Рішення № 131689884, 10.11.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2025м. СумиСправа № 920/1275/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1275/25

за позовом Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 23823253)

до відповідача Приватної фірми Луч (40024, м. Суми, вул. Харківська, буд. 41, код ЄДРПОУ 21112525)

про стягнення 37147 грн 26 коп.

1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.

1.1. У вересні 2025 позивач звернувся з позовом до суду, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 37147,26 грн. за використання земельної ділянки площею 0,0277 га, кадастровий номер 5910136300:09:001:0019 за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 78-3, 78-4, за період з 01.01.2022 до 30.06.2025.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення: магазин під літ. «Е-1», загальною площею 103,2 кв.м, туалет, загальною площею 3,6 кв.м., розташовані за адресою: м. Суми, вул. Харківська 78-3 та магазин, загальною площею 38,5 кв.м., розташований за адресою: м. Суми, вул. Харківська 78-4. Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019, площею 0,0277 га, землі житлової та громадської забудови, цільове призначення 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівля, власником якої є Сумська міська рада.

Відповідачу надіслано лист № 06.01-16/1633 від 21.11.2024 про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідача. Відповідь на лист надана не була, будь-яких дій, спрямованих на укладення договору оренди, відповідачем не вчинялось, відповідач право користування земельною ділянкою не оформив, договору оренди з Сумською міською радою не уклав, плату за користування земельною ділянкою сплачує частково, шляхом подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Внаслідок таких дій відповідача територіальна громада міста Суми не отримала кошти, які відповідач мав би сплатити у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, отже, за період з 01.01.2022 до 30.06.2025, місцевий бюджет недоотримав 37147,26 грн., і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 справу № 920/1275/25 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

1.3. Ухвалою від 09.09.2025 Господарський суд Сумської області постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1275/25. Справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу надати п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України). Позивачу надати семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надати семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.

1.4. Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином 15.09.2025, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду 19.09.2025.

1.5. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

2.1. Згідно Договору купівлі-продажу 29/100 частин нежитлового приміщення від 15.07.2010, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та Приватною фірмою «Луч» (покупець), продавець передала у власність, а покупець прийняв у власність (купив) 29/100 частин нежитлового приміщення загальною площею 366,1 кв.м, а саме: приміщення № 3 площею 103,2 кв.м, приміщення № 2в площею 3,6 кв.м, загальною площею 106,8 кв.м, цегляні, шлакоблок, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці наданій продавцеві в користування на умовах оренди, на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 03.10.2006 за № 19 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резниченко М.О.

2.2. Об`єкт знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:09:001:0061, загальною площею 0,1534 га (п. 1.2 договору).

2.3. Право власності на вищевказане нерухоме майно зареєстровано за ПФ «Луч» в КП «Сумське МБТІ» 26.08.2010, номер витягу 27124497, номер запису 1029 в книзі 24.

2.4. Відповідно до пункту 5 Договору поділу об`єкта нерухомого майна, яке є приватною спільною частковою власністю від 06.12.2011, укладеного між ОСОБА_2 (співвласник 1), ОСОБА_3 (співвласник 2), ОСОБА_1 (співвласник 3), ОСОБА_4 (співвласник 4), ПФ «Луч» (співвласник 5), згідно з Висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна та за домовленістю Співласників розподіляється склад новоутворених об`єктів нерухомого майна та їх адреси, зокрема, розподілено співвласнику 5 у будівлі магазину літерою «Е-1»: магазин № 3, площею 103,2 кв. м.; туалет № 2в, площею 3,6 кв.м, загальною площею 106,8 кв.м. Пропонована адреса: м. Суми, вул. Харківська, 78-4.

2.5. Рішенням Сумської міської ради від 20.03.2012 № 125 «Про присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна в місті Суми» частині нерухомого майна, а саме магазин площею 103,2 кв.м, туалет площею 3,6 кв.м присвоєно адресу м. Суми вул. Харківська, 78-3.

2.6. Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019 (скасований кадастровий номер 5910136300:09:001:0061) площею 0,0277 га, землі житлової та громадської забудови, цільове призначення 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, власником якої є Сумська міська рада, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001300222025 від 27.06.2025.

2.7. Приватній фірмі «Луч» на праві власності належать нежитлові приміщення: магазин під літ. «Е-1» загальною площею 103,2 кв.м, туалет загальною площею 3,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Харківська 78-3, що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 433187203 від 27.06.2025; магазин загальною площею 38,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Суми, вул. Харківська 78-4, що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 433187603 від 27.06.2025.

2.8. Відповідно до п. 1.4 Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради Департамент забезпечує реалізацію державної політики у сфері регулювання земельних відносин у межах, визначених чинним законодавством України, Сумською міською радою та цим Положенням, є спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, уповноваженим органом з питань управління та розпорядження земельними ресурсами, а також робочим органом, на який покладено виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади.

2.9. Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради відповідачу надісланий лист № 06.01-16/1633 від 21.11.2024 з пропозицією усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Харківська 78-3, 78-4.

2.10. Матеріали справи не містять відповіді відповідача на лист.

2.11. Листом № 956/5/18-28-04-01-10 від 12.02.2025 та № 4505/5/18-28-04-05-06 від 10.07.2025 Головне управління ДПС у Сумській області надало інформацію Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради щодо суми сплаченого земельного податку та/або орендної плати за землю суб`єктами господарювання, з якої вбачається, що протягом 2022-2024 відповідач в податкових деклараціях з плати за землю звітував про використання земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019 за адресою м. Суми, вул. Харківська, 78-3, 78-4 та, у період з 01.01.2022 до 31.12.2022, сплатив 1855,16 грн., з 01.01.2023 до 31.12.2023 сплатив 12800,60 грн., з 01.01.2024 до 31.12.2024 сплатив 4223,35 грн.

2.12. Згідно повідомлення Держгеокадастру від 13.01.2025, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2024 для всіх категорій земель і видів земельних угідь становив 1,12, за 2023 для всіх категорій земель і видів земельних угідь становив 1,051, за 2022 для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) становив 1,15.

2.13. Виходячи з викладеного, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019 за 2024 рік становить: 838526,00 грн.:1,12 = 748683,93 грн., за 2023 рік становить: 748683,93 грн.:1,051 = 712353,89 грн., за 2022 рік становить: 712353,89 грн.:1,15 = 619438,17 грн.

2.14. Згідно Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9944817012025 від 17.02.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019 за 2025 рік становить 838526,00 грн.

2.15. Отже, за період з 01.01.2022 до 30.06.2025, місцевий бюджет недоотримав 37147,26 грн., зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.

Статею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положеннями ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Позивач, звертаючись з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, зазначає, що земельна ділянка по вул. Харківській, 78-3, 78-4 в м. Суми, площею 0,0277 га, з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019, є об`єктом комунальної власності, який може використовуватись, зважаючи на вимоги ст. 123, 124 Земельного кодексу України, лише на підставі та умовах договору оренди.

Суд встановив, що згідно Договору купівлі-продажу 29/100 частин нежитлового приміщення від 15.07.2010, відповідач купив 29/100 частин нежитлового приміщення, а саме: приміщення № 3 площею 103,2 кв.м, приміщення № 2в площею 3,6 кв.м, загальною площею 106,8 кв.м, цегляні, шлакоблок, яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 78, знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136300:09:001:0061.

Відповідно до пункту 5 Договору поділу об`єкта нерухомого майна, яке є приватною спільною частковою власністю від 06.12.2011, відповідачу розподілено у будівлі магазину літерою «Е-1»: магазин № 3, площею 103,2 кв. м.; туалет № 2в, площею 3,6 кв.м, загальною площею 106,8 кв.м. Пропонована адреса: м. Суми, вул. Харківська, 78-4.

Рішенням Сумської міської ради від 20.03.2012 № 125 «Про присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна в місті Суми» частині нерухомого майна, а саме: магазин площею 103,2 кв.м., туалет площею 3,6 кв.м., присвоєно адресу м. Суми вул. Харківська, 78-3.

Суд встановив, що відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення: магазин під літ. «Е-1» загальною площею 103,2 кв.м, туалет загальною площею 3,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Харківська 78-3 та магазин загальною площею 38,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Суми, вул. Харківська 78-4.

Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019 (скасований кадастровий номер 5910136300:09:001:0061) площею 0,0277 га, власником якої є Сумська міська рада.

Матеріали справи не містять доказів укладення договору оренди вказаної земельної ділянки між позивачем та відповідачем.

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України, зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.

Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17).

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки по вул. Харківській, 78-3, 78-4 у м. Суми, площею 0,0277 га, з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

З аналізу змісту норм статей 1212-1214 Цивільного кодексу України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Суми в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування у цій справі передбачених ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Згідно ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Згідно правової позиції викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 по справі № 917/1739/17, вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, і до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати регулюються ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Тому при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, чому відповідач не оформив право користування даною земельною ділянкою, в тому числі, і якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до правової позиції, викладеної у вищевказаних постановах Верховного Суду, позивач має довести лише існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, та обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Судом встановив, що згідно інформації Головного управління ДПС у Сумській області, протягом 2022-2024 відповідач в податкових деклараціях з плати за землю звітував про використання земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019 за адресою м. Суми, вул. Харківська, 78-3, 78-4 та, у період з 01.01.2022 до 31.12.2022, сплатив 1855,16 грн., з 01.01.2023 до 31.12.2023 сплатив 12800,60 грн., з 01.01.2024 до 31.12.2024 сплатив 4223,35 грн.

Відповідно до розрахунку Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 78-3, 78-4, за період з 01.01.2022 до 30.06.2025, у розмірі 37147,26 грн.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019 площею 0,0277 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомості відповідача, відноситься до земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення 03.07: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради при здійсненні вказаного розрахунку, застосовано відсоток від нормативної грошової оцінки у розмірі 4% у 2022 році, 2% у 2023-2025 роках, на підставі рішень Сумської міської ради № 7000МР від 24.06.2020, № 3025-МР від 14.07.2022, № 3994-МР від 09.08.2023 «Про встановлення плати за землю» (зі змінами).

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

За змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У розумінні наведених положень законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Отже, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17).

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9944817012025від 17.02.2025, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2025 рік становить 838526,00 грн.

Згідно повідомлення Держгеокадастру від 13.01.2025, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2024 для всіх категорій земель і видів земельних угідь становив 1,12, за 2023 для всіх категорій земель і видів земельних угідь становив 1,051, за 2022 для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) становив 1,15.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019 за 2024 рік становить: 838526,00 грн.:1,12 = 748683,93 грн., за 2023 рік становить: 748683,93 грн.:1,051 = 712353,88 грн., за 2022 рік становить: 712353,88 грн.:1,15 = 619438,16 грн.

З огляду на зазначене, розрахунок безпідставно утриманих коштів у розмірі 37147,26 грн. Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради здійснено невірно, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2023 рік вказана позивачем становить 712353,89 грн., тоді як вірною є 712353,88 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2022 рік вказана позивачем становить 619438,17 грн., тоді як вірною є 619438,16 грн.

Суд встановив, що суми сплаченого відповідачем земельного податку у 2022 2025 роках складають 1855,16 грн. за 2022 рік, 12800,60 грн. за 2023 рік, 4223,35 грн. за 2024 рік, 6288,90 грн. (період з 01.01.2025 до 30.06.2025).

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази та викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 37147,23 грн., за період з 01.01.2022 до 30.06.2025, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:09:001:0019, площею 0,0277 га, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 78-3, 78-4, за відсутності укладеного договору оренди землі, в іншій частині позову суд відмовляє за безпідставністю та необгрунтованістю.

4. Розподіл судових витрат.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до платіжної інструкції № 344 від 03.09.2025, платником є Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 40456009). У розділі «Призначення платежу» зазначено, що судовий збір сплачується за позовом Сумської міської ради до Господарського суду Сумської області.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Сумська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Суми та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Сумська міська рада створює свої виконавчі органи, у вигляді виконавчого комітету, відділів, управлінь та інших створюваних радою виконавчих органів. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Сумська міська рада не має власних банківських рахунків, не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та не включена до мережі установ і організацій, що отримують фінансування з державного та місцевого бюджету, отже Сумська міська рада не може самостійно сплачувати судовий збір.

Відповідно до п. 1.1 та 1.2 Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради останній є виконавчим органом Сумської міської ради, їй підзвітним та підконтрольним, підпорядкований Виконавчому комітету Сумської міської ради та Сумському міському голові, оперативно підпорядкований заступнику міського голови згідно з розподілом обов`язків; є юридичною особою, має власну печатку із зображенням Малого Державного Герба України і надписом свого найменування та штампи із надписом свого найменування, рахунки в банках та Державній казначейській службі України.

Пунктом 3.2.97 Положення визначено, що Департамент, відповідно до покладених на нього завдань, несе зобов`язання по сплаті коштів, стягнутих за судовими рішеннями з Сумської міської ради, по оплаті судового збору, виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів та інших зобов`язань, які виникають в діяльності Департаменту.

Таким чином Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради є платником судового збору, як розпорядник бюджетних коштів територіальної громади м. Суми, за позивача - Сумську міську раду, яка звертається із позовом від імені та в інтересах Сумської міської територіальної громади.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватної фірми «Луч» (40024, м. Суми, вул. Харківська, буд. 41, код ЄДРПОУ 21112525) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) 37147,23 грн.

3.Стягнути з Приватної фірми «Луч» (40024, м. Суми, вул. Харківська, буд. 41, код ЄДРПОУ 21112525) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) в особі Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) 3028,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 11.11.2025.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна