Рішення № 131650581, 03.11.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2025 рокуСправа № 495/6456/25 Номер провадження 2/495/3477/2025

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

22.08.2025 представник ТОВ "Бізнес позика" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості від 14.10.2022 у сумі 31675,60 грн.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Позов мотивовано тим, що 14.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений договір № 455103-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 14.10.2022 ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 455103-КС-001 про надання кредиту.

14.10.2022 відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 455103-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено Ненько В.В. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1373 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено (відправлено).

Позичальник надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 % за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № 455103-КС-001. Відповідач, відповідно до розрахунку заборгованості здійснив часткову оплату за договором № 455103-КС-001.

Заборгованість відповідача станом на 08.08.2025 складає за договором № 455103-КС-001 про надання кредиту у розмірі 31675,60 грн, що складається з суми прострочених платежів за тілом кредиту - 10000 грн; суми прострочених платежів за відсотками -20175,60 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1500,00 грн.

1.2. Відзиву на позов відповідач суду не подав.

2. Рух справи у суді.

Позовну заяву подано до суду 22.08.2025.

Ухвалою від 27.08.2025 відкрито провадження у цивільній справи, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; справу призначено до судового розгляду.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання 29.10.2025 не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи без його участі; проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судове засідання 29.10.2025 не з`явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи суду не заявив.

Керуючись статтею 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

4. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 14.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений договір № 455103-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 14.10.2022 ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 455103-КС-001 про надання кредиту.

14.10.2022 відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 455103-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1373 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено (відправлено).

Умовами договору визначено, що сума кредиту становить 10000 грн (пункт 2.1 договору); строк кредитування - 16 тижнів (до 03.02.2023); річна процентна ставка за користування кредитними коштами - 12297,45 %, що становить 1,16395 % за зниженою ставкою та 2% за стандартною процентною ставкою за кожен день користування кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту.

Також відповідач ознайомилась із паспортом отриманого споживчого кредиту, що засвідчила електронним підписом.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № 455103-КС-001.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача станом на 08.08.2025 складає за договором № 455103-КС-001 про надання кредиту у розмірі 31675,60 грн, що складається з суми прострочених платежів за тілом кредиту - 10000 грн; суми прострочених платежів за відсотками -20175,60 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1500,00 грн.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

5.1. Позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів.

5.2. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Укладений відповідачем кредитний договір за формою відповідаює вимогам Закону України «Про електронну комерцію», договори підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами, які є аналогами власноручного підпису.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).

У постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 сформовано наступну правову позицію.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положенням про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженим Постанова Правління Національного банку України № 151 від 13.12.2019 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

Отже, відповідач, підписавши кредитні договори, не лише погодив їх умови, але й скористався кредитом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

5.3. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5.4. Позивач крім тіла кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За змістом позовної заяви та розрахунку боргу позивач ставить вимогу про стягнення процентів за правомірне користування кредитом. Вимога про стягнення процентів на підставі ст.625 ЦК не заявлена.

Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.

Враховуючи підтвердження позивачем описаними вище доказами отримання відповідачем 22.08.2025 кредитних коштів, користування кредитними коштами та порушення грошових зобов`язань, суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 10000 грн.

Ураховуючи правові висновки Верховного Суду, суд вважає необхідним, окрім неповернутого тіла кредиту за договором № 455103-КС-001 від 14.10.2022 у сумі 10 000 грн, стягнути з відповідача на користь позивача проценти за правомірне користування кредитом в межах строку кредитування (16 тижнів, до 03.02.2023), яка рахується за фіксованою процентною ставкою, з урахуванням таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, у сумі 20 175 грн 60 коп.

5.5. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Керуючись наведеним, підставною є позовна вимога у частині стягнення прострочених платежів за комісією у сумі 1 500 грн

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

6. Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп).

Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»,

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 455103-КС-001 у сумі 31675 грн 60 коп (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят п`ять грн 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп).

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складене 03.11.2025.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальність «Бізнес позика», код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26/411, місто Київ;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.Ф. Волкова