Ухвала суду № 131648283, 10.11.2025, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

10 листопада 2025 року Справа № 926/3782/25 Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча, розглянувши матеріали

за позовом Колективного підприємства «Городник» (58005, Чернівецька область, м. Чернівці, проспект Незалежності, 42, код ЄДРПОУ 22838985)

до Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, Центральна площа,1, код ЄДРПОУ 36068147)

про визнання права власності на торгівельний павільйон

СУТЬ СПОРУ: Колективне підприємство «Городник» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання права власності на торгівельний павільйон (літній торговий майданчик) площею 37,72 кв.м., розташований по проспекту Незалежності, 42 в м. Чернівці.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 14 червня 1996 року між Ліквідаційною комісією КПК «Буковина» та КП «Гододник» та Дочірнім підприємством «Городник» укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити рухоме майно торгівельний павільйон за адресою: проспект Незалежності, 42.

Однак за вказаним договором у позивача відсутні документи які посвідчують право власності. Позивачем вказаний торгівельний павільйон використовується як літній майданчик. Неодноразово між позивачем та відповідачем, як власником земельної ділянки укладалися договори оренди земельної ділянки, на якій розміщений зазначений торгівельний павільйон для розміщення літнього майданчику. Площа торгівельного павільйону згідно паспорту прив`язки складає 37,72 кв.м.

Одночасно, позивачем у зв`язку із втратою оригіналу договору купівлі-продажу неможливо вчинити юридично значимі дії, а саме відчужити (продати, купити, подарувати) вказаний торгівельний павільйон.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Розглянувши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Аналізуючи зміст позовних вимог, судом встановлено, що позов має майновий характер, а ціна позову у даній справі визначається вартістю торгівельного павільйону.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2020 року у справі № 910/13737/19).

Судом встановлено, що позивачем не долучено до суду доказів, зі змісту яких можна встановити вартість торгівельного павільйону за адресою: проспект Незалежності, 42, та, відповідно, визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України.

Обов`язок визначити ціну позову (вартість спірного майна) покладається на позивача.

Вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

У якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості; витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; експертна грошова оцінка земельної ділянки тощо (ухвали Верховного Суду від 19 листопада 2024 року у справі № 911/681/24, від 05 листопада 2024 року у справі № 914/630/18, від 05 лютого 2024 року у справі № 916/2432/21, від 29 січня 2024 року у справі № 914/2736/21).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини 1 та частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України та не додано до позову доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Також заявником не долучено докази вартості торгівельного павільйону.

Відтак, Колективному підприємству «Городник» задля усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази, що підтверджують вартість торгівельного павільйону (літній торговий майданчик) площею 37,72 кв.м., розташований по проспекту Незалежності, 42 в м. Чернівці, станом на дату подання позову до суду.

З урахуванням ціни позову позивачу належить надати докази доплати сплати судового збору в розмірі 1,5 відсотка від вартості рухомого майна, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд установив, що позовну заяву подано без додержання вимог пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України унормовано: «Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху».

«В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.» частина друга статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Також, згідно частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Позовну заяву Колективного підприємства «Городник» до Чернівецької міської ради про визнання права власності на торгівельний павільйон залишити без руху.

2.Встановити позивачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

докази, що підтверджують вартість торгівельного павільйону (літнього торгового майданчика) площею 37,72 кв.м., розташованого за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 42, станом на дату подання позовної заяви до суду;

докази сплати судового збору в розмірі 1,5 відсотка від вартості торгівельного павільйону, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.Роз`яснити позивачу, що позовна заява вважається неподаною і повертається згідно пункту 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у тому разі, коли у встановлений судом строк позивач не усунув недоліків вказаних судом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано "10" листопада 2025 року.

СуддяМ.І. Ніколаєв