Рішення № 131681017, 05.11.2025, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3452/25

Провадження № 2/165/1011/25

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙСУД ВОЛИНСЬКОЇОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

05 листопада 2025 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

за участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Волиньвугілля" про стягнення заборгованої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

23 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП "Волиньвугілля" про стягнення заборгованої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.Дана позовна заява подана до суду представником позивача Якименко З.С. через систему "Електронний суд".

Свої вимогиобґрунтовує тим,що уперіод з25лютого 2008року по29квітня 2024року працювавна ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля». Зазначає, що на даному підприємстві працював гірником підземним, а з 24 січня 2023 року електрослюсарем підземним V розряду. Вказує, що 29 квітня 2024 року його було звільнено із займаної посади відповідно до ч.3 ст.38, ст.44 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку з невиконанням адміністрацією законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору з виплатою вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного середнього заробітку та з виплатою одноразової вихідної допомоги у розмірі двохмісячного середнього заробітку у зв`язку із виходом на пенсію по віку. Позивач посилається на те, що у день звільнення йому не було виплачено заробітну плату, лікарняні, вихідну допомогу, компенсацію за невикористані дні відпустки, а також не було надано письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, не надано копію наказу про звільнення. Позивач стверджує, що неодноразово звертався в усній формі, а 14 серпня 2025 року письмово з заявою до відповідача з проханням надати письмове повідомлення про нараховані суми, довідку про доходи, копію наказу про звільнення та провести повний розрахунок належних сум виплат при звільненні. Зазначає, що 01 вересня 2025 року відповідач надав позивачу наказ про звільнення, довідку про доходи та довідку у якій вказано заборгованість по виплаті заробітної плати станом на 15.08.2025, що становить 122648,05 грн., з яких заборгованість по заробітній платі - 72612,19 грн., вихідна допомога - 44566,31 грн., лікарняні за рахунок підприємства - 5469,55 грн., також у даній довідці вказано середньоденний заробіток - 878,76 грн. Тому позивач вважає, що відповідач повинен сплатити йому суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.04.2024 по 29.10.2024, що становить 115996,32 грн., із розрахунку: 132 (робочі дні) х 878,76 грн. (середньоденний заробіток). Просить стягнути з відповідача в свою користь заборговану заробітну плату, яка включає заробітну плату, вихідну допомогу, лікарняні в сумі 122648,05 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 115996,32 грн., всього: 238655,37 грн., а також 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, представник позивача Якименко З.С. подала до суду письмову заяву про розгляд справи у їхній відсутності. Сторона позивача не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача ДП "Волиньвугілля" в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив, відзив на позов не подав.

Слід також зазначити, що Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст.280, ст.281 ЦПК, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У пункті 2.2 Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу вказано, що «за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин. Для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі N 607/14495/16-ц (провадження N 61-42314св18) вказано, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченоїстаттею 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 з 25лютого 2008року працювавна ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з повним робочим днем під землею, 29квітня 2024року був звільнений з роботи за ч.3 ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням адміністрацією законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору з виплатою вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного середнього заробітку (а.с.12-14, 15).

Відповідно до довідки ВП «ШахтаБужанська» ДП«Волиньвугілля» №1250/9.1/01-19 від 18.08.2025 виданої ОСОБА_1 загальна сума нарахованої заробітної плати останнього, в тому числі у натуральній формі за період з 01.11.2023 по 29.04.2024 становить 220137,47 грн. (а.с.15 зі звороту).

Відповідно до довідки ВП «ШахтаБужанська» ДП«Волиньвугілля» №1249/9.1/01-19 від 18.08.2025 середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 становить 878,76 грн., заборгованість на 15.08.2025 становить 122648,05 грн., з якихзаборгованість позаробітній платі-72612,19грн.,вихідна допомога-44566,31грн.,лікарняні зарахунок підприємства-5469,55грн. (а.с.16).

Відповідно до частини першоїстатті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Відповідачем не заперечується та обставина, що позивачеві у день звільнення не було виплачено усіх належних сум.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені в день звільнення працівника.

Із матеріалів справи встановлено, що розмір заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 становить 122648,05 грн., з яких заборгованість по заробітній платі - 72612,19 грн., вихідна допомога - 44566,31 грн., лікарняні за рахунок підприємства - 5469,55 грн. (а.с.16).

Відповідно до статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто сам законодавець чітко передбачив право найманого працівника звертатися до суду про стягнення заробітної плати без обмеження будь-якими часовими межами.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Таким чином, через не проведення відповідачем ДП «Волиньвугілля» розрахунку із позивачем ОСОБА_1 у день звільнення, йому належить виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з з 30.04.2024 по 29.10.2024, а саме виходячи із розрахунку: 878,76 грн. (середньоденнийзаробіток)x 132 (робочі дні затримки розрахунку) = 115996,32 грн. за період з 30.04.2024 по 29.10.2024.

Оскільки, саме з вини підприємства належні звільненому працівникові суми у строки зазначені в ст.116КЗпП України не були виплачені і не виплачені на даний час, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача ДП «Волиньвугілля» в користь позивача ОСОБА_1 122648,05 грн. заборгованої заробітноїплати,115996,32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.04.2024 по 29.10.2024, всього: 238655 грн. 37 коп.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає, що заявлений розмір відшкодування судових витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн. є значно завищеним та неспівмірним зі складністю справи, яка є малозначною, а також суд враховує те, що адвокатом в акт виконаних робіт (наданих послуг) включено послугу: "Представництво в суді", однак розгляд справи здійснювався без участі сторін по справі, за заявою представника позивача про розгляд справи у відсутності сторони позивача.

З огляду на вищевикладене, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, ціну позову, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість та співмірність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується належними доказами (а.с.16 зі звороту - 19), а тому, такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позов подано через систему "Електронний суд" з відповідача Державного підприємства «Волиньвугілля» підлягає до стягнення в дохід держави 1909,24 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» (код ЄДРПОУ 32365965, адреса: вул. Луцька, 1, м. Нововолинськ, Володимирський район, Волинська область, 45408) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )122648,05 грн. заборгованої заробітноїплати,115996,32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.04.2024 по 29.10.2024, всього: 238655 (двісті тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 37 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» (код ЄДРПОУ 32365965, адреса: вул. Луцька, 1, м. Нововолинськ, Володимирський район, Волинська область, 45408) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. понесених витрат на професійно правничу допомогу.

Стягнути з Державного підприємства«Волиньвугілля» (кодЄДРПОУ 32365965,адреса:вул.Луцька,1,м.Нововолинськ,Волинська область,45408) в дохід держави 1909 (одну тисячу дев`ятсот дев`ять) грн. 24 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разіподання апеляційноїскарги,рішення набираєзаконної силипісля поверненняапеляційної скарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Головуючий суддя М.М. Ушаков