Справа №2-5422-2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
при секретарі Галенко А.А.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю представника позивача адвоката ОСОБА_2,
за участю представника відповідача Жмуренко А.В.,
за участю представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, треті особи ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, Криворізький дитячий будинок-інтернат в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу та стягнення страхової виплати,
за позовною заявою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення одноразової допомоги на сімю у разі смерті потерпілого,
за позовною заявою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення одноразової допомоги на дитину, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, треті особи ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, Криворізький дитячий будинок-інтернат в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу та стягнення страхової виплати, в якій просила ухвалити рішення, яким встановити факт проживання однією сімєю її ОСОБА_1 з ОСОБА_9, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5, без шлюбу з листопада 1999 року по день його смерті та стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді на її користь одноразову допомогу як сімї потерпілого у сумі 309282 грн. 60 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що з листопада 1999 року вона проживала однією сімєю без реєстрації шлюбу зі ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_9 працював на шахті «імені Н.І.Сташкова» ВАТ «Павлоградвугілля», під час виконання трудових обовязків ІНФОРМАЦІЯ_5 з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого настала його смерть. Оскільки ОСОБА_9 був застрахованою особою відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, і у разі смерті потерпілого, розмір одноразової допомоги його сімї повинен бути не меншим за пятирічну заробітну плату потерпілого, і крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну застраховану особу, яка перебувала на його утриманні. Вважає, що вона має право на отримання одноразової допомоги як сімї потерпілого у сумі 309282 грн. 60 коп., у звязку з чим, вона вимушена звернутися до суду із вказаною позовною заявою.
У вересні 2009 року позивач ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернулась до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення одноразової допомоги на сімю у разі смерті потерпілого, в якій просила ухвалити рішення, яким стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді на користь ОСОБА_6 одноразову допомогу як сімї потерпілого у сумі 309282 грн. 60 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 посилалась на те, що вона перебувала у шлюбі зі ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_9 працював на шахті «імені Н.І.Сташкова» ВАТ «Павлоградвугілля», під час виконання трудових обовязків ІНФОРМАЦІЯ_5 з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого настала його смерть. ОСОБА_9 був застрахованою особою відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, і у разі смерті потерпілого, розмір одноразової допомоги його сімї повинен бути не меншим за пятирічну заробітну плату потерпілого, і крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну застраховану особу, яка перебувала на його утриманні. Оскільки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, був сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно, сімєю свого батька, вважає, що він також має право на отримання одноразової допомоги як сімї потерпілого у сумі 309282 грн. 60 коп., у звязку з чим, вона вимушена звернутися до суду із вказаною позовною заявою в інтересах неповнолітнього.
Ухвалою суду від 25 листопада 2009 року позовна заява ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, треті особи ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, Криворізький дитячий будинок-інтернат в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу та стягнення страхової виплати була обєднана з позовною заявою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення одноразової допомоги на сімю у разі смерті потерпілого, в одне провадження (арк.с.46).
У жовтні 2010 року позивач ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 звернулась до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення одноразової допомоги на дитину, в якій просила ухвалити рішення, яким стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді на користь ОСОБА_7 одноразову допомогу як сімї потерпілого у сумі 309282 грн. 60 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 посилалась на те, що вона є опікуном неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який знаходиться у Криворізькому дитячому будинку інтернаті, оскільки 22.06.1999 року його мати - ОСОБА_5, нотаріально відмовилась від своєї дитини, яка була народжена у шлюбі зі ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько неповнолітнього - ОСОБА_9 працював на шахті «імені Н.І.Сташкова» ВАТ «Павлоградвугілля», під час виконання трудових обовязків ІНФОРМАЦІЯ_5 з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого настала його смерть. Оскільки ОСОБА_9 був застрахованою особою відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, і у разі смерті потерпілого, розмір одноразової допомоги його сімї повинен бути не меншим за пятирічну заробітну плату потерпілого, і крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну застраховану особу, яка перебувала на його утриманні, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, також будучи сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно, сімєю свого батька, вважає, що він також має право на отримання одноразової допомоги як сімї потерпілого у сумі 309282 грн. 60 коп., у звязку з чим, вона вимушена звернутися до суду із вказаною позовною заявою в інтересах неповнолітнього.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2010 року позовна заява ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення одноразової допомоги на дитину була обєднана з позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, треті особи ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, Криворізький дитячий будинок-інтернат в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу та стягнення страхової виплати, та за позовною заявою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення одноразової допомоги на сімю у разі смерті потерпілого, в одне провадження (арк.с.46).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, кожен окремо, підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві. В задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та позовної заяви ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 просили відмовити, посилаючись на те, що, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, проте, однією сімєю з листопада 1999 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 зі ОСОБА_9 не проживали, та спільне господарство не вели, у березні 2000 року їх шлюб було розірвано в органах РАГСУ, а тому, відсутні підстави для стягнення з відповідача на їх користь одноразової допомоги у сумі 309282 грн. 60 коп.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7, не визнав, заперечував проти їх задоволення у звязку з наступним. Так, між позивачкою ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_9, зареєстрованого шлюбу не було, отже у Фонду відсутні правові підстави для виплати одноразової допомоги на сімю. Що стосується вимог позивачки ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, то шлюб між нею та померлим було розірвано у 2000 році, неповнолітній ОСОБА_6, після розірвання шлюбу проживав не з батьком, а з матірю, отже входив до складу сімї своєї матері. Така сама позиція і щодо вимог ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7. Оскільки 22.06.1999 року мати ОСОБА_5 нотаріально відмовилась від дитини ОСОБА_7, і останній, з березня 2000 року знаходиться у Криворізькому дитячому будинку-інтернаті, він також не належав ні до складу сімї матері, ні до складу сімї батька.
Представник третьої особи ОСОБА_5 за первісною позовною заявою та як представник позивача за позовною заявою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - ОСОБА_4, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 та позовної заяви ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7, позовну заяву ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.
Представник третьої особи Криворізького дитячого будинку-інтернату за первісною позовною заявою, в судове засідання не зявився, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, свої позовні вимоги в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, підтримали, просили позовну заяву задовольнити, посилаючись на підстави, які в ній зазначені.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області за первісною позовною заявою, в судове засідання не зявився, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, при винесенні рішення покладались на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника, доводи представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, думку представника ОСОБА_5, вислухавши свідка, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та позовні вимоги ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 задоволенню не підлягають, у звязку з наступним.
В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 був укладений шлюб 03 вересня 1994 року, що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу (арк.с.23).
Від шлюбу народилось двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено копіями свідоцтв про народження неповнолітніх (арк.с.24,155).
Шлюб між сторонами було розірвано 31 березня 2000 року, що підтверджено копією свідоцтва про розірвання шлюбу (арк.с.184).
22 червня 1999 року ОСОБА_5 нотаріально відмовилась від свого сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 і дала свою згоду на його всиновлення (арк.с.156). Отже, з 31 березня 2000 року неповнолітній ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходиться в Криворізькому дитячому будинку інтернаті на повному державному забезпеченні (арк.с.154,157,158).
Неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишився проживати зі своєю матірю по АДРЕСА_1, що підтверджено довідкою сільського голови (арк.с.36).
Згідно пункту 5 частини 1 статті 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Встановлено, що з восени 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_9 почали проживати разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_2, почали вести спільне домашнє господарство та мали спільний сімейний бюджет.
Зазначене підтверджено актом обстеження матеріально-побутових умов сімї за адресою: АДРЕСА_2, від 14 липня 2008 року, з якого вбачається, що на момент смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1 проживала разом з ним однією сімєю та вони вели спільне господарство (арк.с.10).
З довідки №497 від 14.09.2009 року, виданої виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_9 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (арк.с.37).
Зазначені обставини підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, який показав, що мешкав разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_9 по сусідству по АДРЕСА_3. Вони почали мешкати разом як чоловік та жінка з 1999 року, жили дружно, ніколи не сварилися, спільно робили покупки, разом вели домашнє господарство, дбали один про одного. Вони ходили один до одного в гості, він, разом з померлим ОСОБА_9, відмічали день прикордонник. Знає, що у ОСОБА_9 від першого шлюбу є двоє хлопчиків, проте, вони з ним не проживали: ОСОБА_6, проживав з матірю, а ОСОБА_7, знаходиться в дитячому будинку-інтернаті.
З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком ОСОБА_11 Даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, його показання обєктивно підтверджуються зібраними у справі доказами.
Таким чином, на день смерті ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_5, позивач ОСОБА_5 та їх неповнолітні діти: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з померлим однією сімєю не проживали.
Отже, суд вважає доведеним в судовому засіданні факт проживання однією сімєю чоловіка ОСОБА_9 та жінки ОСОБА_1 без шлюбу з листопада 1999 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5.
На день смерті ОСОБА_9 працював машиністом гірничих виймальних машин на шахті «імені Н.І.Сташкова» ВАТ «Павлоградвугілля», що підтверджено копією трудової книжки (арк.с.26-29).
ІНФОРМАЦІЯ_5, під час виконання трудових обовязків зі ОСОБА_9 стався нещасний випадок на підприємстві, пов'язаний з виробництвом, внаслідок якого настала його смерть, що підтверджено актом №12 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (арк.с.3-8) та копією свідоцтва про смерть (арк.с.14).
Як вбачається з постанов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді №0414/6282/6282/2 від 14.10.2008 року та №0414/6282/6282/3 від 14.10.2008 року, Фондом були нараховані та сплачені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, як дитині померлого, одноразова допомога у розмірі 61856 грн. 52 коп. та призначені щомісячні страхові виплати у сумі 1718 грн. 24 коп. (арк.с.34,35)
Оскільки ОСОБА_9 був застрахованою особою, на нього розповсюджується дія Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Відповідно до ч.2, 4 статті 3 СК України, сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки. Сімя створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Головними ознаками сімї є спільне проживання, спільний побут, наявність між її членами взаємних прав та обовязків. Реєстрація шлюбу в органах РАГСу, згідно чинного сімейного законодавства, не є обовязковою ознакою сімї.
Отже, суд вважає встановленим ту обставину, що ОСОБА_1 була членом сімї ОСОБА_9, оскільки у період з листопада 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто по день смерті ОСОБА_9, вони постійно з ним спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2, вели спільний побут, мали взаємні права та обовязки.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатним.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 року №1105, одним із завдань страхування від нещасного випадку є відшкодування шкоди, повязаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обовязків, надання їм соціальних послуг у звязку з ушкодженням здоровя, а також у разі їх смерті, здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
Згідно пп. «б» п.1 ч.1 статті 21 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 року №1105, у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобовязаний в установленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 статті 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 року №1105, страховими виплатами є грошові суми, які, згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються, в тому числі, із страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сімї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Відповідно до ч.7 статті 34 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 року №1105, і у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, розмір одноразової допомоги його сімї повинен бути не меншим за пятирічну заробітну плату потерпілого, і крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні.
Як вбачається із зазначеної норми закону, одноразова допомога у разі смерті потерпілого, з розрахунку пятирічної заробітної плати потерпілого, виплачується саме його сімї, тобто особам, які були членами його сімї. Для тих осіб, які перебували на його утриманні, а також на його дітей, Законом передбачені щомісячні страхові виплати та одноразова стразова виплата з розрахунку за однорічний заробіток потерпілого.
Так, згідно довідки №120 від 26.08.2008 року про середню заробітну плату, видану шахтою «імені Н.І.Сташкова» ВАТ «Павлоградвугілля», розмір середньої заробітної плати ОСОБА_9 складав 5154 грн. 71 коп. (арк.с.13). Отже, розмір одноразової допомоги складає: 5 років х 12 місяців х 5154 грн. 71 коп. = 309282 грн. 60 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1
Таким чином, зібрані у справи докази та їх наявна оцінка, вказує на наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, та відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, звільнений від сплати державного мита.
В ідповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь державного бюджету суд стягує витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 01 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 21, 28, 30, 34 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст. ст. 10, 11, 57-60, 131, 137, 209, 212-215 ЦПК України, ст.3 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, треті особи ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, Криворізький дитячий будинок-інтернат в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу та стягнення страхової виплати задовольнити.
Встановити факт проживання однією сімєю ОСОБА_1 та ОСОБА_9 без шлюбу з листопада 1999 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу як сімї потерпілого у сумі 309282 (триста девять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 60 (шістдесят) коп.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді р/р 35227002001305 УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012 код ОКПО 25946540 на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31217259700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 01 (одна) грн. 50 (пятдесят) коп.
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення одноразової допомоги на сімю у разі смерті потерпілого відмовити.
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення одноразової допомоги на дитину відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.В. Токар
Судове рішення № 13168903, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 14.12.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-5422-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: