Ухвала суду № 131650414, 06.11.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

06 листопада 2025 рокуСправа № 495/2162/25 Номер провадження 1-кп/495/570/2025

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, із не задовільним станом здоров`я, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 263 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2024 за №12024162240001772,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 263 КК України.

Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_7 04.11.2025 подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 05.11.2025 подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт.

1. Щодо складу суду

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.11.2025 (проведеного у зв`язку із перебування головуючого судді ОСОБА_8 у стані непрацездатності та з урахуванням постановленої ухвали від 04.11.025 головуючим ОСОБА_9 ) визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

06.11.2025 захисник ОСОБА_5 заявила судді ОСОБА_1 відвід, який мотивувала порушенням правил автоматизованого розподілу справи між суддями.

Ухвалою судді ОСОБА_10 від 06.11.2025 у задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду справи відмовлено.

У судовому засіданні 06.11.2025 захисник ОСОБА_5 усно заявила повторний відвід головуючому судді ОСОБА_1 , який обґрунтовувала порушенням правил автоматизованого розподілу справи між суддями.

Порядок вирішенняпитання провідвід судді визначено статтею 81 КПК України:

У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (частина перша).

Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (частина четверта).

Враховуючи, що повторно заявлений відвід захисником ОСОБА_5 судді ОСОБА_1 з аналогічних підстав, оцінку яким уже надано іншим суддею суду та відмовлено у задоволенні такого відводу, має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд дійшов висновку про залишення такої повторної заяви без розгляду.

2. Вирішення клопотань щодо запобіжного заходу

Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховування від суду, оскільки ОСОБА_4 вчинив умисне особливо тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання від 7 до 15 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від суду; незаконного впливу на свідків, потерпілих оскільки обвинуваченому відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом обвинуваченого, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, вони можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній час судовий розгляд не завершено, а тому, перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від суду з метою перешкоджання встановленню судом всіх об`єктивних обставин кримінального правопорушення тощо. На підставі викладеного прокурор просить суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 просив клопотання задовольнити частково, продовжити строк тримання під вартою на 15 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 05.11.2025 подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ). Клопотання мотивувала тим, що враховуючи вік, стан здоров`я обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим, адже досягнути мети запобіжного заходу у даному випадку можливо шляхом застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Заявлені прокурором ризики вважала недоведеними і необґрунтованими.

У судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечила, просила задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що не визнає вини в інкримінованих правопорушеннях; його стан здоров`я врай погіршився та вимагає медичного забезпечення; заперечив проти клопотання прокурора, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання ( АДРЕСА_2 ).

Представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 у судовому засіданні вважав доцільним задовольнити клопотання прокурора; клопотання захисника вважав необґрунтованим, оскільки потерпілі судом не допитані, у судовому засіданні заявляли про побоювання впливу на них обвинуваченого, вказували на довготривалий конфлікт із обвинуваченим.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши необхідні матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пункт 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, враховуючи його вік та стан здоров`я, ступінь міцності соціальних зв`язків, стадію кримінального провадження (триває стадія дослідження доказів), суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання суду запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було.

Враховуючи вищенаведене, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 доцільно продовжити строк тримання під вартою на 15 діб, а у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 необхідно відмовити

З огляду на незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4 , враховуючи положення Основного Закону України в частині визначення людини, її життя і здоров`я … найвищою соціальною цінністю; зміст і спрямованість діяльності держави - права і свободи людини та їх гарантії, суд знаходить необхідним зобов`язати службових осіб Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» за зверненням обвинуваченого та за його згодою провести медичне обстеження ОСОБА_4 силами та засобами медичної частини Ізолятора (у випадку необхідності із залученням додаткових спеціалістів); результати такого обстеження надати суду; за потреби - надати необхідну медичну допомогу обвинуваченому ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, суд

ухвалив:

заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_1 залишити без розгляду на підставі ч. 4 ст. 81 КПК України.

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» на 15 днів - до 20.11.2025 включно.

Зобов`язати службових осіб Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» за зверненням обвинуваченого та за його згодою провести медичне обстеження ОСОБА_4 силами та засобами медичної частини Ізолятора (у випадку необхідності із залученням додаткових спеціалістів); у випадку необхідності забезпечити належний медичний догляд; результати такого обстеження повідомити суду.

У силу п.1 ч. 4 ст.183 КПК суд не визначає розмір застави.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня виготовлення повного тексту, а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 10.11.2025.

Суддя ОСОБА_1