Рішення № 131658848, 10.11.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 рокуСправа №160/23927/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» до Південно-Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛІНСАЙТ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000194/1 від 28.07.2025 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2025/000420 від 28.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «МЕТАЛІНСАЙТ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч. 3 ст. 53 МК України. Однак відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до ст. 53 МК України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

18.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визнання митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. В результаті такого контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містили розбіжності та не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Отже, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні товару прийняті митницею відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 задоволено заяву Дніпровської митниці про заміну назви відповідача по адміністративній справі №160/23927/25. Замінено найменування відповідача у справі з "Дніпровська митниця" на "Південно-Східна митниця".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року продовжено процесуальний строк розгляду справи на тридцять днів.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» зареєстроване 12.10.2006, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 34656979; основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» та «CANGZHOU DUIAN PIPELINE CO.,LTD» (Китай) був укладений зовнішньо - економічний контракт №DUIAN-HG-UA20241122 від 22.11.2024.

За умовами даного контракту Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» (Покупець) купує товар у «CANGZHOU DUIAN PIPELINE CO.,LTD», Китай (Продавець).

Відповідно до п. 4.2. контракту, загальна сума Контракту становить 450 000,00 доларів США і визначається як вартість товару (партії товару), поставка якого здійснюється відповідно до Специфікацій.

Згідно з п. 3.4 контракту, продавець зобов`язаний протягом 5-ти днів з дня відвантаження товару направити по e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу покупця пакувальний лист, інвойс, коносамент (сканована копія з оригіналу коносамента із зазначенням дати відвантаження), сертифікат країни походження, сертифікат якості, експортну декларацію.

Пунктом 3.6. визначено, що пункт доставки контейнера - порт «Гданськ».

Відповідно до пункту 4.3., Валютою контракту є долар США.

Згідно з п. 5.2. Контракту, Ціна товару, який має бути поставлений за цим Договором, визначається у відповідних Специфікаціях. Порядок і умови розрахунків визначаються Сторонами у відповідній Специфікації. За фактом навантаження контейнера на борт судна, на підтвердження надається сканована копія оригіналу коносамента із зазначенням дати відвантаження. Всі банківські витрати оплачуються покупцем.

На умовах та в рамках зовнішньо - економічного контракту на підставі Специфікації №2 від 07.04.2025 року та Інвойсу №HG-WKCTP-10 від 08.05.2025 було організовано поставку товарів з Китаю до України, а саме: Заготовки відводів, трійника, заглушки у загальній кількості 3425 шт. на суму 22 000, 00 доларів США.

28.07.2025 року представником декларанта було подано митну декларацію № 25UA110130014739U3 (номер встановлений після коригування - №25UA110130014839U0). Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно до Інвойсу №HG-WKCTP-10 від 08.05.2025 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

У митній декларації № 25UA110130014739U3 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 22 000,00 дол. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала - 292 770,47 грн.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи: Сертифікат якості №HGDA25038 від 08.05.2025, Пакувальний лист б/н від 08.05.2025, Рахунок-фактура (інвойс) №HG-WKCTP-10 від 08.05.2025, Коносамент №SHNGB00050984 від 24.05.2025, Автотранспортна накладна б/н від 23.07.2025, Сертифікат про походження товару №C25MACXATD130002 від 28.05.2025, Банківський платіжний №348 від 08.04.2025, Банківський платіжний №350 від 09.05.2025, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №11227 від 23.07.2025, Довідка про транспортні витрати №1120 від 23.07.2025, Специфікація №2 від 07.04.2025, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № DUIAN-HG-UA20241122 від 22.11.2024, Додаткова угода №1 від 18.04.2025, Договір про надання послуг митного брокера №БД-6 від 11.01.2016, Договір (контракт) про перевезення №01102 від 01.11.2021, Договір (контракт) про перевезення №011222-001 від 01.12.2022, Договір (контракт) про перевезення №СГ1-002202 від 22.02.2024, Копія митної декларації країни відправлення №021720250000135237 від 31.05.2025.

Уповноваженою особою митниці було складено та направлено декларанту повідомлення із викладенням сумнівів, наступного змісту: «За ЕМД № 25UA110130014739U3 (UA110130/2025/014739) від 28.07.2025 декларантом до митного оформлення заявлений товар «Фітинги для зварювання встик для труб з чорних металів, що застосовується для з`єднання сталевих труб між собою або з`єднання сталевих труб з обладнанням у трубопроводних системах, не побутового призначення Торгівельна марка - Duian Pipeline, Виробник - Cangzhou Duian Pipeline Co., Ltd, Країна виробництва - CN». Поставка товару здійснюється згідно контракту № DUIAN-HG-UA20241122 від 22.11.2024. Згідно специфікації № 2 від 07.04.2025 товар постачається на умовах FOB TIANJIN (Китай). На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.11, умови поставки FOB «франко борт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. До митного оформлення декларантом надано сертифікат заводських випробувань від 08.05.2025 № HGDA25038 в якому зазначено посилання www.hgffgroup.com, проте при переході на сайт зазначено контакти CANGZHOU HAOGUAN PIPE FITTINGS FLAGNES MANUFACTURING CO.,LTD, що суперечить даним зазначеним у ЕМД № 25UA110130014739U3 (UA110130/2025/014739) від 28.07.2025 де в графі «Виробник» електронного інвойсу зазначено Cangzhou Duian Pipeline Co., Ltd. Зазначена розбіжність прямо свідчить про посередницький характер угоди (тобто наявний факт перепродажу оцінюваного товару) на відміну від задекларованої угоди з виробником, як заявлено у ЕМД № 25UA110130014739U3 (UA110130/2025/014739) від 28.07.2025. Сертифікат випробувань від 08.05.2025 № HGDA25038 не підписано уповноваженою особою. Відповідно п.4.1.6. договору про транспортно-експедиторське обслуговування №011222-001 від 01.12.2022 «Виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора». Акт виконаних робіт не наданий до митного оформлення. Відповідно до пункту 4.1.3-А договору транспортно-експедиційне обслуговування від 01.12.2022 №011222-001 «при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт-клієнт (ТОВ «Металінсайт») оплачує платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п, протягом трьох (3) банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту. Наданими до митного оформлення документами, не підтверджено здійснення оплати витрат за рахунком на оплату № 11227 від 23.07.2025. Відповідно до пункту 4.1.3-Г договору транспортно-експедиційне обслуговування від 01.12.2022 №011222-001 на клієнта може бути покладено витрати на внутрішньо портове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, понаднормове зберігання товару в порту/ терміналі, демередж. Документальне підтвердження витрат за п.2, 3 рахунку на оплату №11227 від 23.07.2025 не підтверджено рахунками з порту та супутніми витратами по іноземній території. Враховуючи вищезазначене, згідно наданих товаросупровідних документів на шляху транспортування оцінюваного товару, можливе не включення до митної вартості товару витрат на завантаження/розвантаження, страхування товару. П.1.2 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.12.2022 №011222-001 зазначено, що умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора встановлюються за угодою Сторін. Під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу) і т.д. (п.1.3). Зазначені Заявки до митного оформлення не надано. Надана довідка про транспортні витрати від 23.07.2025 №11205 не містить відомості про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Також, в рахунку від 23.07.2025 № 11227, довідці про транспортні витрати 23.07.2025 №11205 та коносаменті від 24.05.2025 №SHNGB00050984 в графі: Порт завантаження вказано Xingang, China, що суперечить відомостям зазначеним в ЕМД №25UA110130014739U3 (UA110130/2025/014739) від 28.07.2025, специфікації 07.04.2025 № 2, інвойсу від №HG-WKСТР-10 в яких зазначено порт TIANJIN. Зазначена розбіжність прямо впливає на числове значення понесених транспортних витрат. Відповідно до інформації інтернет ресурсу www.maersk.com контейнер з товаром №MRKU2325740 на морському судні «REN JIAN» 24.05.2025 вийшов з порту Xingang (Китай), 02.06.2025, контейнер з товаром прибув у порт TANJUNG PELEPAS (Малайзія), де контейнер було перевантажено на морське судно «MOGENS MAERSK/522W» і 06.06.2025 відправлено у порт AARHUS APM TERMINAL (Данія) де контейнер було перевантажено на морське судно «PORTO KAGIO/529N» і 16.07.2025 відправлено у порт Гданськ (Польща). Прибуття у порт Гданськ 28.05.2025. Інформація щодо перевантаження контейнера № MRKU2325740 на інші судна, розвантажувальні роботи за маршрутом, а також включення вартості таких робіт до вартості перевезення зазначеного контейнера не відображено у наданих документах. Декларантом не надані документи, підтверджуючи вартість зберігання вантажу у порту TANJUNG PELEPAS (Малайзія) та AARHUS APM TERMINAL (Данія). У наданих рахунках до розрахунку вартості не входить вартість зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, вартість страхування вантажу. Крім того, надані документи не містять відомості щодо опису товару та його ваги. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Згідно маніфесту Головного митного управління КНР №52 2008 року, в графі 14 митної декларації заповнюється реєстраційний номер коносаменту або транспортних накладних. В графі 14 експортної декларації від 31.05.2025 №021720250000135237 вказано транспортний документ №253790010, який декларантом до митного оформлення не надавався. Декларантом до митного оформлення надано коносамент від 24.05.2025 №SHNGB00050984. Вищевказане свідчить про наявність іншого транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався. Згідно відомостей коносамента від 24.05.2025 № SHNGB00050984 наведено відомості про безпосереднього перевізника, - компанію «UNICORN (SHENZHEN) SUPPLY CHAIN CO., LTD» та експедитора - «BOXLINE UCL». Таким чином, компанія ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» не здійснювала експедирування товарів за цим коносаментом у контейнері MRKU2325740. Відомості про договірні відносини між ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» та «BOXLINE UCL» до митного контролю не надані, рахунки про вартість експедиторських послуг від компанії «BOXLINE UCL» до митного контролю не надано. Окрім того в зазначеній експортній декларації від 31.05.2025 №021720250000135237 не заповнена обов`язкова графа «Дата складання» що може свідчити про ознаки підробки».

У відповідь на повідомлення митного органу, декларантом ФОП ОСОБА_1 було направлено листи про надання додаткових документів на спростування наведених митницею сумнівів та зазначено, що було надано всі наявні додаткові документи.

На підставі поданих документів Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000194/1 від 28.07.2025 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2025/000420 від 28.07.2025 року.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000194/1 від 28.07.2025 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме:

Товар 1. Фітинги для зварювання встик для труб з чорних металів, що мають зовнішній діаметр менш ніж 609,6 мм, застосовується для з`єднання сталевих труб між собою або з`єднання сталевих труб з обладнанням у трубопроводних системах, не побутового призначення : Заготовка відвода 90 76х4 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 700 шт. Заготовка відвода 90 89х5 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 450 шт. Заготовка відвода 90 102х6 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 100 шт. Заготовка відвода 90 108х4 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 550 шт. Заготовка відвода 90 108х8 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 100 шт. Заготовка відвода 90 133х6 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 150 шт. Заготовка відвода 90 159х4,5 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 250 шт. Заготовка відвода 90 159х8 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 250 шт. Заготовка відвода 90 159х10 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 100 шт. Заготовка відвода 90 159х6 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 200 шт. Заготовка відвода 90 219х6 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 120 шт. Заготовка відвода 90 219х8 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 100 шт. Заготовка відвода 90 325х7 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 - 60 шт. Торгівельна марка - Duian Pipeline. Виробник - Cangzhou Duian Pipeline Co., Ltd. Країна виробництва - CN;

Товар 2. Фітинги для зварювання встик для труб з чорних металів, що мають зовнішній діаметр більш ніж 609,6 мм, застосовується для з`єднання сталевих труб між собою або з`єднання сталевих труб з обладнанням у трубопроводних системах, не побутового призначення : Заготовка відвода 90 630х10 ст20 ДСТУ ГОСТ 30753:2003 - 15 шт. Торгівельна марка - Duian Pipeline. Виробник - Cangzhou Duian Pipeline Co., Ltd. Країна виробництва - CN;

Товар 3. Фітинги для зварювання встик для труб з чорних металів, що мають зовнішній діаметр менш ніж 609,6 мм, застосовується для з`єднання сталевих труб між собою або з`єднання сталевих труб з обладнанням у трубопроводних системах, не побутового призначення : Заготовка трійника 33,7х3,2 ст20 ДСТУ ГОСТ 17376:2003 - 200 шт. Заготовка трійника 57х4-32х3 ст20 ДСТУ ГОСТ 17376:2003 - 60 шт. Заготовка заглушки 355,6х8,0 ст20 ДСту ГОСТ 17379:2003 - 5 шт. Заготовка заглушки 457х10 ст20 ДСТУ ГОСТ 17379:2003 - 2 шт. Заготовка заглушки 508х11 ст20 ДСТУ ГОСТ 17379:2003 - 2 шт. Торгівельна марка - Duian Pipeline. Виробник - Cangzhou Duian Pipeline Co., Lid. Країна виробництва - СМ;

Товар 4. Фітинги для зварювання встик для труб з чорних металів, що мають зовнішній діаметр більш ніж 609,6 мм, застосовується для з`єднання сталевих труб між собою або з`єднання сталевих труб з обладнанням у трубопровідних системах, не побутового призначення : Заготовка заглушки 610х12,5 ст20 ДСТУ ГОСТ 17379:2003 - 2 шт. Заготовка заглушки 720х12 ст20 ДСТУ ГОСТ 17379:2003 - 5 шт. Заготовка заглушки 1020х12 ст20 ДСТУ ГОСТ 17379:2003 - 3 шт. Торгівельна марка - Duian Pipeline. Виробник - Cangzhou Duian Pipeline Co.. Ltd. Країна виробництва - CN.

Розрахована декларантом митна вартість товару становила 22 000,00 доларів США, а вартість митних платежів - 292770,47 грн., внаслідок протиправних дій відповідача у вигляді коригування митної вартості вартість митних платежів склала - 749 205,95 грн.

Незгода позивача з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, в якості підстав для витребування від декларанта (уповноваженої особи) додаткових документів відповідач у рішенні, що оскаржується, а також у відзиві відповідач посилається лише на те, що надані документи містяться розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до сталої судової практики Верховного Суду з цієї категорії спорів наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 Митного кодексу України у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), постанові Верховного Суду від 11.09.2023 р. у справі № 815/5414/16, постанові Верховного Суду від 11.09.2023 р. у справі № 823/128/17 тощо.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 337 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з ТОВ «Євро Форвардінг» (експедитор) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №011222-001 від 01.12.2022 на організацію транспортно-експедиторського обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін.

Під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедиторові заявку, в якій оговорюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), плановану дату надання вантажу відправником, при цьому сторони враховують строки перебування вантажу на митниці та тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО (п.1.3 договору).

Згідно з інвойсом №HG-WKCTP-10 від 08.05.2025, умови поставки: FOB TIANJIN, Китай.

Згідно з базисом поставки FOB Інкотермс 2010, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Таким чином, зважаючи на умови контракту №DUIAN-HG-UA20241122 від 22.11.2024, а також умови поставки FOB за Інкотермс 2010, суд вважає, що до ціни товару було включено вартість послуг з завантаження товару на борт судна.

Також, декларантом було надано довідку ТОВ «Євро-Форвардінг» № 11205 від 23.07.2025 року, в якій зазначається, що: «вартість міжнародного морського перевезення вантажу в контейнері MRKU2325740, по коносаменту ZH250500408, що слідував за маршрутом: порт завантаження Xingang (China) - порт прибуття Gdansk (Poland), складають: 80 147 грн. 61 коп. Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1 складають: 69 079 грн. 81 коп. Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України до митного кордону м/п Рава-Руська, Україна автомобілем BC7653PC/BC1614XF складають: 57 600 грн. 00 коп. В тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи. Страхування вантажу не проводилось.»

Суд звертає увагу, що митним законодавством не встановлено чіткого переліку документів, якими мають підтверджуватись транспортні витрати, отже довідка про транспорті витрати є належним доказом їх підтвердження та понесення і зазначення про можливість її складання в договорі не є обов`язковою.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Щодо відомостей про безпосереднього перевізника товару, суд зазначає, що згідно з умовами Договору транспортної експедиції між ТОВ «Євро Форвардінг» та ТОВ «Металінсайт», зокрема, п. 2.2.4, Сторонами погоджено, що Експедитор має право Доручити виконання цього договору третій особі.

Отже, ТОВ «Металінсайт» не зобов`язаний визначати ланцюг контрагентів ТОВ «Євро Форвардінг» й доводити, що саме ця компанія залучила тих чи інших перевізників, оскільки таке право надано Експедитору умовами договору.

Крім того, відповідно до умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування №011222-001 від 01.12.2022, ТОВ «Євро Форвардінг» було сформовано рахунок на оплату № 11227 від 23 липня 2025 р., який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №2491 від 28.07.2025 року (на суму 277 652,46 грн), після чого Сторонами було підписано акт надання послуг №11430 від 29.07.2025р.

Також, як до матеріалів позовної заяви, так і митному органу наданий договір транспортної експедиції №01102 від 01.12.2021, укладений між ТОВ «Євро Форвардінг», як експедитором-замовником, та ФОП ОСОБА_2 , як експедитором-перевізником; договір транспортної експедиції №СГІ-002202 від 22.02.2024, укладений між ФОП ОСОБА_2 , як експедитором-замовником, та ТОВ «Транспортне агентство «ЛОГІСТИК СИСТЕМ», як перевізником.

З наданих документів у митного органу наявна можливість дослідити належних перевізників, маршрут руху товару та вартість транспортних витрат.

Також, твердження митного органу про наявність розбіжностей в умовах поставки через різне написання порту TIANJIN та XINGANG є безпідставним зважаючи на те, що офіційна назва порту Тяньцзінь - TIANJIN XINGANG (Hsingkang), включаючи Тангу і Сян Цзян.

Надані товаросупровідні документи мають однакове зазначення порту завантаження: FOB Xingang (що у свою чергу знаходиться всередині міста TIANJIN та лише деталізує конкретне місце завантаження).

Стосовно твердження відповідача про посередницький характер угоди, позивачем в позовній заяві надано пояснення, що КНР має власні, притаманні соціалістичній республіці риси економічного устрою. Так, зазвичай, великі виробничі підприємства не приймають участі у безпосередньому збуті та експорті товару, для вказаних цілей утворюються відокремлені підрозділі в структурі підприємства. Таким чином, уповноважені особи Дніпровської митниці дійшли до хибних висновків, які ґрунтуються виключно на відмінностях у назвах основної виробничої компанії та її експортного підрозділу, такі припущення основані виключно на необізнаності у специфіці економічного устрою в КНР та спрямовані на утворення штучних перешкод імпортеру. В той же час жодних документальних підтверджень своїм припущенням митним органом не надається.

Таким чином, суд зазначає, що у відповідача були всі необхідні документи для визначення числових значень по товару, що оформлявся позивачем. Відповідач мав можливість перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів на підставі поданих позивачем документів. Наведені доводи відповідача не є підставою для твердження про розбіжність у поданих позивачем документах, а відтак, для сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості Товару.

Суд зазначає, що у рішенні, яке оскаржується, та у відзиві на позов відповідач, всупереч положенням частини 3 статті 53 Митного кодексу України, не зазначив, які документи, вказані у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; або містять ознаки підробки; або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи, передбачені даною статтею, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару, який переміщався через митний кордон України, за основним методом. Складові митної вартості визначені правильно. Будь-які інші витрати зазначені у ч.10 ст. 58 МКУ покупцем понесені не були.

Таким чином, митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

На переконання суду, у спірному випадку, відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору, з огляду на що суд не вбачає підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 цієї статті).

Згідно зі ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення та картки відмови.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та встановлених обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» до Південно-Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000194/1 від 28.07.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2025/000420 від 28.07.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7899,62 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник