Ухвала суду № 131658901, 10.11.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 листопада 2025 рокуСправа №160/10254/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши заяву представника Дніпровської міської ради Дерила Вадима Геннадійовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 року за №203/43 про відмову ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_1 , протиправним та скасувати;

- зобов`язати Дніпровську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 , про надання дозволу на розроблення проектної документації землеустрою розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшої передачі її у власність.

За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 року за №203/43 про відмову ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.05.2023 року №36/1060 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_1 із прийняттям відповідного владного рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року залишено без змін.

Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено додаткове судове рішення, яким стягнуто з Дніпровської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн.)

За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що 12.12.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/10254/24 створено три (3) виконавчих листа в частині: 1) зобов`язання Дніпровської міської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.05.2023 року №36/1060 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_1 із прийняттям відповідного владного рішення; 2) стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок); 3) стягнення з Дніпровської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн.).

17.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву представника Дніпровської міської ради Дерила Вадима Геннадійовича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повернуто заявнику без розгляду.

16.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16.10.2025 року через систему Електронний суд заява представника Дніпровської міської ради Дерила Вадима Геннадійовича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Аргументи даної заяви зводяться до того, що у провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа № 199/8301/23 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж самочинно побудованого об`єкту гаражу, загальною площею 98,7 кв.м; припинити право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж, загальною площею 98,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на нього (реєстраційний номер ОНМ 1836507312101). Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2025 року у справі №199/8301/23 задоволено позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про «Усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж самочинно побудованого об`єкту гаражу, загальною площею 98,7 кв.м; припинити право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж, загальною площею 98,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на нього (реєстраційний номер ОНМ 1836507312101) із закриттям розділу». Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.07.2025 року у справі № 199/8301/23 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коломойця С.В. залишено без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2025 року залишено без змін. Таким чином, у зв`язку з набранням чинності постанови Дніпровського апеляційного суду від 22.07.2025 року у справі № 199/8301/23 підстави для надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутні, оскільки право власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований на спірній земельній ділянці за стягувачем у виконавчому провадженні № 76804124 ( ОСОБА_1 ) припинено, а самочинно побудований об`єкт нерухомості підлягає знесенню.

Відтак, представника просить суд: визнати виконавчий лист № 160/10254/24 від 16.12.2024 року таким, що не підлягає виконанню.

За відомостями з витягу протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2025 року зазначена вище заяву вирішено розподілити та передати судді Пруднику С.В.

В період з 20.10.2025 року по 24.10.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

31.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду заяву представника Дніпровської міської ради Дерила Вадима Геннадійовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Призначено заяву представника Дніпровської міської ради Дерила Вадима Геннадійовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною 3 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Така ухвала підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня її постановлення.

За приписами частини 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду цієї заяви і вирішення її по суті, судом встановлено наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. На виконавчий лист, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ , у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Слід зазначити, що у судовій практиці досить часто виникають питання щодо трактування терміну «з інших причин» визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, який зазначено у ч. 2. ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України..

Тож, суд вважає за необхідне проаналізувати це питання використовуючи узагальнення судової практики.

Відповідно до правової позиції визначеної 25 вересня 2015 року на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було сформовано узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, та направлено відповідні рекомендації Головам апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.

Так, зокрема, відповідно до частини 23 пункту 4 вищевказаного узагальнення судової практики зазначено, що згідно з п. 21 постанови ВССУ № 6, перевіряючи додержання строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд має враховувати як положення Закону України «про виконавче провадження», так і інші акти законодавства, якими врегульовано це питання.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вищенаведеного показав, що суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 374 КАС України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 (справа №752/2391/17 (2а-14/09)), з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, дійшов висновку, що наведені в ст. 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові. До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Заява представника обґрунтована тим, що у провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа № 199/8301/23 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж самочинно побудованого об`єкту гаражу, загальною площею 98,7 кв.м; припинити право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж, загальною площею 98,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на нього (реєстраційний номер ОНМ 1836507312101). Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2025 року у справі №199/8301/23 задоволено позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про «Усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж самочинно побудованого об`єкту гаражу, загальною площею 98,7 кв.м; припинити право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж, загальною площею 98,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на нього (реєстраційний номер ОНМ 1836507312101) із закриттям розділу». Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.07.2025 року у справі № 199/8301/23 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коломойця С.В. залишено без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2025 року залишено без змін. Таким чином, у зв`язку з набранням чинності постанови Дніпровського апеляційного суду від 22.07.2025 року у справі № 199/8301/23 підстави для надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутні, оскільки право власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований на спірній земельній ділянці за стягувачем у виконавчому провадженні № 76804124 ( ОСОБА_1 ) припинено, а самочинно побудований об`єкт нерухомості підлягає знесенню.

Проаналізувавши обставини, на які посилається відповідач, норми процесуального закону, суд зазначає, що вказана заявником підстава для визнання виконавчого листа №160/10254/24 таким, що не підлягає виконанню не відноситься до підстав, визначених ст. 374 КАС України. Суд наголошує, що звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник був зобов`язаний вказати передбачені процесуальним законом підстави для того, щоб суд міг розглянути заяву відповідача через призму цих підстав, однак такого обов`язку не виконав.

Відтак, у задоволенні заяви відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 243, 248, 263, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Дніпровської міської ради Дерила Вадима Геннадійовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Копію цієї ухвали направити всім сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник