Ухвала суду № 131647411, 10.11.2025, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/4807/25

УХВАЛА

10 листопада 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі судді Бориславського Ю.Л. розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

рішенням Залізничногорайонного судум.Львова від01.10.2025року позовТовариства зобмеженою відповідальністю«ІННОВА ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоволено.

06.10.2025 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано заяву представника позивача адвоката Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.10.2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику без розгляду.

31.10.2025 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано заяву представника позивача адвоката Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Вивчивши зміст поданої заяви та додані до заяви докази, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст.6ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з ч. 1-3 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01.10.2025 року позовну заяву ТОВ «ІННОВА ФІНАС» задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» /ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9/ заборгованість у розмірі 26524 /двадцять шість тисяч п`ятсот двадцять чотири/ гривні 05 копійок та 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.10.2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику без розгляду.

У даній ухвалі суду зазначено, що із змісту ст. 183 ЦПК України вбачається, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення), інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вказані вимоги ЦПК України адвокатом Андрущенком М.В. не виконано, а саме, до заяви про ухвалення додаткового рішення не додано доказів надсилання такої заяви із додатками відповідачу, що є порушенням прав відповідача щодо можливості подати заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене, невиконання стороною позивача вимог ЦПК України щодо подання суду доказів надсилання іншій стороні доказів судових витрат, суд приходить до переконання, що подану заяву слід повернути заявнику без розгляду.

У поданій 31.10.2025 року заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень. До заяви додано копії документів на підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та докази надсилання таких відповідачу.

При цьому, у даній заяві адвокат Андрущенко М.В. вказує на неправомірність дій суду щодо повернення заяви від 06.10.2025 року без розгляду, оскільки норми ЦПК України не вимагають надіслання доказів про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи іншій стороні, заява подана через підсистему «Електронний суд», а також вказує, що заява подана з дотриманням строку, визначеного ч. 2 ст. 270 ЦПК України.

Такі доводи заявника є вільним трактуванням норм ЦПК України та не ґрунтуються на вимогах законодавства, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст.270ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України,розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо).Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, цивільний процесуальний закон розрізняє строки подання заяви про ухвалення додаткового рішення (до закінчення строку на його виконання) та строки подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу (до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Зі змісту позову слідує, що стороною позивача зроблено заяву про те, що документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення по справі.

Таким чином, до матеріалів позову не було додано документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» професійної правничої допомоги, а тому, відповідно до вимог ЦПК України, судом у рішенні від 01.10.2025 року було вирішено питання розподілу документально підтверджених судових витрат, зокрема, щодо сплаченого судового збору.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.04.2023 року у справі №626/133/21 суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.

Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).

За правилами частини другої статті 183ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 183ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Тож у такій правовій процесуальній ситуації суд мав оцінювати заяву про ухвалення додаткового рішення на її відповідність вимогам статті 183ЦПК України та у разі недотримання таких процесуальних вимог застосувати відповідні процесуальні наслідки, передбачені у частині четвертій статті 183 ЦПК України, що відповідає наведеним правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) та сталій судовій практиці Верховного Суду під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення, поданих до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

За правилами статей 12, 81ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 83ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме: ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Наведене узгоджується із висновками, сформульованими Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 922/2821/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/14138/18, від 24 березня 2021 року у справі № 756/2399/18 та від 30 червня 2022 року у справі № 640/1175/20.

Крім цього, подання заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками через систему «Електронний суд» не звільняє сторону від виконання обов`язку щодо надіслання такої заяви з додатками іншій стороні.

При цьому, суд враховує, що відповідачем у справі є фізична особа, яка відповідно до норм ЦПК України, не має обов`язку реєструвати електронний кабінет у системі «Електронний суд» .

Таким чином, доводи заявника необґрунтовані та безпідставні.

Разом з тим, до заяви, поданої представником заявника від 31.10.2025 року додано докази надсилання такої іншій стороні.

Проте, як встановлено судом рішення суду від 01.10.2025 року стороною позивача отримано у підсистемі «Електронний суд» 01.10.2025 року о 16:34 год, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Згідно з положеннями ст. 272 ЦПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Заяву про ухвалення додаткового рішення подано представником позивача адвокатом Андрущенко М.В. 06.10.2025 року.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.10.2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику без розгляду.

При цьому, суд керувався ст. 183 ЦПК України.

Дану ухвалу суду стороною позивача отримано у підсистемі «Електронний суд» 13.10.2025 року о 23:34 год., що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Проте, із повторною заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивача адвокат Андрущенко М.В. звернувся лише 31.10.2025 року, тобто через 17 днів, після отримання ухвали суду 13.10.2025 року.

Європейський судз правлюдини зазначив,що правуособи насправедливий іпублічний розглядйого справиупродовж розумногостроку кореспондуєобов`язокдобросовісно користуватисянаданими закономпроцесуальними правами,утримуватись віддій,що зумовлюютьзатягування судовогопроцесу,заявник зобов`язанийдемонструвати готовністьбрати участьна всіхетапах розгляду,що стосуютьсяйого безпосередньота вживатинадані процесуальнимзаконом заходидля скороченняперіоду судовогопровадження (рішенняЄвропейського судуз правлюдини від7липня 1989року усправі ЮніонЕліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Таким чином, представником заявника 31.10.2025 року подано заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу із порушенням визначеного ст. 141 ЦПК України строку, заяви про поновлення строку до суду не подано, пропущений строк є тривалим.

Відповідно доположень ч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведене, невиконання стороною позивача вимог ЦПК України щодо подання суду доказів розміру судових витрат протягом встановленого строку, суд приходить до переконання, що подану заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. 141, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку та строки передбачені ст.354, 355 ЦПК України.

Суддя: Бориславський Ю. Л.