Рішення № 131658535, 10.11.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 рокуСправа №160/28403/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІН-ТОРГ» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

01.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будін-Торг» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Південно-Східною митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2025 № UA110130/2025/000222/1.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «Будін-Торг» з метою митного оформлення товарів подало до Південно-Східної митниці електронну митну декларацію № 25UA110130017623U8 від 10.09.2025, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямизазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

20.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

28.10.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив позов задовольнити.

Згідно положеньстатті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.22.2025 між ТОВ «БУДІН-ТОРГ» та CHENGDA PACK INDUSTRY(QINGDAO) CO., LTD (Китай), укладено контракт № СВ-20250213, від відповідно до умов якого Постачальник продає, а Покупець купує на умовах FOB CN QINGDAO (ІНКОТЕРМС 2010) мішки пакувальні (Товар), у асортименті и кількості, зазначених у інвойсі, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано до Південно-Східної митниці митну декларацію № 25UA110130017623U8 від 10.09.2025 з наданими на підтвердження митної вартості товару документами в якій самостійно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, визначив митну вартість товарів на рівні 1, 3654 долари США/кг, а саме: 1) зовнішньоекономічний контракт від 10.02.25 № СВ-20250213; 2) комерційна пропозиція від 16.04.25; 3) рахунок-проформа від 16.04.25 № CD250416; 4) платіжна інструкція в іноземній валюті від 22.05.25 № 61; 5) платіжна інструкція в іноземній валюті від 01.07.25 № 80; 6) рахунок (інвойс) від 09.07.25 № CD250416; 7) рахунок перевізника від 01.09.25 № TG010925001; 8) довідка перевізника від 01.09.25 № 020618; 9) експортна митна декларація Республіки Індія від 10.07.25 № 425820250000847148.

На підтвердження оплати ціни товару в 32 170, 00 долари США відповідачу надані платіжна інструкція в іноземній валюті від 22.05.25 № 61 на 16 000, 00 долари США та платіжна інструкція в іноземній валюті від 01.07.25 № 80 на 16 170, 00 долари США.

В експортній митній декларації Китайської Народної Республіки від 10.07.25 № 425820250000847148 містяться відомості, що кореспондують заявленим позивачем у митній декларації № 25UA110130017623U8.

У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах та запропоновано надати документи, а саме: 1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3. виписку з бухгалтерської документації; 4. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5. якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 7. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 12.09.2025 №12/09-1 декларантом повідомлено про неможливість надати у десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості до ЕМД від 10.09.2025 №25UA110130017623U8.

12.09.2025 Південно-Східною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2025/000222/1 від 12.09.2025, яким до товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Митна вартість товару скоригована в сторону збільшення з 1, 3654 долари США/кг до 2, 5600 долари США/ кг.

В рішенні зазначено наступне:

1)на товарі та на упаковці відсутні будь-які маркування, щодо виробника та торгівельної марки, тощо. П.п.5.1-5.3 контракту від 10.02.2025 №CB-20250213 передбачено, що упаковка та маркування товару повинні відповідати стандартам, встановленим у країні постачальника та технічним специфікаціям. Вартість експортної тари входить у вартість товару. Постачальник несе всі витрати, ризики та відповідальність за будь-які збитки, пов`язані з неякісним пакуванням або маркуванням товару. Враховуючи вищезазначене, за результатами проведення митного огляду не підтверджено те, що виробником товару є продавець компанією «CHENGDA PACK INDUSTRY(QINGDAO) CO., LTD» (Китай).

2)відповідно до інформації рахунку-проформи від 16.04.2025 №CD250416, рахунку-інвойс від 09.07.2025 №CD250416 фактурна вартість товару на комерційних умовах FOB складає 32170,00 дол.США. Відповідно до пункту 4.3 контракту від 10.02.2025 №CB 20250213 Покупець оплачує 50% згідно проформи-фактури товару разом із замовленням відповідної партії товару, решта 50% перед відвантаженням. В рахунку-проформі від 16.04.2025 №CD250416 зазначено наступні умови оплати за товар-80% передплата, решта перед відправкою. П.2.2 контракту від 10.02.2025 №CB-20250213 зазначено, що проформа інвойс є невід`ємною частиною цього договору. До митного оформлення надано платіжні інструкції від 01.07.2025 №80 щодо оплати 16 000,00 дол.США, від 22.05.2025 № 61 щодо оплати 16 170,00 дол.США. Відповідно до платіжних документів оплата здійснена з порушенням умов, визначених в рахунку-проформі від 16.04.2025 №CD250416.

3)у наданих платіжних інструкціях від 01.07.2025 №80, від 22.05.2025 № 61 розрахунковий рахунок «Будін-Торг» відрізняється від інформації, яка зазначена у розділі 11 контракту №CB 20250213, а саме, в контракті зазначено реквізити ТОВ «Будін-Торг» в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Україна), номер рахунку: UA 29 3808 0500 0002 6006 9164 9, а в наданих банківських платіжних інструкціях від 01.07.2025 №80, від 22.05.2025 № 61 зазначено-рахунок НОМЕР_1 , в графі 71 зазначено-рахунок платника

НОМЕР_2 )у п. 9.1. контракту від 10.02.2025 №CB-20250213 передбачено, що усі зміни та доповнення до цього Контракту є дійсними, якщо вони будуть здійснені в письмовій формі та підписані обома Сторонами, і скріплені печатками Сторін. Будь-які доповнення, якими вносять зміни до банківських реквізитів ТОВ «Будін-Торг» до митного оформлення не надано. П.3.1 контракту №CB-20250213 передбачено, що товар постачається на умовах FOB відповідно до правил Інкотермс 2020. Відповідно до відомостей рахунку-інвойс від 09.07.2025 №CD250416, ціна на товар визначена на комерційних умовах FOB Qingdao (Китай). Для підтвердження складових митної вартості декларантом надано наступні документи: коносамент від 15.07.2025 №BW25070264, товаротранспортну накладну від 08.09.2025 №020618; заявку від 07.07.2025 №020618, укладену ТОВ «Будін-Торг» з експедитором ТОВ «Таніт Груп»; рахунок від 01.09.2025 № TG010925001; довідку на транспортні витрати від 01.09.2025 №020618; договір транспортного експедирування від 10.12.2024 №10.12.2024/1430-1 ОД, укладений між ТОВ «Будін-Торг» з експедитором ТОВ «Таніт Груп». В рахунку проформі від 16.04.2025 №CD250416, яка є невід`ємною частиною контракту №CB-20250213 (п.1.1, п 2.2) наявна інформація, що страхування має бути здійснене продавцем. В довідці на транспортні витрати від 01.09.2025 №020618 зазначено, що додаткове страхування не проводилось. Умовами контракту не зазначено, що страхування входить до ціни товару. Відомості щодо числових значень страхування товару декларантом не надано.

5)відповідно до п.3.1 договору транспортного експедирування від 10.12.2024 №10.12.2024/1430-1 ОД зазначено, клієнт (ТОВ «Будін-Торг») оплачує рахунки експедитора протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку, якщо інше не зазначено в заявках. В заявці від 07.07.2025 №020618 зазначено, що оплата фрахту здійснюється в день суднозаходу вантажу у порт розвантаження Чорноморськ. Разом з тим, рахунок експедитора від 01.09.2025 № TG010925001 містить інформацію, що він підлягає оплаті протягом 3-х банківських днів. Тобто, термін оплати експедитору тривав до 04.09.2025. Декларантом документи, що підтверджують факт оплати послуг експедитора не надано. П.3.2 договору від 10.12.2024 №10.12.2024/1430-1 ОД зазначено, що за прострочення оплати клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який сплачується пеня від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Митну вартість товару скориговано за ЕМД від 28.08.2025 №25UA500580006521U5 на рівні 2,56 дол.США/кг, за якою товар за кодом УКТЗЕД 6305339000 «Мішки пакувальні із синтетичних текстильних матеріалів, з стрічок або подібних форм з поліпропілену, полотняного ткацького переплетення, торгівельна назва: Мішок зелений 55х80см арт. 55x80см-370000шт. Мішки пакувальні із синтетичних текстильних матеріалів, з стрічок або подібних форм з поліпропілену, полотняного ткацького переплетення, торгівельна назва: Мішок зелений 55х85см арт. 55x85см-261000шт. Торговельна марка : немає даних/Країна виробництва : Китай. Виробник : NINGBO UNITED GALLOP INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD.» у кількості 21020,00 кг імпортовано на умовах FOB Ningbo (Китай) за прямим контрактом.

Також, Відповідачем було складено позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2025/000490.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що у митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано до митниці митну декларацію з наданими на підтвердження митної вартості товару документами.

Щодо доводів відповідача стосовного відсутності маркування товару.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в який Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що неможливість відокремлення вартості упаковки від вартості товару впливає на митну вартість ввезеного товару.

Крім того, відповідачем жодним чином не обґрунтовано доводи про вплив відсутності маркування на вартість оцінюваного товару.

Щодо зауважень відповідача відносно невідповідності умов оплати та банківських реквізитів.

На підтвердження оплати ціни товару в 32 170, 00 долари США відповідачу надані платіжна інструкція в іноземній валюті від 22.05.25 № 61 на 16 000, 00 долари США та платіжна інструкція в іноземній валюті від 01.07.25 № 80 на 16 170, 00 долари США.

Суд звертає увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 №815/4044/15 та у постановах Верховного суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Суд констатує, що визначений порядок розрахунків, а також обставини здійснення таких розрахунків не характеризують митну вартість, оскільки така підтверджується відомостями про вартість товару, а не про порядок сплати такої вартості.

Відповідно, незалежно від того чи належним чином сторони розрахувалися між собою, ця обставина не змінює визначену вартість поставки та, відповідно, фактурну митну вартість товару, яка підтверджується в першу чергу контрактом, рахунком на оплату та платіжним документом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.

Отже, такі сумніви відповідача приналежності платіжного документу до конкретної поставки партії товару є необґрунтованим.

Щодо твердження відповідача відносно стосовно того, що сторонами не узгоджені належним чином умови страхування товару.

Як встановлено судом, відповідно до умов Договору, поставка товару здійснювалась на умовах FOB, відповідно до умов Інкотермс 2010.

Суд вказує, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Щодо відсутності доказів оплати транспортно-експедиторських послуг.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.3 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд вважає безпідставним не врахування під час митного оформлення вказаних рахунку та довідки про вартість перевезення.

Положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Отже, суд доходить висновку, що документи подані позивачем до митної декларації не містять розбіжностей щодо числових складових митної вартості товарів, а надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані в зазначених документах, кореспондуються між собою.

Отже, наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Отже, подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

На підставі встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням від 12.09.2025 №UA110130/2025/000222/1.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією № 15505 від 07.10.2025.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будін-Торг» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Південно-Східною митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2025 № UA110130/2025/000222/1.

Стягнути з Південно-Східної митниці (49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Ольги княгині, будинок 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будін-Торг» (49000, м. Дніпро, вул. Плеханова, буд. 16, кім. 87, код ЄДРПОУ 35740762) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез