Ухвала суду № 131663609, 10.11.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12731/25

УХВАЛА

10 листопада 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву позивачки про відвід судді Матущака Вадіма Вікторовича в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Квятківської Марії Францівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому позивачка просить:

1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в.о. начальниці цього управління Квятківської Марії Францівни завідомо протиправною з непроведенням індексації та компенсації суми пенсійної виплати помісячно 444,89 грн. у розрізі місяців з березня 2024 по січень 2025, разом в обсязі 4893,79 грн., що була виплачена 22.01.2025 на виконання рішення суду від 07.08.2024 у справі №560/7794/24.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу індексацію несвоєчасно нарахованої та виплаченої суми пенсії щомісячно 444,89 грн. у розрізі місяців з березня 2024 по січень 2025 згідно із законами "Про індексацію грошових доходів населення" й "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", що станом на час подання цього позову становлять: індексація - 3661,38 грн., компенсація - 606,39 грн.

3. Зобов`язати відповідачів згідно зі ст. 56 Конституції України відшкодувати заподіяну позивачу моральну шкоду, у рівних пропорціях, яку оцінює у розмірі 1 600 000 (один мільйон шістсот тисяч) гривень, заподіяну протиправною бездіяльністю; грубими порушеннями, з ознаками кримінальних правопорушень прав на належний, розмір пенсійної виплати та ін.

4. Відповідно до ч. 9 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу про ознаки кримінальних правопорушень за фактами умисного зловживання службовими повноваженнями Квятківською М.Ф. , заволодіння пенсійними коштами позивача, ст.ст. 364, 366 КК, та ін. для розгляду вчинених нею злочинів проти охоронюваних законом прав і свобод позивача в окремій кримінальній справі та направити її до Хмельницької обласної прокуратурі для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних відомостей згідно зі ст. 214 КПК України.

5. У разі задоволення позову відповідно до ст.382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача Квятківську М.Ф. подати звіт про виконання цього рішення.

Ухвалою від 24.07.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

Ухвалою від 29.09.2025 суд залучив в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Квятківську Марію Францівну як співвідповідача по справі №560/12731/25 та призначив підготовче засідання на 06.10.2025.

Ухвалою від 02.10.2025 провадження у справі №560/12731/25 зупинено до вирішення питання про відвід судді Матущака Вадіма Вікторовича та передано для вирішення питання про відвід в порядку встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 03.10.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Матущака В.В. відмовлено.

Ухвалою від 03.10.2025 провадження у справі №560/12731/25 поновлено та продовжено розгляд справи.

У підготовчому судовому засіданні 20.10.2025 позивач ОСОБА_1 заявила усне клопотання про відвід головуючого судді Матущака Вадіма Вікторовича.

Ухвалою від 20.10.2025 суд залишив без розгляду клопотання ОСОБА_1 від 20.10.2025 про відвід головуючого судді Матущака В.В. у справі. Призначив підготовче засідання на 28.10.2025 о 11:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.

27.10.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді Матущака В.В.

Ухвалою від 28.10.2025 суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Матущака В.В. відмовив.

06.11.2025 до суду вчетверте надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Матущака В.В.

В обґрунтування поданої заяви заявниця зазначає про таке.

Вказує, що заява подана "на захист від злодіянь цього судді, ст.ст. 364, 366, 127 ККУ, що він скоїв і продовжує вчиняти постановленням завідомо ЗЛОЧИННИХ ухвал про необґрунтованість/залишення без розгляду моїх трьох заяв про відвід". "На підставі вищевикладеного, з метою уникнення будь-яких сумнівів у мене щодо неупередженості суду та забезпечення мого права на справедливий суд, на доступ до неупередженого, справедливого та безстороннього суду, ОСОБЛИВО убезпечення мене від злочинів (за визначенням ККУ) судді Матущака В.В., керуючись ст.ст. 3, 6, 13 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод, Законом України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якими визначено, що національні суди пріоритетно, поряд з усіма нормами Національного законодавства, застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права; пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, - ВЧЕТВЕРТЕ заявляю КАТЕГОРИЧНУ НЕДОВІРУ і відвід судді Матущака Вадіма Вікторовича.".

Ухвалою суду від 07.11.2025 року, у зв`язку з висновком про необґрунтованість заявленого відводу, провадження у справі №560/12731/25 зупинено до вирішення питання про відвід судді Матущака Вадіма Вікторовича; адміністративну справу №560/12731/25 передано для вирішення питання про відвід в порядку встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.11.2025 року, для розгляду заяви про відвід визначено суддю Печеного Є.В.

Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали справи, необхідно зазначити таке.

Згідно із частиною 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

У заяві про відвід судді Матущака Вадіма Вікторовича позивач вказує, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, у зв`язку з наявністю обставин, які викликають у позивача сумніви щодо неупередженості або об`єктивності судді з підстав, зазначених вище.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі П`єрсак проти Бельгії (Piersac vs Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на викладене вище, посилання заявниці на упередженість судді, у зв`язку з тим, що "...існують визначені законом інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді саме у мене, позивачки у справі, а не у суду, а тому є безумовна підстава для відводу цього судді.". Стверджує, що "...суддя Матущак упродовж підготовчого засідання діяв відверто упереджено, не розуміє/нехтує засад правосуддя і довіри до суду як імперативу судового розгляду, а особа сама, за своїм внутрішнім переконанням та відчуттями, має відчувати довіру до суду.". Наголошує, що "суддя Матущак СТАНОВИТЬ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ МОГО ЖИТТЯ....28.10.25р., я переживала і страждала від свавільного ігнорування підстав відводу цим суддею, що спровокувало у мене напад тривалого гіпертонічного кризу... Попри незадовільне самопочуття 28.10.25 р., з високим артеріальним тиском дісталась до суду, але (коли попросила виміряти тиск секретаря с/з) переконалася, що брати участь у засіданні з тиском 201/105 небезпечно для мого життя.". Наполягає, що "...такий напад гіпертонії спровоковано суддею Матущаком, його фальсифікаціями обставин відводу, явної зневаги до мене з ознаками морального садизму", не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, так як такі доводи ґрунтуються на припущеннях, суб`єктивній оцінці заявницею викладених обставин.

Також, із матеріалів справи вбачається, що ці обставини не стосуються заявленого в позовній заяві предмета спору.

Отже, суд виходить з того, що наведені заявницею обставини на обґрунтування заяви про відвід судді Матущака В.В. не містять об`єктивних підстав, які б, у розумінні пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, зумовлювали відведення вказаного судді від розгляду цієї справи.

Інших підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи № 560/12731/25 судді Матущака В.В. і викликали необхідність у його відводі, судом не встановлено.

За таких обставини і правових підстав, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Матущака Вадіма Вікторовича є необґрунтованою, а тому, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 39, 40, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Матущака Вадіма Вікторовича у справі № 560/12731/25.

Справу № 560/12731/25 передати для продовження розгляду відповідно до вимог КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Є.В. Печений