Рішення № 131683465, 11.11.2025, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4354/25

Провадження 2-2131/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку витрат, пов`язаних виплатою страхового відшкодування. Просив стягнути з відповідача завдану майнову шкоду у порядку регресу та витрати по сплаті судового збору. В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що 26.06.2024 року в селі Романків автодорога Н01 28 км + 800 м відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mercedes-Bens р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу HONDA р/н НОМЕР_2 . Внаслідок вище вказане дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Постановою Обухівського районного суду Київської області від вина Відповідача була повністю доведена судом. МТСБУ визначило розмір заподіяної шкоди та здійснило регламентну виплату потерпілому. А отже, відповідно до норм чинного законодавства, після проведення виплат потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до Відповідача.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом ) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові, щодо винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, щодо позовних вимог заперечив у повному обсязі, зазначив, що є ветераном війни та за нормами діючого на момент вчинення ДТП був звільнений від обов`язку страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.06.2024 року в селі Романків автодорога Н01 28 км + 800 м відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mercedes-Bens р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу HONDA р/н НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На момент настання ДТП настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Наведені обставини були перевірені та достовірно встановлені Обухівським районним судом Київської області при розгляді справи про адміністративне правопорушення № 3688/24. Так, Постановою Обухівського районного суду Київської області від 15.07.2024, вина Відповідача була повністю доведена судом, Відповідач свою вину визнав, і його визнано винним у скоєнні ДТП.

У відповідностідо ч.4ст.82Цивільно-процесуальногокодексу України(надалітакож - «ЦПК України»), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19).

У постанові від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17 Верховний Суд наголосив, що преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в Іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Отже, обставина вини Відповідача у ДТП встановлена рішенням суду та не повинна доказуватися при розгляді іншої справи.

Страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно дост.980Цивільного кодексуУкраїни (надалітакож -«ЦК України»), Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Згідно з ст. 999 ЦК України, Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. З Закону).

Відповідно до ст. 5 Закону, Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Позивач зазначає, що Відповідач на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Отже, обставина вини Відповідача у ДТП встановлена рішенням суду та не повинна доказуватися при розгляді іншої справи.

Статтею 33 Закону встановлено порядок дій осіб, у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення регламентної виплати. Зміст та строки вчинення цих дій розкриваються в наступних приписах Закону. Так, за правилами п. 35.1 ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, подає страховику (або за умови наявності підстав, передбачених у ст. 41 - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У заяві про страхове відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) найменування (для юридичної особи), прізвище, ім`я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків та відомості, що їх підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована та потерпілих; ґ) підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються документи згідно з переліком, визначеним у п. 35.2 ст. 35 Закону.

З метою відшкодування збитків та на виконання вимог ст. 35, п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Потерпілий звернувся до Позивача із відповідною заявою про страхове відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Отже, у силу настання передбачених Законом підстав у Позивача виник обов`язок відшкодувати Потерпілому заподіяну Відповідачем шкоду.

Згідно з п. 40.3 ст. 40 Закону Позивач з метою встановлення розміру заподіяння шкоди, має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є зокрема експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону. Таким Уповноваженим органом є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка розпорядженням № 5417 від 23.02.2006 затвердила "Порядок залучення МСТБУ аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків.

Діючи напідставі вищевказанихзаконодавчих приписів,проведення огляду/дослідженняпошкодженого транспортногозасобу Позивач доручив ТОВ «Сател Груп».

03.04.2023 року оцінювачем ОСОБА_3 було складено Звіт № 8797/03/23 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Mazda моделі 6 реєстраційний номер НОМЕР_3 (справа № 91386).

За результатами Висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MAZDA 6, номерний знак НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 136148,11грн. (сто тридцять шість тисяч сто сорок вісім гривень 11 коп.) без урахування ПДВ.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 41.4 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного Фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин події, за якими може бути проведена регламентна виплата та розміру, заподіяних внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних витрат.

Відповідно до Висновку, вартість матеріального збитку, завданого Потерпілому становить 49924,92 грн.

Відповідно до п. 36.1ст. 36 Закону Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Позивач виконуючи вимоги ст. 41 Закону, прийняв рішення про відшкодування шкоди Потерпілому в загальному розмірі 49924,92 грн.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилося на основі: Висновку, наказу про відшкодування шкоди, відповідно до якого МСТБУ здійснило регламентну виплату.

Також Позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди.

Позивачем була повністю відшкодована шкода Потерпілому, завдана Відповідачем.

Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню Позивачу складає 52124,92 грн.

Згідно п. 22.1. ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди) , у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди) МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, окрім осіб, зазначених у пункті 13.1 стаття 13 цього Закону.

Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, маж право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У зв`язку з тим, що на момент настання ДТП Відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у Позивача виникло право вимоги до Відповідача про відшкодування завданої шкоди ( в порядку регресу).

Разом з тим, пунктом 13.1 статті 13Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (в редакції, чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди) передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно посвідчення №2627110550 від 16.09.2025 року, відповідач ОСОБА_1 є інвалідом армії та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни, учасників бойових дій.

Зважаючи на те, що відповідач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових, то відповідно до пункту 13.1 статті 13Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (в редакції, чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди), станом на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди він був звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Подібні правові висновки щодо звільнення учасників бойових дій від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України на підставі пункту 13.1 статті 13Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» наведено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 521/6088/16-ц (провадження № 61-17101св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 336/851/17 (провадження № 61-25433св18).

За таких обставин, враховуючи, що станом на дату вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди 26.06.2024 року, діяв Закон України 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 01.07.2004 року із змінами та доповненнями, який звільняв учасників ДТП від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на підставі пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відшкодування збитків від вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди повинно проводитись МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом, у відповідача ОСОБА_1 відсутній обов`язок з відшкодування позивачу, як страховику, матеріальної шкоди в порядку регресу, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки в позові відмовлено, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору та за надані послуги експертного дослідження, збір документів та врегулювання страхового випадку з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, ст.ст. 541, 993, 1168, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька