Рішення № 131658803, 07.11.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 рокуСправа №640/13819/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Приватного підприємства Інвест Буд Гора про стягнення витрат на правову допомогу по адміністративній справі за позовом Приватного підприємства Інвест Буд Гора до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Гірська сільська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006950511 від 16.03.2020р., -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2025р. по справі №640/13819/20 адміністративний позов Приватного підприємства Інвест Буд Гора до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Гірська сільська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006950511 від 16.03.2020р. було задоволено повністю.

При цьому, протягом судового розгляду справи представник позивач заявляла клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та, зокрема, у клопотанні, поданому до Окружного адміністративного суду міста Києва 25.05.2021р., зазначала про те, що відповідний розрахунок на оплату решти суми гонорару буде надано після закінчення розгляду справи по суті.

Зазначене рішення було отримано представником позивача через систему "Електронний суд" 23.10.2025р. о 19:31 год., що підтверджується наявною у справі довідкою про доставку електронного листа.

Так, 28.10.2025р. (сформовано 27.10.2025р.) через систему "Електронний суд" від представника заявника (Приватного підприємства Інвест Буд Гора) до суду надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу, в якій остання просить, зокрема, стягнути із відповідача витрати на правову допомогу у сумі 93115,12 грн.

31.10.2025р. та 03.11.2025р. через систему "Електронний суд" від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про розподіл та стягнення судових витрат, в яких останній просив зокрема у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що представником позивача не було надано Договору від 27.05.2020 №1 про надання правової допомоги, натомість, надано звіт про надання правової допомоги від 27.10.2025; відповідно до умов не наданого Договору гонорар адвоката складає суму еквівалентну 2500,00 дол. США за витрачений час 25 годин, при цьому у разі витрачення часу адвокатом більш як 25 годин, то рахується додаткова погодинна оплата; у свій звіт представником позивача враховано навіть час витрачений на підготовку клопотання про підтвердження понесених судових витрат (зазначено 2,2 години) та знову підготовка клопотань про відшкодування витрат на правничу допомогу (зазначено 1,0 години), що дублюють одна одну; представник позивача, жодним чином не підтверджує ту обставину, а саме: отримання нею додаткових доказів від Гірської сільської ради (можливе отримання її саме безпосередньо позивачем); вивчення матеріалів справи у представника позивача зайнято ніби то 5,6 годин, хоча вказане твердження жодним чином не підтверджується, а залежить від професійних здібностей представника (тоді чому саме 5,6 годин, а не 12 чи менше); при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; представником позивача не конкретизовано та не підтверджено документально скільки саме часу зайняла виконана робота, які саме послуги були надані адвокатом для представлення інтересів з зазначенням вартості послуг на підготовлення позовної заяви, вивчення матеріалів, отримання письмових доказів, оскільки як можливо встановити, з опису виконаних робіт, у них зазначено лише час який був потрачений представником позивача, конкретна сплачена сума із надання правової допомоги; при цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що підтверджують обсяг виконаних робіт адвокатом та вартість за кожну послугу допомоги, однак разом з заявою про стягнення правничої вказані документи подані не були, а надано лише витрачений ніби-то представником позивача час; справа №640/13819/20 не є складною, містить один епізод правовідносин, що підлягали дослідженню та правовому аналізу, вказано мінімальний обсяг законодавства в позовній заяві, що регулює правовідносини, що склалися, при цьому, розглядалась Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження, а тому дана справа не є достатньо складною в порівняні з розміром гонорару у сумі 93115,12 грн. З урахуванням викладеного, заявлені позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Згідно з п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином, підставою для ухвалення додаткового рішення за правилами п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України є не вирішення судом питання про судові витрати при прийнятті рішення у справі.

Згідно ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Розглянувши вказану вище заяву представника позивача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу частково в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., виходячи з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно до п.4 ч.1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 5 липня 2012р. №5076-УІ (далі Закон №5076) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076 встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч.1 статті 1 Закону №5076).

За приписами статті 19 Закону №5076 видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268).

Чинне адміністративно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, за змістом ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правову допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених вище норм статті 134 КАС України в їх сукупності дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому, розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Відповідно до частини 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами ч.7 ст.139 наведеного Кодексу, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналізуючи вищенаведені норми, можна зробити висновок про те, що КАС України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, судом враховується як пов`язаність вчинених дій адвокатом із розглядом даної справи, так і обґрунтованість та розумність визначення їх обсягу і розміру.

Так, зі змісту наданих суду копій договору про надання правової допомоги №1 від 27.05.2020р. та звіту від 27.10.2025р. про надання правової допомоги за період з 27.05.2020р. по 27.10.2025р. вбачається, що між ПП Інвест Буд Гора та адвокатом Причепою Т.В. був укладений договір, предметом якого є оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0006950511 від 16.03.2020р. у судовому порядку.

Докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджуються копіями платіжного доручення №233 від 21.10.2020р. та платіжної інструкції №17 від 24.10.2025р.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги, зміст наданих послуг за вищенаведеним звітом від 27.10.2025р., а також і враховуючи незгоду відповідача із розміром витрат на професійну правничу допомогу, що викладена у запереченнях на заяву про розподіл та стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що обсяг і розмір наданих адвокатом послуг в межах даної справи у загальній сумі 93115,12 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним, тому розмір гонорару адвоката є завищеним, а відповідно, не є співмірним із предметом позову, виконаних адвокатом послуг, тому такі судові витрати на правову допомогу підлягають зменшенню судом до 3000,00 грн., а саме:

1) вивчення, оцінка наданих Клієнтом документів та надання правової консультації Клієнту щодо пред`явлення позову до Головного управління ДПС у Київській області «про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень» - 1000,00 грн.;

2) складення позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень - 1000,00 грн.;

3) підготовка клопотання про долучення доказів до матеріалів справи - копії довідки Гірської сільської ради - 100,00 грн.;

4) підготовка клопотань про долучення доказів про підтвердження понесених судових витрат до матеріалів справи; підготовка клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу по справі № 640/13819/20 - 300 грн.;

5) підготовка Додаткових пояснень по справі № 640/13819/20 від 19 березня 2025 року - 200,00 грн.;

6) підготовка Заяви про заміну сторони її правонаступником по справі № 640/13819/20 від 09 квітня 2025 року - 200,00 грн.;

7) участь у підготовчих засіданнях у якості представника Клієнта (Позивача) по справі № 640/13819/20 - 200,00 грн. (за 5 хвилин участі у підготовчому засіданні 09.02.2021р.).

При цьому, суд звертає увагу представника позивача на те, що після підготовчого засідання 09.02.2021р., подальші підготовчі та судові засідання, призначені у цій справі, проводилися за відсутності зокрема представника позивача.

Також, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 3000 грн., судом враховується і те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 27.11.2019р. у справі №160/3114/19, яка підлягає застосуванню адміністративним судом відповідно до положень ч.5ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме сума судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн. підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень згідно до вимог ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим вищенаведена заява позивача підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката за ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у сумі 3000 грн. підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача -суб`єкта владних повноважень, тобто, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись ст. 134, ч.7 ст. 139, ст.ст. 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства Інвест Буд Гора про стягнення витрат на правову допомогу у справі №640/13819/20 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ ВП 44096797) на користь Приватного підприємства Інвест Буд Гора (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 36-Д, код ЄДРПОУ 33483861) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп. (три тисячі гривень 00 копійок).

У частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 90115,12 грн. -відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додаткове рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва