Рішення № 131652545, 07.11.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3912/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"07" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ

в липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 47075,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 13 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» та відповідачем було укладено договір позики «Ультра Смарт» № 2720705735-018913, за умовами якого ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» передало відповідачу в борг на умовах позики гроші в сумі 7000,00 грн, які відповідач зобов`язався повернути позикодавцю протягом 150 днівне пізніше 09 вересня 2024 року. За користування позикою відповідач зобов`язався сплачувати на користь позикодавця проценти в розмірі 912,5 % річних від суми позики (2,5 % за кожен день користування коштами (базова процентна ставка)).

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання останній зобов`язався сплачувати на користь кредитодавця пеню в розмірі 2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Проте відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором в розмірі 47075,00 грн, у тому числі: заборгованість за позикою в розмірі 7000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 26075,00 грн, пеня в розмірі 14000,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Дутка В.В. не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8ст. 128 ЦПК Українивважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 13 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» та відповідачем було укладено договір позики «Ультра Смарт» № 2720705735-018913, за умовами якого ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» передало відповідачу в борг на умовах позики гроші в сумі 7000,00 грн, які відповідач зобов`язався повернути позикодавцю протягом 150 днівне пізніше 09 вересня 2024 року. За користування позикою відповідач зобов`язався сплачувати на користь позикодавця проценти в розмірі 912,5 % річних від суми позики (2,5 % за кожен день користування коштами (базова процентна ставка)).

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання останній зобов`язався сплачувати на користь кредитодавця пеню в розмірі 2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч. 2 ст.639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» та відповідачем з дотриманням положень ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» був укладений договір позики в електронній формі, в якому сторони узгодили всі істотні умови, відповідно до ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином відповідач набув статусу, прав та обов`язків позичальника в позикових правовідносинах.

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положення ч.ч. 1, 3ст. 1049 ЦК Українипередбачають обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість за позикою становить 7000,00 грн, заборгованість за процентами - 26075,00 грн.

Однак суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком у зв`язку з наступним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законівУкраїни щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX(який набрав чинності 24 грудня 2023 року) ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»доповнено: ч. 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом; ч. 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, у п. 17Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За встановленого, оскільки договір укладений між сторонами після набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни доЗакону України «Про споживче кредитування»(в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, а тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі, що перевищує 1,5 % на день, починаючи з 22 квітня 2024 року, а також у розмірі, що перевищує 1% на день, починаючи з 20 серпня 2024 року, є нікчемними.

Таким чином, проценти підлягали до нарахування: з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року за ставкою 1,5 % на день, що відповідатиме денній процентній ставці 1,5 %; з 20 серпня 2024 року до 09 вересня 2024 року за ставкою 1 % на день, що відповідатиме денній процентній ставці 1 % (денна ставка розрахована згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», виходячи з умов кредитного договору).

Тобто, належна заборгованість за процентами, яка належить до стягнення за період нарахування, становить 15645,00 грн (7000,00 х 2,5 % х 9 + 7000,00 х 1,5 % х 120 + 7000,00 х 1% х 21).

Крім цього, згідно п. 18Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановленого, нарахована пеня не підлягає стягненню.

Отже, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 22645,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 7000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 15645,00 грн.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК Україниз відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (48 %), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1162,75 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5ст.137 ЦПК Українивитрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Між тим на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду лише копію договору про надання правової допомоги № 03/01 від 03 січня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» та адвокатом Кшуташвілі В.О. Будь-яких документів, що підтверджують надання правничої допомоги по вказаній цивільній справі, об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст.141,258,259,263-265,282,284,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС», місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Глобинська, будинок 2, офіс 207/2, ідентифікаційний код 43868852, заборгованість за кредитним договором № 2720705735-018913 від 13 квітня 2024 року в розмірі 22645,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 7000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 15645,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС», місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Глобинська, будинок 2, офіс 207/2, ідентифікаційний код 43868852, судовий збір у розмірі 1162,75 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В. Лузан