Постанова № 131666119, 18.08.2025, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

_________________

18.08.2025 Справа №: 368/720/25

провадження 3/368/302/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2025 року м.Кагарлик

Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Іванюта Т.Є. розглянувши справу яка надійшла від ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про АП, -

встановив :

Згідно протоколу, ОСОБА_1 18.05.2025 року близько 14 год 28 хв. на а/д Київ-Знамянка 515 м поворот с.Слобода, керуючи автомобілем NISSAN X TRAIL державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по проїзній частині дороги під час зустрічного роз`їзду з автомобілем LEXUS LX600 під керуванням ОСОБА_2 в порушення вимог п.13.3 ПДР України, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.

ОСОБА_1 під час розгляду справи вини не визнав та пояснив, що дійсно 18.05.2025 року на власному автомобілі рухався з м.Кагарлика в м.Київ з пасажирами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в колоні автомобілів по своїй смузі руху, на якій були відсутні ями, які б змушували змінити напрямок руху. Відстань між його автомобілем та лінією дорожньої розмітки була біля 50 см. При йьарався утримувати свій автомобіль на середині своєї смуги руху. В зустрічному напрямку автомобілів майже не було. Автомобіль Лексус побачив коли останній виїхав на його смугу руху. В цей момент відбувся боковий удар по його автомобілю, від чого розбилось бокове ліве дзеркало з вказівником повороту. Враховуючи, що позаду теж були автомобілі, він поступово знизив швидкість і з`їхав на узбіччя, де й зупинився. Він вийшов з автомобіля і разом з пасажиром Комірним направились до автомобіля Лексус. Коли підійшли, то водій сказав, що викликав поліцію і розмовляв при цьому по телефону. Коли повертався до свого автомобіля, то побачив, що уламки від дзеркала його авто знаходяться на смузі руху автомобіля Лексус, ближче до середини смуги, а уламки від дзеркала авто Лексус на смузі його руху ближче до узбіччя, де й був уламок скла від вказівника повороту Ніссан. Коли приїхали працівники поліції, то зупинились за автомобілем Лексус. Приблизно через 30 хвилин до них під`їхали працівники поліції, надали бланки для написання пояснень і знову поїхали до автомобіля Лексус. Після чого працівники поліції під`їхали до нього, забрали і знову під`їхали до автомобіля Лексус. Там працівник поліції надав йому для підпису схему ДТП, де не було відображено уламок скла вказівника повороту від автомобіля Ніссан, про що вказав працівнику поліції та показав де він знаходиться.. коли він почав дивитись схему, то працівник поліції сказав, що поспішає і забрав схему. Також він не бачив як працівники поліції проводили заміри. ПОскільки схема ДТП складена з порушенням вимог Наказу України №1393 від 17.11.2015 року, то може бути врахована як доказ його вини у вчиненні ДТП. А тому просить закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адмінправопорушення.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що вона 18.05.2025 року в якості пасажира знаходилаь на передньому пасажирському сидінні автомобіля Ніссан, за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 , на задньому пасажирському сидінні знаходився свідок Комірний. Автомобіль рухався по своїй смузі руху в колоні автомобілів, а також по середині своєї полоси руху без зміни напрямку руху. В зустрічному напрямку по своїй полосі руху їхав автомобіль Лексус. Коли автомобілі наблизились один до одного, кожний по своїй полосі руху, то автомобіль Лексус несподівано змінив напрямок свого руху, виїхав на середину проїжджої частини та скоїв бокове зіткнення з автомобілем Ніссан, в якому вона перебувала. Перебуваючи на пасажирському сидінні, вона побочила, що водій автомобіля Лексус, який рухався на їхню полосу руху, не дивився на дорогу, а тримав в руці предмет схожий на телефон. В цей момент відбувся різкий удар по автомобілю Ніссан. Від удару бокове дзеркало з боку водія автомобіля Ніссан розбилось. Водій автомобіля Ніссан з`їхав на узбіччя та зупинився приблизно через 50 метрів від місця зіткнення. Очікуючи приїзду працівників поліції вона звернула увагу як водій автомобіля Лексус вийшов з авто, перейшов на проїжджу частину руху автомомбіля Ніссан, підняв якийсь темний предмет, направився по стороні обочини автомобіля Ніссан в сторону свого автомобіля Лексус. Дійшовши ближче до свого автомобіля, будучи на обочині зі сторони автомобіля Ніссан, поклав запчастину на обочині з боку автомобіля Ніссан, перейшов через проїжджу частину та сів до свого авто.

По приїзду працівники поліції надали їм бланки для написання пояснень, а також сказали що вони поспішають. Вона не бачила щоб працівники поліції проводили заміри, надали готову схему ДТП. Під час ознайомлення зі схемою ОСОБА_5 робив зауваження поліцейським. Після того, як поїхали працівники поліції , вона запитала у Соболевського чи він говорив по телефону під час руху, на що останній відповів що він говорив по телефону.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що він їхав на задньому сидінні в якості пасажира автомобіля Ніссан, водієм якого був ОСОБА_5 . Автомобіль ОСОБА_6 рухався в своїй смузі руху в колоні автомобілів, ніяких перешкод на расі не було. На зустрічній полосі руху він побачив автомобіль Лексус, який спочатку їхав по своїй смузі руху, але коли до автомобіля Ніссан залишалось близько 20 метрів, Лексус почав зміщуватись на полосу руху автомобіля Ніссан. При цьому він, свідок, звернув увагу, що автомобіль Лексус перетнув лінію дорожньої розмітки, а водій при цьому не дивився на дорогу. В цей час відбувся удар і бокове дзеркало автомобіля Ніссан розлетілось.. Водій автомобіля Ніссан з`їхав на узбіччя та зупинився, він першим вийшов з авто і бачив, що автомобіль Лексус ще продовжував рух. Він з ОСОБА_5 підійшли до водія ОСОБА_7 , який сказав що викликав поліцію і сів у своє авто. Повертаючись до автомобіля Ніссан, він, свідок, звернув увагу, що корпус від дзеркала автомобіля Ніссан знаходиться на зустрічній смузі руху, а корпус від дзеркала автомобіля Лексус на проїздній частині смуги руху автомобіля Ніссан. Крім того на обочині полоси руху автомобіля Ніссан він побачив уламки від вказівника повороту автомобіля Ніссан. . Очікуючи приїзду працівників поліці, він знаходився біля автомобіля Ніссан, та бачив як водій автомобіля Лексус вийшов з авто, перейшов на частину руху автомобіля Ніссан, підняв уламки від свого автомобіля і переніс їх ближче до свого автомобіля Лексус, де поклав на обочину. Коли приїхали працівники поліції, зупинились біля автомобіля Лексус, де пробули близько 20 хвилин, після чого під`їхали до їх авто Та надали бланки для написання пояснення. Він не бачив щоб працівники поліції проводили будь-які заміри на місці ДТП.

ОСОБА_2 пояснив суду, що він на власному автомобілі Лексус рухався з міста Києва в бік міста Знам`янка. Автоомбіль Ніссан їхав у зустрічному напрямкку, і об`їжджаючи бугристіть на дорозі, виїхав на його смугу руху, внаслідок чого відбувся удар водійськими дзеркалами обох автомобілів. Уламки від свого автомобіля він забрав з дороги після оформлення ДТП По телефону під руху він не розмовляв. Також не згідний з схемою ДТП.

Суд, проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку.

Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Зазначене правопорушення є правопорушенням з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання суспільно шкідливих наслідків у виді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Для констатації наявності у діях порушника об`єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та пошкодженням майна, зазначеного в диспозиції статті 124 КУпАП.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення п.13.3 ПДР України, згідно з яким під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Відповідно до положень п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила), водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є учасники дорожнього руху.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі. У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року). Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності грунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1). В рекомендації № К. (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Згідно роз`яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №18. судам при розгляді справ необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом вини ОСОБА_8 , а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б беззаперечно свідчили про його вину і не викликали сумнівів

. А тому суд вважає протокол про адміністративне правопорушення та схему місця ДТП від 18.05.2025 року не допустимим доказом і не може покласти в основу постанови, поскільки подія вказана в ньому, спростовується показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , які суд визнає правдивими. Покази учасника ДТП ОСОБА_2 не відповідають дійсним обставинам, спростовуються показам вищевказаних свідків, а тому не можуть бути покла дені в основу постанови. Суд не може виходити за межі адміністративного протоколу і самостійно встановлювати нові обставини.

Отже, обгрунтовувати висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на підставі наявного протоколу про адміністративне правопорушення, не можна, оскільки протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.

Згідно норми ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. За таких обставин, справу у провадженні слід закрити, оскільки в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

З цього приводу, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З урахуванням оголошених вище доказів, на думку судді, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення є недоведеною належними та допустимими доказами.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ст. 124 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суд оцінює критично.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись п.1 ст.247 Кодексу України про АП,-

постановив:

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про АП - закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення .

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя : Т.Є.Іванюта