Ухвала суду № 131649061, 10.11.2025, Шумський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 601/2990/25

2/609/647/2025

10 листопада 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» звернувся до Кременецького районного суду Тернопільської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2025 року вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до Шумського районного суду Тернопільської області.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрійі статуссуддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175,177 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке:

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 2 ст.175ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 131-2Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно із ч. 2 ст.15ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст.58ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Згідно із ч. 1 та 3 ст.237ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23 конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшовши висновку про те, що крім керівника і члена виконавчого органу, особами, через яких можливе самопредставництво, можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юрособи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Подана до суду позовна заява підписана представником Сластніковою Людмилою Вадимівною, на підтвердження повноважень якої додано копію довіреності від 01.09.2025 № б/н, підписану директором ТОВ «Ум Факторинг» Макєєвим В.М., довіреність від 01.05.2025, сформовану в Електронному суді, у порядку передоручення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутня посадова інструкція/контракт, тощо, в яких визначено коло повноважень Сластнікової Л.В. діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», наказ про призначення на посаду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором залишити без руху, надавши позивачу час для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Ум Факторинг»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена 10 листопада 2025 року.

Суддя: М.В. Харлан