Рішення № 131621346, 07.11.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16762/25

провадження № 2-а/753/329/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.,

при секретарях Власенку Д.А., Солодухи В.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Тарадая В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до інспектора 2 взводу 1 роти 2 бат. Литовки Є.В., Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови винесеної інспектором 2 взводу 1 роти 2 бат. Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Литовкою Є.В. серії ЕНА № 5381974 від 03.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 510 грн.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу за вказаним позовом було розподілено судді Мицик Ю.С.

Ухвалою суду від 14.08.2025 позов було залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.08.2025 позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання у справі на 14 год 00 хв, 02.09.2025.

Ухвалою суду від 02.09.2025 замінено відповідача Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції на належного відповідача Департамент патрульної поліції, відкладено розгляд справи.

На обгрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що оспорювана постанова винесена з порушенням норм матеріального та адміністративно-процесуального права, без проведення розгляду справи, отримання його пояснень, не містить належних та допустимих доказів його вини, а зазначені у ній обставини не відповідають дійсності. Із постанови не можливо встановити де саме, на думку поліцейського, було вчинено адміністративне правопорушення, оскільки Дніпровська набережна має протяжність 4,5 км. Незрозуміло напрямок руху транспортного засобу, місцезнаходження пішохідного переходу тощо.

Від Департаменту патрульної поліції в особі представника Тарадай В.В. надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти вимог позивача.

Позиція відповідача мотивована тим, що поліцейські під час здійснення патрулювання в складі автопатруля РУБІН-207 помітили автомобіль позивача, який здійснив проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений червоний сигнал світлофора. Після виявлення факту правопорушення поліцейські відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинили керований позивачем транспортний засіб. Рух автомобіля позивача на червоний сигнал світлофора також було зафіксовано відеокамерою системи зовнішнього відеоспостереження "Безпечне місто" Kyiv Smart City, яка розміщена за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 33. На час розгляду справи інспектор не мав доступу до вказаної системи, а тому відповідний відеофайл додається до відзиву. Під час розгляду справи інспектор за своїм внутрішнім переконанням оцінив докази, які свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, роз`яснив йому положення статті 63 Конституції України і статті 268 КУпАП та порядок оскарження постанови і сплати штрафу.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав. Вказав, що в оспорюваній постанові відсутні посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем до відзиву. Відтак такий відеозапис є недопустимим доказом у справі. Інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять. Відтак, у поліцейського не було законних підстав для притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Просив позов задовольнити в повному обсязі. На стадії дослідження доказів судом, позивач заявив клопотання про продовження розгляду справи за його відсутності та залишив сеанс відеозв`язку.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Вказав, що під час патрулювання в складі автопатруля РУБІН-207 інспектор поліції Литовка Є.В. став свідком того, як водій автомобіля «Audi» Q4 50 E-TRON, д.н.з. НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом, здійснив проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. е. Правил дорожнього руху. Після чого, автомобіль «Audi» Q4 50 E-TRON, д.н.з. НОМЕР_1 , було зупинено. Підійшовши до автомобіля, поліцейський, звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля, представився. Після перевірки документів поліцейським згідно вимог ст. 279 КУпАП, з урахуванням ст. 280 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз`яснив позивачеві права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Розглянувши справу, поліцейський виніс оспорювану постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Надалі поліцейський ознайомив позивача зі змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручив йому копію. Під час розгляду справи позивач не заявляв будь-яких заяв чи клопотань. Не заперечував проти наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

03.08.2025 інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції Литовка Є.В. склав постанову серії ЕНА № 5381974 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

У постанові зазначено, що 03.08.2025 о 09:52:34 у м. Києві на вул. Дніпровська набережна водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Audi» Q4 50 E-TRON, д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3. е ПДР України.

Надаючи оцінку доводам позову про неправомірність оспорюваної постанови, суд застосовує відповідні норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 8 частини першої статті 23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Положеннями статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у випадку порушення водієм правил дорожнього руху поліцейський має право зупинити транспортний засіб та вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Відповідно до положень Закону України «Про дорожній рух» порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 8.7.3. ПДР України встановлює значення сигналів світлофора та визначає, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливих сигнали забороняють рух.

Положеннями частини другої статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення низки правил дорожнього руху, у тому числі і за проїзд на забороняючий сигнал світлофора.

Санкція цієї норми передбачає штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Відповідно до статті 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема частиною другою статті 122 цього Кодексу, віднесено до компетенції органів Національної поліції, діяти від імені яких мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з приписами частин другої, четвертої статті 258 КУпАП у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення.

Оскаржувана постанова винесена працівником підрозділу Національної поліції - інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Литовкою Є.В., який має спеціальне звання «старший лейтенант поліції», а відтак, він є особою, уповноваженою на розгляд зазначеної справи.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

На підтвердження зазначених в оспорюваній постанові обставин порушення Правил дорожнього руху відповідачем надано відеозапис з камери комплексної системи відеоспостереження міста Києва, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 33.За результатами його дослідження суд візуально переконався у тому, що керований позивачем транспортний засіб дійсно здійснив проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений червоний сигнал світлофора, після чого був зупинений поліцейськими, які рухалися на службовому автомобілі позаду транспортного засобу під керуванням позивача.

Незважаючи на те, що в оспорюваній постанові відсутні відомості про фіксацію правопорушення відповідним технічним засобом, така обставина не може бути підставою для визнання відеозапису з камери комплексної системи відеоспостереження міста Києва неналежним чи недопустимим доказом, оскільки його надано суду на виконання вимог статті 77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

До того ж, відповідно до Положення про комплексну систему відеоспостереження міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 05.07.2018 № 1195/5259, власником цієї системи є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради, розпорядником наявної в ній інформації - Київська міська державна адміністрація, а доступ до неї інших суб`єктів, у тому числі уповноважених посадових (службових) осіб Національної поліції України, надається у визначеному цим Положенням порядку (пункт 8.1.).

При цьому, суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі є спеціальним принципом адміністративного судочинства, який не притаманний іншим видам судочинства. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує, в першу чергу, тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення.

Так, у відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За таких обставин суд визнає обгрунтованими доводи відповідача про те, що на час розгляду справи інспектор не мав повного доступу до комплексної системи відеоспостереження міста Києва, у зв`язку з чим не міг посилатися в оспорюваній постанові на дані цієї системи.

При прийнятті рішень у справах з приводу оскарження постанов органів Національної поліції України суд має забезпечувати справедливий баланс між інтересами позивача (особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, яка звернулась з відповідних позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду) та інтересами суспільства, забезпечення законності та правопорядку в державі.

Саме невідворотність покарання є стримуючим фактором від вчинення правопорушень у майбутньому, що забезпечує досягнення завдань проваджень в справах про адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 245 КУпАП, зокрема, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України, не розраховуючи на те, що факт вчинення правопорушення не буде належним чином зафіксований.

На відеозаписі, що долучений до відзиву зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням позивача на вул. Дніпровська набережна в м. Києві в напрямку Дарницького мосту та порушення водієм пункту 8.7.3. е ПДР України.

Суд зауважує, що час вчинення адміністративного правопорушення, зазначений у постанові, є некоректним. Наданий суду відеозапис чітко фіксує, що позивач керував транспортним засобом та здійснив проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений червоний сигнал світлофора 03.08.2025 о 10:03:09 (у постанові вказано інший час - 03.08.2025 о 09:52:34). Це також визнав представник відповідача у судовому засіданні.

Водночас, за висновком суду така розбіжність не впливає та не змінює самого факту чи суті правопорушення. Час вчинення правопорушення є елементом події правопорушення. У даному випадку така подія підтверджується відеозаписом, який є прямим доказом, що фіксує обставини, незалежно від незначної помилки в текстовому оформленні постанови. Тому, оскільки подія правопорушення зафіксована достовірно та об`єктивно, допущена помилка (описка) поліцейським не впливає на законність постанови.

Іншими словами, неточність щодо відомостей, зазначених в постанові щодо місця чи часу вчинення правопорушення не може бути підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки не виключає наявності події та складу адміністративного правопорушення у діях позивача. Суд оцінює докази у сукупності, а не лише формально досліджує зміст постанови.

Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що зі сталої практики Верховного Суду убачається, що якщо допущена технічна помилка не призвела до порушення прав особи та не спростувала факту вчинення нею порушення, а також не вплинула на розмір застосованого штрафу, то така помилка не може бути самостійною підставою для скасування відповідної постанови про притягнення до відповідальності.

Процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення зафіксована відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (боді-камери), посилання на яку містить оспорювана постанова.

З відеозапису вбачається, що при розгляді справи інспектор у достатній мірі роз`яснив позивачу суть вчиненого ним правопорушення, положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП та його право на оскарження постанови, яке він і реалізував шляхом подання цього позову.

Доводи позивача про те, що інспектор не з`ясував усіх обставин справи не заслуговують на увагу, оскільки такі твердження є абстрактними, без вказівки на те, які саме пояснення мав відібрати інспектор патрульної поліції у позивача, враховуючи, що останній не заперечував факту порушення ним Правил дорожнього руху, не заявляв будь-яких клопотань.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.122 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами.

Позивач заперечив факт вчинення правопорушення, проте відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 5-9, 20, 73-78, 90, 241, 242, 243, 244, 246, 255, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тескт рішення складено 07.11.2025

СУДДЯ Ю.С. МИЦИК