Рішення № 131632873, 07.11.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16970/25

Провадження 2/127/3420/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 13 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» і фізичною особою - ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 6691430125. Договір позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію». Відповідно до Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Кредит на суму у розмірі 10000грн. 00 коп., шляхом перерахунку на вказаний Позичальником рахунок, включаючи використання реквізитів платіжної картки, вказаної Відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п. 2.6.2 та 2.6.3. цього Договору, його додатків.

ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як Позикодавець, свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн. 00 коп. В той же час Відповідач всупереч умовам договору Позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Отже, станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 23800 грн. 00 коп., з яких: 10000 грн. 00 коп.- заборгованість за тілом кредиту; 12300 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами (10 000*1%*124); 1500 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту. Вказане стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Вказаною ухвалою постановлено задовольнити клопотання позивача про витребування доказів в АТ «Приватбанк».

Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Враховуючи зазначене, суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За правилом статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можливо стверджувати, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Разом із цим одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 зазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень зазначеного законодавства можна виснувати, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 13 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 6691430125, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 7582.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним.

Згідно п.2.3, 2.5 зазначеного договору сума кредиту складає 10000 грн, строк кредиту (строк дії договору) становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 26 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплата процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком 1 до договору.

Дати надання кредиту: 13.01.2025 року або наступний за ним календарний день (п.3.2 договору)

Відповідно до п. 2.6.1. договору стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (сто вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Пунктом 2.7. договору Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу Кредиту відсутня.

Відповідно до п. 10.6.10.7. договору Позики Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування на дання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через Особистий кабінет.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника платіжної картки: НОМЕР_1 (п.3.1 договору).

У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених Договором строк виплати якого ще не настав в повному обсязі (п.6.4. договору).

За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов`язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за цим Договором (п.7.4., 7.5 Договору).

За пунктом 7.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом в ІКС Товариства відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання кредиту до останнього дня надання коштів в кредит за цим Договором.

Позивач долучив до матеріалів справи також паспорт споживчого кредиту, довідку про відправлення одноразового ідентифікатора відповідачеві, у якому, з поміж іншого, вказано номер телефону - НОМЕР_2 та присвоєний ОСОБА_1. ідентифікатор - 7582.

16 травня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий Дім» та ТОВ «Іннова Фінанс» укладено договір №160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів.

За умовами цього Договору Клієнт доручає ФК за відмовну плату здійснити перекази коштів (платежів) з використанням реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до Правил МПС для сервісів Visa Direct/ Master Card Money Send (пункт 1.1. Договору).

Довідкою №10992 від 19.05.2025 ТОВ ФК «Контрактовий дім» повідомлено про успішність операції 13.01.2025 за номером транзакції 1541286946 на суму 10000 грн ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 , здійсненої згідно з договором №160523/1 від 16.05.2023.

Зазначені реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта ОСОБА_1 та співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у договорі №6691430125 від 13 січня 2024 року.

Відповідно до листа №20.1.0.0.0/7-250627/69256-БТ від 03.07.2025 АТ «Приватбанк» картковий рахунок НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .

Згідно із виписками по картковому рахунку НОМЕР_1 встановлено, що відповідачу 13.01.2025 зараховано переказ у розмірі 10000 гривень.

Суд звертає увагу, що Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже, позивачем доведено факт укладення 13 січня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику №6691430125 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також факт отримання коштів у розмірі 10000 гривень, згідно із цим договором.

Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилась на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Позивач надав докази передання грошових коштів ОСОБА_1 , а тому вправі вимагати їх повернення.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми позики та проценти за користування позикою не виконав, у нього виникла заборгованість перед позивачем за тілом кредиту та за процентами.

Суд дослідив наведений позивачем в позовній заяві розрахунок кредитної заборгованості, перевірив його, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами та дійшов висновку, що заявлена позивачем сума заборгованості відповідає умовам договору, що уклали сторони.

Водночас, заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №6691430125 від 13.01.2025 становить 23800 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12300 грн - заборгованість за процентами, 1500 грн - комісія за надання кредиту.

З умов кредитного договору встановлено, що сторони погодили строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів. Розрахунок заборгованості здійснено за 124 дні користування кредитом. Сторони погодили право товариства достроково вимагати повернення кредиту у повному обсязі у разі порушення умов Договору позичальником щодо сплати частини кредиту (п.6.4 договору).

Заборгованість за процентами позивач вирахував за формулою: тіло кредиту х процентна ставка х кількість днів прострочення зобов`язання.

Таким чином, 10000 грн х 1% х 124 дні=12400 грн. Позивач просить стягнути заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 12300 грн, що не суперечить цьому розрахунку, оскільки є правом позивача та не погіршує становища відповідача.

Отже, розрахунок заборгованості позивачем наведений у позовній заяві, містить усі необхідні її складові - тіло кредиту, проценти за користування кредитними коштами та кількості днів прострочення виконання зобов`язань. Проценти нараховані в межах кредиту.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: «проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу- позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Підписуючи договір, відповідач погодився на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У цьому випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку Договором та у погодженому сторонами розмірі. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами підлягають задоволенню.

Щодо комісії за надання кредиту в сумі 1500 грн, суд вважає, що, оскільки, сторони у п. 2.7. договору про надання кредиту погодили її розмір та порядок нарахування, тому позивач має право на її стягнення з відповідача.

Зважаючи, що у матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем ТОВ «Іннова Фінанс» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у строки, передбачені договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

У цій справі судом встановлено, що надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують факт виникнення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за договором №6691430125 від 13 січня 2025 року, невиконання позичальником умов договору, наявність у нього заборгованості у визначеному розмірі. Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 514, 516, 525, 526, 530, 553, 554, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст. 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів №6691430125 від 13 січня 2025 року в загальному розмірі 23800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк