Рішення № 131632874, 23.10.2025, Березанський районний суд Миколаївської області

23.10.2025 Справа № 945/650/25 2/469/497/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2025 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт-Капітал» (надалі ТОВ «ФК «Профіт-Капітал») 31 березня 2025 року звернувся до Миколаївського районногосуду Миколаївськоїобласті з вказаним позовом, у якому зазначав, що 23 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р99.00300.005296142, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 29442,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 12,0% річних, строком до 23 травня 2021 року. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 48774,20 грн., з яких 18300,71 грн. - заборгованість за основним боргом, 6928,24 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та 23545,25 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями. Право вимоги за вказаним кредитним боргом перейшло до позивача на підставі договорів факторингу, укладених послідовно між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та позивачем. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23 травня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяви просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.

Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

З матеріалівсправи судомвстановлено,що 23 травня 2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р99.00300.005296142, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 29442,00 грн., за рахунок якого банк сплачує страховий внесок у розмірі 3840,26 грн. згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідачем з ПрАТ "ПЗУ Україна страхування життя" 23 травня 2019 року, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,35% щомісячно від початкової суми кредиту та відсотків у розмірі 12,0% річних, строком до 23 травня 2021 року (а.с.5-6).

Ордерами-розпорядженнями №№1, 2 від 23 травня 2019 року підтверджено виплату відповідачу кредиту та сплату страхового платежу (а.с.7).

Рух коштів по особовому рахунку відповідача вбачається з виписки (а.с.8-11).

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України.

Стаття 1048 ЦК України передбачає обов`язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки свого обов`язку щодо повернення отриманих за кредитним договором коштів (кредиту) та процентів за їх використання відповідач виконав не у повному обсязі, наявні правові підстави для їх стягнення судом.

За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

19 грудня 2023 року ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» уклали Договір факторингу №19/12-2023, відповідно до умов якого ПАТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених Договором факторингу (а.с.15-21).

Відповідно до умов вказаного договору та наявного у матеріалах справи реєстру боржників за договором (а.с.22-24) право вимоги за договором кредиту та страхування №Р99.00300.005296142 від 23 травня 2019 року перейшло до ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ».

22 грудня 2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за плату та на умовах, визначених Договором факторингу (а.с.27-31).

Відповідно до умов вказаного договору та наявного у матеріалах справи реєстру боржників за договором (а.с.32-34) право вимоги за договором кредиту та страхування №Р99.00300.005296142 від 23 травня 2019 року перейшлодо ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

За вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК).

Позивач визначив розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 19 грудня 2023 року у сумі 48774,20 грн., у тому числі 18300,71грн.-заборгованість заосновним боргом,6928,24грн.-заборгованість занарахованими танесплаченими відсоткамита 23545,25грн. заборгованістьза нарахованимита несплаченимикомісіями (а.с.12).

Суд не повною мірою погоджується з наданими розрахунками з таких підстав.

У рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Із урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Зі змісту договору кредиту та страхування №Р99.00300.005296142 вбачається, що сторони дійшли згоди про встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,35% щомісячно від початкової суми кредиту та що платежі за додаткові та супутні послуги банку сплачуються за інші послуги банку (а.с.6).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц викладено висновок про те, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є безпідставним, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що договором встановлено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості без зазначення переліку послуг, що входять до такого обслуговування, і доказів надання таких послуг суду не надано, суд приходить до висновку, що положення договору кредиту та страхування №Р99.00300.005296142, укладеного між відповідачем та АТ "Ідея Банк" щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, у зв`язку з чим підстави стягувати нараховану позивачем у цій справі заборгованість з комісії за обслуговування кредитної заборгованості відсутні.

З наданої позивачем виписки з особовому рахунку відповідача за кредитним договором № №Р99.00300.005296142 вбачається, що платежі, які вносились відповідачем на погашення заборгованості за кредитом, зараховані банком на погашення строкових платежів у сумі 11141,29 грн., відсотків 2742,49 грн, пені 89.60 грн. та комісії за обслуговування кредиту 9691,89 грн., що не мало правових підстав, а тому сума заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором підлягає зменшенню на вказану суму.

За таких обставин сума заявлених позивачем відсотків 6928,24 грн. є сплаченою за рахунок безпідставно стягнутої комісії, сума основного боргу визначається відповідно за формулою 18300,71 грн. - (9691,89 грн.-6928.24 грн.)=15637.06 грн., яка й підлягає стягненню на користь позивача.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, копію додаткової угоди №1/1 від 01 липня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, акт №1 прийому-передачі від 01 липня 2024 року за договором про надання правової допомоги№ 02-24, акт №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 05 вересня 2024 року, платіжну інструкцію № 918 від 05 вересня 2024 року.

Враховуючи незначну складність та типовість позовної заяви для позивача, незначний обсяг наданих адвокатом послуг, а також часткове задоволення позову, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу пропорційно дозадоволенихвимог у розмірі 2244,21 грн..

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. при ціні позову 48774,20 грн., судом задоволено вимоги на суму 15637,06 грн., тобто підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 970,78 грн. (3028,00 грн. * 15637,06 грн. : 48774,20 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал, ЄДРПОУ 39992082, юридична адреса: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 8, заборгованість за договором кредиту та страхування № Р99.00300.005296142 від 23 травня 2019 року станом на 19 грудня 2023 року у сумі 15637,06 грн., що становить суму заборгованості за основним боргом, судовий збір у сумі 970,78 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2244,21 грн., усього стягнути 18852 (вісімнадцять тисяч вісімсот п"ятдесят дві) гривні 05 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справию

Суддя: