Рішення № 131652434, 10.11.2025, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 484/5087/25

Провадження № 2-а/467/11/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10.11.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Скорнякової С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щіАрбузинка Первомайського району Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голованіського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 11.09.2025 року звернулась до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Голованіського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №05657325 від 06.09.2025 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо неї.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою інспектора управління патрульної поліції Голованіського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області серії ЕНА №05657325 від 06.09.2025 року її, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч.2 ст.122 КУпАП. Інспектор вказав, що 06.09.2025 року у с.Пушкове Голованівського району Кіровоградської області, траса Н24 вона, керуючи транспортним засобом Peugeot 2008 Hubrid, номерний знак НОМЕР_1 , рухалася в лівій смузі при вільній правій, чим нібито порушила вимоги ч.2 ст.122 КУпАП. Позивачка не погодилась із зазначеною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

На вїзді до с.Пушкове встановлено знак 4.45 «Початок населеного пункту».

Далі розміщено попереджувальний знак 1.5.1 «Звуження дороги».

Нанесена розмітка 1.8 (широка переривчаста), яка позначає межу иіж основною смугою та смугою розгону/гальмування.

Також встановлено знак 5.20.1 «Початок додаткової смуги руху», що позначає початок додаткової смуги на підйом, або смуги гальмування.

Тимчасова додаткова смуга в районі селища не є смугою, якою зобов`язаний обов`язково рухатися водій і так як зазначив працівник поліції в постанові. Вона призначена виключно для розгону чи гальмування під час здійснення відповідних маневрів.

Позивачка зазначила, що вона рухалась по основній смузі, не користуючись смугою гальмування/розгону, оскільки не здійснювала маневрів повороту чи виїзду.

Посилаючись на викладене позивачка вказувала на відсутність з її боку порушення Правил дорожнього руху та винесення працівниками поліції постанови, яка суперечить фактичним обставинам. Просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №05657325 від 06.09.2025 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо неї.

Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.09.2025 року справа за вказаною позовною заявою ОСОБА_1 передана до Арбузинського районного суду Миколаївської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Голованіського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів від дня одержання копії ухвали суду.

На виконання ухвали 17.10.2025 року позивачкою надано додаткові пояснення у справі, додано докази.

Ухвалою судді від 21.10.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 31.10.2025 року до участі у справі залучено у якості другого відповідача ГУНП в Кіровоградській області, у відповідача Голованівський РВП ГУНП в Кіровоградській області витребувано копію постанови.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Звернулась з клопотанням про розгляд справи без її участі.

Відповідачі Голованівський РВП ГУНП в Кіровоградській області, ГУНП в Кіровоградській області свого представника для участі у судовому засіданні не направили, відзиву на позовну заяву не подали.

Відповідно до ст.68Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно зі ст.6Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23Закону України«Про Національнуполіцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35Закону України«Про Національнуполіцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.

Згідно до статті 52Закону України«Про дорожнійрух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно частини 3 статті 41Закону України«Про дорожнійрух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з вимогами п.1.1ПДР України ці Правила відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.

Згідно з п.п.1.3, 1.9.ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.3ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Стаття 8КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Частина 1 ст.9КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З копії оскаржуваної постанови серії ЕНА №5657325 від 06.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штраф у розмірі 510,00 грн. Суть та обставини правопорушення викладені наступним чином: 06.09.2025 року о 09:11:03 в с.Пушкове по вул.Комарова, 7 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Peugeot 2008 Hubrid, номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі, яка в одному напрямку має дві смуги для руху рухалась в лівій смузі при вільній правій, чим порушила п.11 ПДР порушення розташування ТЗ на проїзній частині, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Постанова винесена інспектором Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області КибукевичО.В.

Відповідно до ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» (далі Закон), поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 зазначеної статті встановлено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Положеннями ст.222КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил дорожнього руху, зокрема, передбачені ч.1,2,3,4,6,7 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.1 та п.2 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Перевіривши доводи сторін, суд встановив наступне.

Позивачкою не заперечується той факт, що 06.09.2025 року о 09:11:03 годині в с.Пушкове працівником поліції було здійснено зупинку керованого нею транспортного засобу Peugeot 2008 Hubrid, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в крайній лівій смузі руху при вільній правій смузі.

Водночас, позивачка заперечує, що такий рух не відповідав вимогам ПДР України, її доводи зводяться до того, що права смуга на зазначеній ділянці дороги є тимчасовою додатковою смугою руху в районі селища та не є смугою, якою зобов`язаний обов`язково рухатися водій. Вона призначена виключно для розгону чи гальмування під час здійснення відповідних маневрів.

Пунктом 8.1ПДР України встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно п.1.10ПДР України смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів.

Відповідно до п.11.2ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Відповідно до п.11.5ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Водночас позивачкою було порушено зазначені вище вимоги ПДР України, хоча вона, як особа, яка має посвідчення водія транспортного засобу, зобов`язана була знати та виконувати вимоги ПДР України.

Відповідно до ч.2 ст.122КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Фактично незгода позивачки з винесеною постановою зводиться до того, що вона рухалася в крайній лівій смузі, оскільки права смуга руху є смугою гальмування та розгону.

Однак дане твердження позивачки не відповідає дійсності.

Так, з відеозапису наданого позивачкою, вбачається, що ділянка дороги після дорожніх знаків 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.20.1 «Початок додаткової смуги руху» в с.Пушкове має дві смуги руху в кожному напрямку, на зазначених смугах руху нанесена відповідна дорожня розмітка 1.18, яка вказує стрілками прямо напрямок руху, тож в даному випадку діяли норми п.11.5ПДР України, відповідно до якого на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Разом з тим, будь-яких доводів щодо неможливості руху транспортного засобу позивачки в правій смузі для руху з дотриманням правил дорожньогоруху нею наведено не було.

Отже, суд приходить до висновку про те, що працівником поліції правомірно розглянуто справу на місці вчинення адміністративного правопорушення та винесено відповідну постанову.

Стаття 280КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 252КУпАП та п.10 Інструкції №1395 поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У випадках, передбачених ч 4 ст. 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України,органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що поліцейський - це посадова особа, яка діє в межах наданих йому повноважень та відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395 та інших законодавчих актів, які регламентують діяльність поліції.

В даному випадку діє імператив презумпції правоти поліцейського, тобто при виконанні службового обов`язку поліцейський діє завідомо правомірно, в межах закону. Порушень повноважень поліцейського судом не встановлено. Порушення Правил дорожньогоруху виявлено ним безпосередньо при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, виявленням порушників і притягнення їх до відповідальності.

Всі встановлені поліцейськими під час несення служби обставини відображені у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5657325 від 06.09.2025 року.

Будь-яких порушень законодавства поліцейськими, які б могли вплинути на вирішення справи, позивачкою не зазначено та судом не встановлено.

Твердження позивачки, викладені в позовній заяві, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та мають на меті уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ч.1ст. 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За принципами змагальності сторін і диспозитивності, закріпленими у статті 9КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з п.1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, які спростовують факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.2 ст.122КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн. відповідає вимогами чинного законодавства, принципу невідворотності покарання і прагнення народу України жити в правовій державі, що передбачає не лише відповідальність держави перед громадянами, а і обов`язок громадян дотримуватись вимог закону.

Відповідно до вимог пункту 1 ч.3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог закону, підстави для її скасування відсутні, а тому рішення суб`єкта владних повноважень щодо винесення останньої слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.73-77,90,205,241-246,255,268,286 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голованіського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення, а постанову серії ЕНА №5657325 від 06.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП без змін.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О.Догарєва