Постанова № 131641801, 04.11.2025, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3202/25

П О С ТА Н О В А

04 листопада 2025 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Кулініч Я.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (міжрегіональне управління), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого головним бухгалтером ТОВ «ВП» Полісся», за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії №469/31-00-04-02-01-14 вказано, що

ОСОБА_1 , який займає посаду головного бухгалтера ТОВ «ВП «Полісся» порушив підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, про що зазначено в акті перевірки від 01.07.2025 №1564/Ж5/31-00-04-02-01-17/41102844, а саме несвоєчасно подано до контролюючого органу податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за січень-березень 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких просить провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, звернути увагу на положення ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення посилаючись на те, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України, було направлено запрошення посадових осіб за номером 1056/Ж12/31-00-04-02- 01-29 від 20.08.2025 року, яке в свою чергу за даними трекінг відправлення Укрпошти (№0317000381270) було передано до відділення 21.08.2025 року та вручено одержувачу 09.09.2025 року, зауважує що він фізично не мав змоги бути присутнім під час складання протоколу та пояснити аспекти справи, оскільки протокол складали 27.08.2025 року, а про його складання він дізнався тільки 09.09.2025 року. Також в протоколі зазначено, що другий примірник акту неявки направлений поштою - але відповідний документ він не отримував. Крім цього, всупереч вимог ст.256 КУпАП, «Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №566 від 02.07.2016 (п. 6), в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише, що ОСОБА_1 порушено підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України, тобто не розкрито суть правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , виходячи із диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП, а також нормативний акт, його статтю, частину (пункт, абзац) статті, з викладенням змісту певної норми, вимоги якої порушила винна особа, подію інкримінованого останній правопорушення (місце, час та спосіб його вчинення), із зазначенням форми вини. Також, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 дійсно є посадовою особою - головним бухгалтером TOB «Виробниче підприємство «Полісся», як і відсутній будь-який документ, який засвідчує його особу. Таким чином, вищенаведені недоліки, що були допущені при складанні адміністративного протоколу та при оформленні справи про адміністративне правопорушення, перешкоджають повному, об`єктивному та всебічному розгляду справи, прийняттю правильного рішення в ній, виконанню завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суддя дослідивши матеріали протоколу, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддею повністю та всебічно досліджено матеріали, а саме протокол про адміністративне правопорушення №469/31-00-04-02-01-14 від 27.08.2025 року; акт від 01.07.2025 року №1564/ж5/31-00-04-02-01-17/41102844; лист про запрошення посадових осіб ТОВ «ВП» Полісся» №1056/Ж12/31-00-04-02- 01-29 від 20.08.2025.

Однак, як свідчать матеріали протоколу, запрошення посадових осіб ТОВ «ВП» Полісся» №1056/Ж12/31-00-04-02- 01-29 від 20.08.2025 року, було направлено останньому 21.08.2025 року, а вручено одержувачу 09.09.2025 року, про що свідчить Трекінг відстеження Укрпошти, відповідно ОСОБА_1 фізично не мав змоги бути присутнім під час складання протоколу та пояснити обставини справи, оскільки протокол відносно нього було складено 27.08.2025 року.

Крім цього, у зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення фактично продубльовані висновки, до яких дійшла уповноважена особа під час здійснення камеральної перевірки підприємства та яка відображена в акті камеральної перевірки.

Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Зазначена перевірка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п.86.1. ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст. 58 та п.86.8 ст. 86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки. Суддя констатує той факт, що у протоколі відсутні посилання на узгоджені податкові повідомлення-рішення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Норма частини 1 статті 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Однак, посадові особи ДПС при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 зазначеної норми не дотрималися.

Відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для нього були визначені.

Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.

Суддя, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на матеріали справи, єдиними доказами, якими оперують представники ДПС є протокол про адміністративне правопорушення №469/31-00-04-02-01-14 від 27.08.2025 року, копія акту про результати камеральної перевірки №1564/Ж5/31-00-04-02-01-17/41102844 від 01.07.2025.

Таким чином, у ході судового розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, який складений з порушенням вимог статті 256 КУпАП та копія акту камеральної перевірки не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 в порушенні вимог Податкового кодексу України та інших нормативних актів, а інші докази у справі відсутні.

Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате - підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного вважаю, що провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.

Суддя: Я. В. Кулініч