Постанова № 131633725, 06.11.2025, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/1639/25

Номер провадження по справі 3/387/845/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2025 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки село Веснянка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 громадянки України, непрацюючої, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , притягувалась до адміністративної відповідальності постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11.09.2024 за ч.1 ст.184 КпАП України, застосовано адміністративне стягнення у виді- попередження, постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2025 за ч. 2 ст. 184 КпАП України, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу - 1785 гривень.

за ч.2 ст.184 КпАП України,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 повторно, протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КпАП України (постанова Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2025 ), 28.08.2025 о 13 годині неналежним чином виконувала передбачені ст. 150 Сімейного Кодексу України батьківські обов`язки щодо догляду за дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки на момент перевірки матір залишила дітей вдома без нагляду дорослих. У будинку панує антисанітарія, підлога не підметена, не помита, діти мають неохайний вигляд, горщик повний фікаліями, поверхні вкриті пилом, діти не купалися декілька днів, продукти харчування відсутні, мати готує їсти на вулиці на вогнищі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином, засобами поштового зв`язку. Поштове відправлення було вручено ОСОБА_1 22.10.2025. Заяв чи клопотань про відкладення справи, або ж іншого змісту від ОСОБА_1 не надходило.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та про місце, час і дату судового засідання, не дивлячись на достатність часу для того щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень щодо протоколу, а тому суд вважає, що наведена поведінка ОСОБА_1 свідчить про затягування розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд дослідив докази, що є в матеріалах справи та дійшов до таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 184 КпАП України передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150,180 Сімейного кодексу України.

Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, №789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 Сімейного Кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

При цьому у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, тощо.

Виходячи з зазначеного, суд вбачає в діях ОСОБА_1 наявність ухилення від виконання батьківських обов`язків, яка не забезпечує необхідних умов життя для своєї дитини що негативно впливає на його фізичний та розумовий розвиток.

Суд перевірив матеріали адміністративної справи та дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 встановлена, доведена і підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: відомостями, що є в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №687856 від 28.08.2025; відомостями, що є в рапорті від 28.08.2025; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 28.08.2025; копією акту обстеження умов проживання №143; ілюстративною таблицею; копією постанови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11.09.2024 за ч. 1 ст. 184 КпАП України; копією постанови Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2025 за ч. 2 ст. 184 КпАП України; копією свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Суд проаналізував зібрані у справі докази, оцінив їх в сукупності та дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 в ухиленні від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків доведена повністю. Її дії судом кваліфікуються за ч.2 ст.184 КпАП України.

При обранні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушниці, ступінь її вини. Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Враховуючи зазначене, суд вважає доцільним обрати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 40-1, 184, 280, 283, 284, 287, 297 КпАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 184 КпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 105 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1785 (тисячу сімсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: (отримувач коштів: ГУК у місті Києві/місто Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ст.ст. 307, 308 КпАП України, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання до 06.02.2026 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер