Рішення № 131627877, 07.11.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 листопада 2025 р. справа № 520/22754/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12,с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459, код ЄДРПОУ 04396503) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Височанської селищної ради, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Височанської селищної ради щодо не паспортизації вулиці Весела селища Високий на вимогах законодавства, яке регламентує благоустрій населених пунктів неправомірною;

- визнати бездіяльність Височанської селищної ради щодо не паспортизації вулиці Поштова селища Високий на вимогах законодавства, яке регламентує благоустрій населених пунктів неправомірною;

- зобов`язати Височанську селищну раду вирішити питання про оформлення інвентаризаційної справи на вулицю Весела селища Високий відповідно вимог Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів;

- зобов`язати Височанську селищну раду вирішити питання про оформлення інвентаризаційної справи на вулицю Поштова селища Високий відповідно вимог Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що невиконання відповідачем вимог щодо паспортизації об`єктів благоустрою, якими є вулиці Весела та Поштова у селищі Високому не дає позивачу можливості реалізувати свої права передбачені ч.1 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а також надає можливості не виконувати іншим громадянам обов`язки покладених на них ч.2 с.17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", що може завдавати позивачу незручності означеними об`єктами благоустрою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, про відкриття провадження у справі повідомлені за допомогою системи "Електронний суд".

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є мешканцем Височанської територіальної громади Харківської області, що не заперечується сторонами по справі.

07 липня позивач звернувся до відповідача з інформаційними запитами, в яких просив надати копію Інвентаризаційного плану та Технічного паспорту вулиці Веселої та вулиці Поштової селища Високий.

Листами Височанської селищної ради від 09.07.2025 №02-23/1871 та №02-23/1870 повідомила позивача, що надати копії запитуваних документів не можливо у зв`язку з їх відсутністю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини регулюється Законом України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 №2807-IV (далі Закон №2807-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №2807-IV, благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля

Відповідно до статті 2 №2807-IV, благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою; 5) затвердження місцевих планів управління відходами.

Пунктом 5 ч.2 ст.18 Закону №2807-IV передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання положень статті 18 Закону Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29 жовтня 2012 року № 550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів (далі Інструкція).

Ця Інструкція визначає порядок проведення робіт із технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури і відпочинку, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних тощо), рекреаційних зон, садів, скверів, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, проїздів, пішохідних і велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ та інших територій загального користування, а також прибудинкових територій, територій інженерного захисту, підприємств, установ, організацій тощо..

Згідно з пунктами 1.4 1.8 Інструкції, технічна інвентаризація та паспортизація об`єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно. Технічна інвентаризація може бути плановою або позаплановою.

Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта благоустрою; закінчення ремонту об`єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об`єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об`єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об`єкті благоустрою; прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об`єкта благоустрою.

На підставі матеріалів технічної інвентаризації об`єктів благоустрою на кожний об`єкт благоустрою складається інвентаризаційна справа згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. Склад інвентаризаційної справи визначається відповідно до опису інвентаризаційної справи, наведеного в додатку 2 до цієї Інструкції.

Сформована інвентаризаційна справа підписується представником виконавця і передається замовнику або підписується власником (балансоутримувачем) об`єкта благоустрою, якщо вона проводилася ним самостійно.

Інвентаризаційній справі присвоюється інвентарний номер, який проставляється на кожному аркуші матеріалів цієї справи та документів, долучених до неї. Інвентаризаційну справу зберігає замовник. Замовником передається копія інвентаризаційної справи балансоутримувачу об`єкта благоустрою (у разі його визначення).

Таким чином, під паспортизацією об`єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів за результатами інвентаризації, а під технічною інвентаризацією комплекс заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об`єктів нерухомого майна та елементів благоустрою, оцінку їх технічного стану, а також фіксацію наявних інженерних мереж.

Технічна інвентаризація та паспортизація проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником. Строки проведення планової технічної інвентаризації Інструкцією прямо не визначені, проте встановлено, що вона має проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що законодавство у сфері благоустрою населених пунктів не встановлює обов`язкових строків для затвердження планів інвентаризації об`єктів благоустрою органами місцевого самоврядування.

Таким чином, питання щодо періодичності проведення інвентаризації та затвердження відповідних планів належить до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування і здійснюється ним відповідно до власних ресурсних та організаційних можливостей.

Щодо твердження позивача про порушення його прав в цій справі, які передбачено ч. 1 ст. 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів, суд зазначає таке.

Права та обов`язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів визначені ч. 1 ст. 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів, згідно якої громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право: 1) користуватись об`єктами благоустрою населених пунктів; 2) брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів; 3) вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів; 4) отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою території населеного пункту та внесення до них змін, а також роз`яснення їх змісту; 5) брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, ремонті шляхів і тротуарів, інших об`єктів благоустрою; 6) вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров`ю або майну громадян; 7) звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Законодавцем визначений вичерпний перелік прав громадян у сфері благоустрою населених пунктів.

В позовній заяві, як зазначалося вище, позивач стверджував, що бездіяльністю з непроведення інвентаризації вулиць Веселої та Поштової селища Високий Харківського району Харківської області порушено вище перелічені права позивача, однак як позовна заява, так і досліджені судом докази не містять жодних обґрунтувань та порушеного права позивача.

Таким чином, сам по собі факт непроведення інвентаризації певних вулиць не свідчить про порушення індивідуальних прав позивача, визначених частиною першою статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Законодавство у сфері благоустрою населених пунктів спрямоване на регулювання відносин публічного характеру та забезпечення належного стану територій загального користування, а не на встановлення персональних прав кожного громадянина на проведення конкретних робіт з інвентаризації чи паспортизації об`єктів благоустрою.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що внаслідок непроведення інвентаризації зазначених вулиць порушено його особисті права, свободи чи законні інтереси, гарантовані Конституцією України або Законом № 2807-IV.

Зокрема, відсутні відомості про обмеження у користуванні об`єктами благоустрою чи позбавлення можливості реалізовувати інші права, передбачені частиною першою статті 17 зазначеного Закону.

Отже, позовні вимоги не ґрунтуються на належних та допустимих доказах порушення прав позивача, а наведені ним твердження мають припущувальний характер і не підтверджені належними доказами у розумінні статей 72, 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з цим суд доходить висновку, що твердження позивача про порушення його прав є необґрунтованими, а тому підстав для задоволення позову не вбачається.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог.

Судові витрати щодо судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12,с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459, код ЄДРПОУ 04396503) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 07 листопада 2025 року.

СуддяОлексій КОТЕНЬОВ