Рішення № 131625205, 07.11.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 рокуСправа №160/25497/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона знаходиться на обліку у Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII. 14.07.2021 року КМУ прийнято постанову №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", згідно із якою установлено з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 р., щомісячну доплату в розмірі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до вищезазначених статей Закону. Позивач вважає, що має право на зазначену вище доплату, а тому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати їй щомісячної доплати в розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 р. №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";

- зобов?язати відповідача провести їй з 01.04.2025 року нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 р. №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 30.09.2025 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року у справі № 160/25948/24 проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% від грошового забезпечення годувальника 11 090 грн., яке зазначено у довідці від 28.03.2023 року № ФД118729, наданій ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки розмір пенсії позивача обчислено на виконання рішення суду від 10.12.2024 року у справі № 160/25948/24 з грошового забезпечення годувальника, визначеного станом на 05.03.2019 року, а не на 01.03.2018 року, як передбачено постановою № 713, для встановлення до розміру пенсії з 02.04.2024 року щомісячної доплати в сумі 1 000 грн., підстави відсутні. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року у справі № 160/25948/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД118729 від 28.03.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ФД118729 від 28.03.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням раніше виплачених сум.

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На виконання вказаного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% від грошового забезпечення годувальника 11 090,00 грн., яке зазначено у довідці від 28.03.2023 року № ФДІ18729, наданій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом також встановлено, що 19.06.2025 року позивач звернулася до відповідача з приводу пенсійного забезпечення та просила, зокрема, перерахувати та виплатии їй виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000 грн., передбаченої постановою № 713.

Листом "Про розгляд звернення" від 23.07.2025 року відповідач повідомив позивача про те, що оскільки відповідно до ст.41 Закону №2262-XII в редакції, що діяла на день набрання чинності постанови № 713, на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію, призначається одна спільна пенсія, щомісячна доплата до пенсії в сумі 2 000 грн. ділиться пропорційно на всіх утриманців загиблого годувальника. Крім того, оскільки розмір пенсії обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на березень 2019 року, а не на 01.03.2018 року, як визначено постановою № 713, тому підстави для встановлення до розміру її пенсії щомісячної доплати в сумі 2 000 грн. відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

14.07.2021 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - постанова №713).

Згідно із п.1 постанови № 713 встановлено з 01.07.2021 р. особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 року.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 р., які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 р. зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2 000 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000-2700 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 р. колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 р.

Як встановлено судом, при призначенні пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 , Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області було нараховано щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови КМУ №713 у розмірі 1 000 грн.

Водночас, як вбачається з листа відповідача "Про розгляд звернення" від 23.07.2025 року, відповідно до пункту 1 постанови № 713 з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 р. відповідно до Закону № 2262-XII, до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 р. встановлено щомісячну доплату в сумі 2 000 грн., яка враховується нд час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. При цьому орган Пенсійного фонду покликається на норми частини першої статті 41 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію, призначається одна спільна пенсія відповідно до кількості утриманців.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за нормами частини першої статті 41 Закону №2262-ХІІ (у попередній редакції) на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію, призначається одна спільна пенсія, крім випадку, зазначеного у частині четвертій цієї статті.

На вимогу члена сім`ї його частка пенсії виділяється і виплачується йому окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому надійшла заява про поділ пенсії (частини друга, третя статті 41 Закону №2262-ХІІ).

У частині четвертій статті 41 Закону №2262-ХІІ мова йде про те, що пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному з батьків, дружині (чоловікові) загиблої (померлої) або пропалої безвісти особи офіцерського складу, прапорщика і мічмана, військовослужбовця надстрокової служби і військової служби за контрактом або особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 24.03.2022 р. №2146-IX щодо пенсій в разі втрати годувальника, який набрав чинності 02.04.2022 р., статтю 41 викладено в новій редакції (чинній на час призначення позивачу пенсії у разі втрати годувальника), за змістом якої пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім`ї, який має право на таку пенсію.

Положення статті 41 Закону №2262-ХІІ як в редакції до 02.04.2022 р., так і в редакції з 02.04.2022 р. згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника" від 24.03.2022 р. №2146-IX не стосуються розміру пенсії в разі втрати годувальника. Питання визначення розміру такого виду пенсії та мінімального розміру пенсії врегульоване статтями 36, 37 названого Закону, а стаття 41 стосувалася порядку призначення пенсії та виділення частки пенсії одного із членів сім`ї на його вимогу (а з 02.04.2022 р. стосується призначення такої пенсії кожному непрацездатному члену сім`ї, який має право на таку пенсію).

У спірному випадку позивачу призначена пенсія у розмірі 50% заробітку годувальника.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доплата в розмірі 2 000 грн., передбачена постановою №713, встановлюється до пенсії в разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до статті 36 Закону №2262-XII кожному непрацездатному члену сім`ї годувальника, та не ділиться на всіх членів сім`ї, які мають право на таку пенсію, як вважає відповідач, визначаючи розмір щомісячної доплати, передбаченої постановою №713, пропорційно до кількості непрацездатних членів сім`ї, яким призначена пенсія у разі втрати годувальника.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд доходить висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою № 713 та зобов`язання відповідача з 01.04.2025 року здійснити нарахування та провести виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн., згідно із постановою № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", та з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та здійсненні щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн., згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 з 01.04.2025 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн., згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", та з урахуванням раніше виплачених сум.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма