Ухвала суду № 131676092, 10.11.2025, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2299/25

Провадження №2/713/782/25

УХВАЛА

іменем України

10.11.2025 м. Вижниця

Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Пилип`юк І.В. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, юридична адреса: вул. Героїв Майдану, 14-А, м. Чернівці, про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою суду від 01.08.2025 року позов залишено без руху.

12.08.2025 року позивач частково усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.08.2025 року прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 12.00 год. 15.09.2025 року.

Ухвалою суду від 14.08.2025 року витребувано від приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ю.М., юридична адреса: м. Вижниця, вул. Українська, 95: належним чином завірену копію спадкової справи №6/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Коритне Вижницького району Чернівецької області.

Ухвалу суду виконано 29.08.2025 року.

Ухвалою від 15.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.45 год. 07.10.2025 року.

Після відкриття провадження по справі судом установлено, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху відповідно до вимог ч.11 ст.187 ЦПК України, оскільки поданий з порушенням вимог ст.175 ЦПК України.

У позові викладено обставини про те, що (дослівно): «З метою внесення відповідних виправлень помилки та внесення відповідних змін у ДЗК щодо належного суб`єкта речового права на земельну ділянку кадастровий №7320583500:01:002:0041, a саме зазначити ОСОБА_4 , як належного суб`єкта речового права, я звертався листом до ГУ ДЗК у Чернівецькій області» (а.с.34).

З доданої копії листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №385/6-25 від 17.07.2025 року вбачається, що він адресований ОСОБА_1 у відповідь на його звернення від 04.07.2025 року (вх. №Г-369/0/5-25 від 09.07.2025 року) щодо надання відомостей, а не щодо внесення змін у Державний земельний кадастр.

Тобто судом установлено, що на виконання ухвали суду про залишення позову без руху від 01.08.2025 року позивачем не зазначено та в порушення вимог ч.5 ст.177 ЦПК України до позову не додано доказів звернення до органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, для усунення виявлених розбіжностей у власниках земельної ділянки з кадастром номером №7320583500:01:002:0041 у порядку, встановленому ст.37 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, а також доказів отримання відмови у виправленні помилок із зазначенням причини відмови.

Ухвалою від 07.10.2025 року позов залишено без руху та для усунення недоліків надано строк п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення заяви без руху.

13.10.2025 року копію ухвали отримав представник позивача адвокат Ковалюк М.Г.

20.10.2025 року представник позивача адвокат Ковалюк М.Г. надіслав через систему «Електронний суд» заяву про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 20.10.2025 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про виправлення помилки та внесення відповідних змін у ДЗК щодо належного суб`єкта речового права на земельну ділянку кадастровим №7320583500:01:002:0041, а саме зазначити ОСОБА_4 як належного суб`єкта речового права. Разом з тим, станом на 20.10.2025 року у них відсутні дані щодо того, чи відповідні зміни та виправлення будуть внесені у ДЗК, чи уповноважений орган прийме рішення про відмову у внесенні відповідних змін та виправлень помилок.

Посилаючись на ст.127 ЦПК України, просив надати додатковий строк (продовжити процесуальний строк) для виконання ухвали Вижницького районного суду від 07.10.2025 року.

Ухвалою суду від 21.10.2025 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Ковалюка М.Г., про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви та продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 днів з моменту отримання копії ухвали.

22.10.2025 року копію ухвали отримав представник позивача адвокат Ковалюк М.Г.

10.11.2025 року представник позивача адвокат Ковалюк М.Г. надіслав на електронну пошту суду заяву про продовження процесуального строку, у якій зазначив, що станом на 06.11.2025 року у них відсутні дані щодо того, чи відповідні зміни та виправлення будуть внесені у ДЗК, чи уповноважений орган прийме рішення про відмову у внесенні відповідних змін та виправлень помилок. Після отримання відповіді з ДЗК суду одразу буде надана відповідна інформація.

Посилаючись на ст.127 ЦПК України просив надати додатковий строк (продовжити процесуальний строк) для виконання ухвали суду від 07.10.2025 року.

Також зазначив, що заява не надана суду 06.11.2025 року, оскільки не було технічної можливості її надіслати через перебої з електропостачанням.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 6 та 7 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Розглянувши клопотання представника позивача вважаю, що воно задоволенню не підлягає, оскільки судом установлено, що:

копію ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви від 21.10.2025 року представник позивача адвокат Ковалюк М.Г. отримав 22.10.2025 року;

тому ухвалу суду про залишення позову без руху від 07.10.2025 року позивач та його представник повинні були виконати протягом 15 днів з дня отримання її копії, а отже у строк до 06.11.2025 року;

заяву про продовження процесуального строку представник позивача подав 10.11.2025 року, тобто з пропуском п`ятнадцятиденного строку, встановленого судом в ухвалі від 21.10.2025 року;

на підтвердження поважності причин пропуску встановленого судом строку представник позивача послався на те, що не було технічної можливості його надіслати через перебої з електропостачанням, доказів цих обставин не надав.

За встановлених обставин судом не встановлено підстав для продовження процесуального строку.

Разом з тим також судом установлено, що представник позивача адвокат Ковалюк М.Г. заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви надіслав на електронну адресу суду.

Згідно п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

А згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У ч.8 ст.14 ЦПК України закріплено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Також вказаною вище нормою встановлено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

При цьому варто наголосити, що згідно з ч.6 ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Частинами 5, 6 ст.43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з ч.8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Суддя зазначає, що підпунктом 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля);

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021 року.

Відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року №1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що звернення адвоката до суду із заявою за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Аналогічного висновку щодо порядку надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді дійшов Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 року у справі №944/6062/23.

Таким чином судом установлено, що надіславши заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви електронною поштою, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокат Ковалюк М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Водночас суд наголошує, що обмеження, пов`язані з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подання процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не створюють перешкод для реалізації права на доступ до правосуддя.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом в ухвалі від 17.01.2025 року у справі №520/31091/24.

Відтак, з огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви подано належним чином, оскільки вона була направлена на електронну поштову адресу суду та, відповідно, не містить відомостей про накладення кваліфікованого електронного підпису із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки такого підпису, що може бути здійснено виключно при поданні позову через підсистему «Електронний суд».

Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм.

Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21.10.2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява №19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету

Згідно з ч.2 ст.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У ч.4 ст.183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Оскільки судом установлено, що адвокат Ковалюк М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством, то його заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви підлягає поверненню йому без розгляду відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України.

Аналіз установлених судом обставин дає підстави для висновку, що станом на 10.11.2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ковалюк М.Г. вимог ухвали суду від 07.10.2025 року не виконали не усунули недоліки позовної заяви та не подали у встановлений строк до суду.

Відповідно до ч.ч.12, 13 ст.187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Оскільки позивач та його представник не усунули недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, то позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 43, 44, 127, 183, 187, 257-261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Ковалюка Михайла Григоровича, про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви - повернути без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання права власності на спадкове майно - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, юридична адреса: вул. Героїв Майдану, 14-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ: 39909396.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК