Рішення № 131632131, 07.11.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2025 року м. Київ № 320/48729/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони Статус"

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба охорони Статус" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 28.08.2024 № 29534;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ "Служба охорони Статус" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, яке має відповідати загальним вимогам до таких актів, зокрема бути обґрунтованим та вмотивованим, містити конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), а також переконливі та зрозумілі мотиви. Позивач зазначає, що вказана в рішенні податкова інформація не відповідає дійсності, суперечить фактичним обставинам справи, а відповідач не обґрунтував належним чином підстав для віднесення ТОВ "Служба охорони Статус" до ризикових платників податків. Відтак позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та невмотивованим, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості прийнято правомірно, на підставі наявної податкової інформації, отриманої в процесі поточної діяльності, та з урахуванням поданих позивачем документів. Відповідач наполягає, що рішення відповідає вимогам законодавства, скасуванню не підлягає, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач також зазначає, що підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку стала наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності, під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Стосовно заявленої позивачем вимоги зобов`язального характеру відповідач зазначив, що така вимога суперечить дискреційним повноваженням контролюючого органу щодо подання висновку про виключення з переліку ризикових.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ТОВ "Служба охорони Статус" є суб`єктом господарювання створене відповідно до законодавства України, зареєстроване 03.11.2021 за адресою: 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 98, який веде діяльність у сфері охоронних послуг (КВЕД 80.10), що підтверджується наявною ліцензією та укладеними договорами з контрагентами.

Товариство перебуває на обліку як платника податків у Головному управлінні ДПС у Київській області (Ірпінська ДПІ) та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.05.2021.

28.08.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення № 29534 про відповідність ТОВ "Служба охорони Статус" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165). У рішенні вказано такі підстави:

- "03" відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування;

- "11" накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання;

- "12" постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості;

- "13" придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Позивач вважає ці підстави необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. 19.08.2024 ТОВ "Служба охорони Статус" направило до відповідача пояснення № 105 та копії документів, які, на його думку, підтверджують належну господарську діяльність, наявність матеріально-технічної бази, трудових ресурсів та реальність операцій з контрагентами. Підтвердженням подання є квитанція № 2 від 20.08.2024.

Однак, відповідач залишив позивача у переліку ризикових платників, що й стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Порядок № 1165 визначає механізм оцінки відповідності платників податку критеріям ризиковості. Згідно з пунктом 8 Додатка 1 до Порядку №1165, критерієм ризиковості є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності та визначає ризиковість господарських операцій, зазначених у поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі відповідності платника хоча б одному критерію ризиковості комісія регіонального рівня приймає рішення про його включення до переліку ризикових платників. Таке рішення має бути обґрунтованим, а платник податку отримує його через електронний кабінет із зазначенням підстав. У разі подання платником документів для виключення з переліку комісія розглядає їх протягом семи робочих днів та приймає відповідне рішення.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справах № 640/11321/20 та № 640/10988/20 вказав, що рішення про відповідність критеріям ризиковості має містити конкретну інформацію, яка стала підставою для такого висновку, а контролюючий орган зобов`язаний довести правомірність своїх дій відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Відсутність обґрунтування та доказів є підставою для визнання рішення протиправним.

У рішенні № 29534 від 28.08.2024 відповідач вказав, що підставою для віднесення позивача до ризикових є податкова інформація з кодами "03", "11", "12" та "13". Проте конкретні операції, податкові накладні чи інші факти, які б свідчили про ризиковість, не деталізовано. Натомість позивач надав докази наявності матеріально-технічної бази, зокрема:

- договір оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 98 (№ 09/11/2021 від 09.11.2021);

- договір оренди приміщень у м. Буча, вул. Яблонська, буд. 99 (№ 14/12-21 від 14.12.2021);

- договір оренди приміщень у м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 11/1 (№ 16/12-21 від 16.12.2021);

- договори оренди транспортних засобів (7 автомобілів);

- штатний розпис із 9 працівниками та договір аутсорсингу з ТОВ "Какіті" на 56 охоронців;

- оборотно-сальдові відомості по рахунках 104 та 106, що підтверджують наявність основних засобів та залишків.

Щодо операцій із контрагентами позивач уклав договори з низкою товариств (ТОВ "Всеукраїнська агенція безпеки", ТОВ "Рінвул" тощо), надав первинні документи (акти, накладні, платіжні доручення), які підтверджують реальність цих операцій. Жодна податкова накладна позивача не була зупинена чи заблокована, що додатково свідчить про добросовісність його діяльності.

Суд звертає увагу, що відповідач не спростував документально підтверджені доводи позивача та не надав доказів, які б обґрунтовували ризиковість операцій чи недостатність ресурсів позивача. Вказівка на "відсутність умов" (код "03") та "накопичення залишків" (код "11") суперечить наданим позивачем документам про оренду приміщень і складів. Щодо кодів "12" та "13" (операції з ризиковими контрагентами) відповідач не довів, що позивач був обізнаний про статус контрагентів чи діяв із ними у змові, що узгоджується з позицією Верховного Суду (від 10 липня 2020 року у справі №120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі №820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15 тощо), яка підкреслює індивідуальний характер відповідальності.

Таким чином, оскаржуване рішення № 29534 від 28.08.2024 не містить конкретних підстав та доказів віднесення позивача до ризикових платників, що порушує вимоги Порядку № 1165 та ч. 2 ст. 77 КАС України. Відсутність обґрунтування створює для позивача правову невизначеність та перешкоджає його господарській діяльності, зокрема через зупинення реєстрації податкових накладних.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та у справі № 640/10988/20 вказав, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд зауважив, що навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

У постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 Верховний Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Згідно з п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком до Порядку № 1165, встановлено наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, наведена норма законодавства встановлює кілька складових, які надають можливість встановлення ризиковості платника податків за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: 1) наявність у контролюючого органу податкової інформації; 2) ця інформація пов`язується із ризиковістю здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Суд звертає увагу, що у рішенні необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Однак, в оскаржуваному рішенні відповідачем, у рядку "Податкова інформація" всупереч вимогам Порядку № 1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржуване рішення не містить обгрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Верховний Суд у своїй постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п. 8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Однак відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття. Спірні рішення не містять доказів фіктивності правочину з посиланнями на відповідні документи.

Водночас, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав відповідачу та до суду документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.

Позивачем детально вказано загальну інформацію по товариству, матеріально-технічну базу з нерухомим та рухомим майном, використання найманої праці, господарські операції, здійснення господарської діяльності підприємства, відобразивши контрагентів та господарські операції з ними, на підтвердження зазначеної інформації позивачем надано відповідачу копії первинних документів.

Відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були достатніми для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Разом з тим, повертаючись до питання щодо послідовності та умов для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

Суд також зауважує, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

При цьому, оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Матеріали справи таких доказів також не містять.

Крім того, варто врахувати, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20 дійшов висновку, що аналіз приписів Порядку № 1165 дає підстави вважати, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації вказаним Порядком не передбачено.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії та дій, що передують його прийняттю, призводить до протиправності прийнятого рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії 29534 від 28.08.2024 не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить його ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що невмотивоване включення суб`єкта господарювання до переліку ризикових платників призводить до блокування господарської діяльності, порушення договірних зобов`язань та негативного впливу на ділову репутацію підприємства. Крім того, такі дії податкового органу можуть призвести до неможливості виконання фінансових зобов`язань підприємства перед працівниками та контрагентами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача за ч. 1 ст. 139 КАС України.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 28.08.2024 № 29534 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони Статус".

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба охорони Статус" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба охорони Статус" (код ЄДРПОУ 44175119, адреса: 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 98) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.