Рішення № 131682503, 11.11.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4001/25

Провадження № 2/279/1819/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2025 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Райвахівською Л.В., за участі позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивачів адвоката Лантуха Я.В., представника третьої особи Швеця М.С, розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей виконкому Коростенської міської ради Житомирської області про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальника та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ :

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , требя особа: Служба у справах дітей Коростенської РДА Житомирської області про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальника та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебували у зареєстрованому шлюбі. Матір неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_3 добровільне написав заяву про те, що у зв`язку з його сімейними обставинами він залучає до виховання та передає на виховання свою малолітню доньку ОСОБА_1 бабусі ОСОБА_5 та тітці ОСОБА_2 у зв`язку із його сімейними обставнами. Відповідач після смерті дружини з 2019 році не проживає разом із дитиною, не виконує своїх визначених законом обов`язків, не приймає матеріальної, духовної та будь-якої участі у вихованні і утриманні неповнолітньої доньки, фактично залишив її без будь-якого батьківського піклування. Усі питання щодо виховання та утримання неповнолітньої дитини вирішуються ОСОБА_2 без жодної участі та підтримки з боку батька. ОСОБА_2 приділяє належну увагу навчанню та вихованню дитини, бере участь у шкільному та особистому житті дитини, спілкується з вчителями, класним керівником учениці, повністю піклується про її навчання та виховання, забезпечує усіма необхідними речами та матеріалами.

На даний час неповнолітня ОСОБА_1 проживає з повнолітньою сестрою ОСОБА_6 та тіткою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де створено усі належні умови для проживання дитини. За останньою відомою позивачам інформацією щодо місцезнаходження відповідача відомо, що він виїхав за кордон України і будь-який зв`язок із ним відсутній. Крім того, після смерті матері дітей відповідач як законний представник неповнолітньої дитини 05.11.2019 р. звернувся до Головного управління ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення їм пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Однак, протягом усього часу і наразі призначена ОСОБА_1 пенсія у зв`язку із втратою годувальника щомісячно надходить на розрахунковий рахунок відповідача і він самостійно розпоряджається пенсійними коштами на власний розсуд та особисті потреби. Фактично неповнолітня позивачка не отримує від нього жодної фінансової підтримки, ще й внаслідок недобросовісних дій відповідача позбавлена можливості отримувати та розпоряджатися належними їй пенсійними коштами у зв`язку зі смертю матері.

З огляду на невиконання відповідачем батьківських обов`язків щодо власної неповнолітньої доньки та повне самоусунення його від виховання та спілкування з дитиною, позивачі вважають доцільним та необхідним призначити піклувальником неповнолітньої ОСОБА_1 рідну тітку ОСОБА_2 , яка вже протягом тривалого часу займається опікою та піклуванням про неї, має тісний доброзичливий родинний взаємозв`язок.

Також зазначено, що оскільки ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_1 добровільно не надає, матір дитини померла, а бабусі і тітці забезпечувати її потреби досить важко, тому наявні всі підстави для примусового стягнення аліментів із ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.07.2025 року розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 11:00 годину 29.07.2025 року, яке у звязку із заміною у справі третьої особи Службу у справах дітей Коростенської районнної державної адміністрації на Службу у справах дітей виконкому Коростенської міської ради та необхідністю витребування додаткових доказів відкладено на 26.08.2025, 15.10.2025 року.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, в судове засідання не з`явився.

26.08.2025 року до суду надійшла заява від представника відповідача, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі та відповідача, заперечує проти позову в частині позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, з тих підстав, що позивачами навмисно створюються умови, за яких відповідач не може додзвонитися до доньки, наразі ОСОБА_3 перебуває за кордоном, після закінчення воєнного стану бажає повернутися до України та дбати про доньку. У частині стягнення аліментів погоджується з позовними вимогами частково, а саме в розмірі частки від доходу (а.с.97-98).

Під час підготовчого провадження та проведення підготовчого засідання у даній справі вчинено підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема, з`ясовано обсяг доказів, задоволено клопотання позивачів про витребування судом доказів та допит свідків, встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів під час розгляду справи по суті; визначено дату проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.10.2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.11.2025 року.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представник адвокат Лантух Я.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Відповідач, його представник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. До суду подана заява представника відповідача про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи Швець М.С. у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, зазначив, що службою у справах дітей за результатами опрацювання наявної інформації, з урахуванням усіх обставин, зокрема співбесіди з учасниками провадження складено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши доводи сторін, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України .

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 26.04.2022 року у справі № 520/8264/19, від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19, від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц, висновки щодо застосування відповідних норм права яких суд враховує до спірних правовідносин (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції; з іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серїі НОМЕР_1 , виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області 15.06.2010 р, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.08.2019 року (а.с19).

05.11.2019 року відповідач подав до Головного управління ПФУ в Житомирській області заяву про виплату йому пенсії або грошової допомоги на визначений ним банківський рахунок (а.с.25). Згідно з наданою на вимогу суду інформації від ГУ ПФУ в Житомирській області виплата пенсії в разі втрати годувальника на ОСОБА_1 проводилася батькові ОСОБА_3 шляхом зарахування коштів на поточний рахунок, відкритий в КБ "Приватбанк" з 19.08.2019 по 30.06.2025 року (а.с. 129-130).

31.07.2020 року ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої заяви, зареєстрованої у реєстрі № 2421 приватним нотаріусом Коростенського МНО Івчуком С.С. залучив до виховання та передав на виховання свою малолітню дитину ОСОБА_1 бабусі ОСОБА_5 та тьоті ОСОБА_2 (а.с.20).

Наданою на запит суду інфорацією з Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби від 27.08.2025 року підтверджується факт перетину кордону ОСОБА_7 вперше з виїздом 17.10.2020, востаннє з України 21.02.2022 року (а.с.122).

Згідно з актом обстеження умов проживання родини ОСОБА_2 , затвердженого начальником служби у справах дітей виконкому Коростенської міської ради від 02.06.2025 року, на час обстеження склад сім`ї 3 чоловіки, ОСОБА_2 (тітка), ОСОБА_6 (племінниця), ОСОБА_1 (племінниця), умови проживання задовільні, у дівчинки ОСОБА_8 є окрема облаштована кімната, де є все необхідне для повноцінного розвитку. Неповнолітня ОСОБА_8 зі слів ОСОБА_9 , з серпня 2019 року постійно проживає з тіткою після смерті її матері. Батько дівчинки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває за кордоном (а.с.21-22).

Довідкою Коростенського міського ліцею № 2 підтведжується факт навчання ОСОБА_10 з 01.09.2016 по даний час у ліцеї, згідно з характеристикою на ученицю Корстенського міського ліцею № 2 Дарина зарекомендувала себе як дуже старанна, відповідальна та наполеглива учениця, бере активну участь у різноманітних конкурсах екологічного спрямування, активна та ініціативна у житті класу, доброзичлива та комунікабельна. Тітка ОСОБА_2 приділяє належну увагу вихованню ОСОБА_8 , цікавиться життям класу і школи, батьківські збори відвідувала постійно (а.с.23,24).

Згідно з висновком органу опіки та піклування Коростенської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 08.10.2025 № 522, орган опіки та піклування вважає за доцільне гр. ОСОБА_3 позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.142,143).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , показала, що є рідною сестрою ОСОБА_1 . Повідомила суду, що після смерті матері з 2019 року вона проживала разом з батьком та його новою дружиною. ОСОБА_8 проживала з бабусею та тіткою, оскільки батько не хотів забирати ОСОБА_8 жити до себе. Підтвердила, що коштів для ОСОБА_8 батько не давав, іноді робив подарунки, але лише за її (свідка) іціціативою. Повідомила, що до свого повноліття проживала також близько року з батьком за кордоном, де працювала, жила за свої кошти. Через те, що у неї не склалися відносини з новою жінкою батька вона повернулася у 2023 році в Україну, де живе зараз з сестрою тіткою та бабусею. Зазначила, що останні три роки батько взагалі не цікавився ОСОБА_8 , її життям, навчанням, не забезпечував її потреби, не займався вихованням та не утримував її.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , зазначила, що є бабусею ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Дала показання про те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 її доньки ОСОБА_4 , відповідач забрав старшу доньку з собою, а менша ОСОБА_8 залишилася проживати з нею та її донькою ОСОБА_12 . Спочатку батько забирав ОСОБА_8 на короткочасні побачення, що тривало близько півроку, але одного разу дитина повідомила, що у неї не склалися відносини з новою дружиною батька і не захотіла бачитися з батьком. Вказала, що відповідач поїхав за кордон, востаннє вона бачила його у 2020 році. Після смерті матері дитина ОСОБА_8 весь час знаходилася на їх з донькою утриманні та вихованні. Довгий час онука перебувала у вкрай важкому емоційному стані, втратила інтерес до життя, навчання, батько залишив дитину без будь-якої підтримки, ні цікавився її життям, на дзвінки не відповідав, матеріальної допомоги на утримання не надавав, хоча їй відомо, що він отримував пенсію на дитину у зв`язку з втратою годувальника. Вона разом зі своєю донькою доклала значних зусиль, щоб вивести дитину зі емоційного стресу, повернути до нормального життя, зокрема зазначила, що дитину залучили до занять конним спортом, додаткових занять з англійської мови, математики. Поступово дитина відновила своє психоемоційне здоров`я, успішно закінчила навчання у школі та поступила до ліцею. Зазначила, що дитина наразі бере активну участь у житті класного колективу, талановита дівчинка, яка потребує розвитку, але батько не виявляє жодного інтересу до своєї дитини. Усі обов`язки з утримання та виховання онуки вона разом зі своєю донькою прийняли на себе. Батько дитини самоусунувся.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що після смерті матері дитини ОСОБА_10 , з 2019 року дитина постійно проживала разом з тіткою та бабусею у АДРЕСА_1 . Батько не виявив бажання забрати дитину проживати з ним, більш того 31.07.2020 добровільно написав заяву про те, що передає доньку на виховання та утримання ОСОБА_2 та її бабусі ОСОБА_5 .

Згідно з відповіді Держприкордонслужби відповідач виїхав за межі кордону України з 21.02.2022 року станом на 25.08.2025 не повернувся. За період проживання його за межами України відповідач не приділяв належної уваги доньці, не спілкувався з нею, не надавав коштів на утримання, не забезпечував необхідним одягом, харчуванням, не цікавився її життям, успіхами у навчанні, не піклувався про стан здоров`я.

Відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дитини є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України. При цьому обираючи місцем свого проживання територію іншої держави, перебуваючи на значній відстані, відповідач мав усвідомлювати, що не зможе піклуватись про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.

Крім того, суд враховує, що відповідач був достовірно обізнаний про тяжку життєву ситуацію дитини, викликаною передчасною смертю її матері, малолітній вік дитини, однак не вжив заходів на забезпечення догляду за донькою та її моральної підтримки, яка після смерті матері потребувала підвищеної батьківської уваги, турботи, але була позбавлена будь-якого батьківського піклування з його усвідомленого вибору та поведінки.

Відтак, суд бере до уваги, що з моменту смерті матері дитини відповідач не проживав із малолітньою (на той час) дитиною однією сім`єю, а з 2022 року і по сьогодні проживає за межами України, та, відповідно, з вказаного часу не брав та не бере участі у вихованні доньки, не піклується про неї, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дитини, як складову частину виховання.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією. Позбавлення батьківських прав відповідача в судовому порядку скасувало лише правовий зв`язок між ним та його дітьми, підтвердило відсутність фактичного духовного зв`язку між батьком та дітьми.

За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У судовому засіданні ОСОБА_13 дала пояснення, що вона проживає разом з тіткою, бабусею, а з 2023 року - сестрою, з батьком фактично не спілкується і не бажає, вказала, що батько не піклувався про неї, не надавав їй матеріальну допомогу, не займався її вихованням, відмовився забрати її до себе жити, коли померла мама, не запропонував поїхати до нього за кордон з початком війни. Просила позбавити його батьківських прав та призначити піклувальником її тітку ОСОБА_12 , яка фактично весь час займалася її утриманням та вихованням.

Таким чином, врахувавши конкретні обставини справи, якнайкращі інтереси дитини, а також поведінку відповідача, яка свідчить про його умисне тривале байдуже ставлення до доньки та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, суд дійшов висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

Суд відхиляє доводи представника позивача, що відповідач, перебуваючи за кордоном, не має можливості спілкуватися з дитиною, оскільки сам по собі факт перебування за кордоном не звільняє від виконання батьківських обов`язків, обрання місця проживання та перебування є свідомим волевиявленням відповідача та при бажанні з урахуванням тривалості відсутності зв`язку він міг знайти спосіб, можливість для реалізації своїх батьківських прав та обов`язків щодо участі у вихованні та утриманні дитини, однак упродовж шести років цього не робив.

Відповідно до ст.243 Сімейного кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Статею 244 СК України визначено, що опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Із врахуванням встановлених обставин та думки дитини суд дійшов висновку, що у якнайкращих інтересах дітей буде забезпечення їх розвитку у сім`ї позивача та призначення піклувальником ОСОБА_2 , оскільки вона є рідною тіткою ОСОБА_8 і саме вона тривалий час опікувалася дитиною, коли остання була ще малолітньою і продовжує піклуватися нею до цього часу.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. За приписами ч. З ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням обставин даної справи, зокрема того, що дитина не має іншого джерела утримання, її матеріального становища, відсутності відомостей про наявність обмежень відповідача сплачувати аліменти у певному розмірі, суд дійшов висновку про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частки від доходу відповідача. Саме такий розмір частки, на думку суду, є необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку зі задоволенням позовних вимог у повному обсязі з відповідача згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн. На підставі ст.137,141 ЦПК України у зв`язку з відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню фактично понесені та документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст.4, 12, 19 ,141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 353, 354, 355, ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Роз`яснити, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , піклувальником неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 30.06.2025 року до досягнення нею повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 20000,00 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 копійок, за ставками судового збору, який діяв на день подачі позовної заяви.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивачі:

ОСОБА_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_3 ;

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5

Третя особа: Служба у справах дітей виконкому Коростенської міської ради Житомирської області, вул.Грушевського, 22, м.Коростень, Житомирська область, 11500, ЄДРПОУ 35114862

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ