що заміна сторони у виконавному листі може мати місце не лише в тому випадку, якщо існує відкрите виконавче провадження, а і в тому випадку коли відступлено право вимоги особою, яка не є стороною виконавчого провадження, але потенційно є стягувачем за рішенням суду.

З огляду на викладене, з урахуванням наданих доказів по справі, суд вважає за можливе замінити стягувача його правонаступником, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 55, 442 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі Заводського районного суду міста Миколаєва по справі №487/6945/18, первісний стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фін Пей», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум актив» - задовольнити.

Замінити сторону стягувача у виконавчому листі по справі № 487/6945/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Є Гроші» (код ЄДРПОУ: 41538600, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 10 к) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТЕХНОФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43868852, адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Глобинська, буд.2, офіс 207/2).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 10.11.20025 року.

Суддя А.О. Темнікова