Ухвала суду № 131621333, 07.11.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5866/25

Провадження № 2-п/752/61/25

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного, з його точки зору, рішення суду від 09 вересня 2025 року.

Заява підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року частково задоволено позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь КП «Київтеплоенерго»:

заборгованість за спожиті з 01 травня 2019 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 029,12 грн.;

заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 53 040,38 грн;

заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 17 357,71 грн;

заборгованість за спожиті з 01 травня 2019 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення в розмірі 22 474,08 грн.

заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1277,79 грн;

заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 665,50грн;

заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 246,19 грн,

інфляційну складову боргу 2994,43 грн.; 3% річних 731,48 грн нараховані на заборгованість за спожиті з 01 травня 2019 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення в розмірі 22 474,08 грн.;

інфляційну складову боргу 1223,55 грн.; 3% річних 301,70 грн нараховані на заборгованість за спожиті з 01 травня 2019 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 029,12 грн.;

інфляційну складову боргу 5383,65 грн.; 3% річних 1309,65 грн. нараховані на заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 53 040,38 грн;

інфляційну складову боргу 1861,51 грн.; 3% річних 439,81 грн., пеню у розмірі 294,41 грн нараховані на заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 17 357,71 грн, а всього стягнуто солідарно 119 630 (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот тридцять) гривень 96 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго`на користь КП «Київтеплоенерго»:

заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10 115,40 грн;

заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 532,25 грн;

заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 30 квітня 2019 року послуги з централізованого опалення в розмірі 12 903,94 грн;

інфляційна складова у розмірі 1234,08 грн, 3% річних у розмірі 303,46 грн нараховані на суму боргу - 10 115,40 грн, за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення;

інфляційна складова у розмірі 64,93 грн, 3% річних у розмірі 15,97 грн нараховані на суму боргу за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 532,25 грн;

інфляційна складова боргу 1719,32 грн.; 3% річних 420 грн нараховані на суму боргу за спожиті з 01 травня 2018 року по 30 квітня 2019 року послуги з централізованого опалення в розмірі 12903,94, а всього стягнути 27 309 (двадцять сім тисяч триста дев`ять) гривень 35 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 791 (одна тисяча сімсот дев`яносто одна) гривня 65 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 229 (одна тисяча двісті двадцять дев`ять) гривень 06 копійок.

Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу ІІІ "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.

Відповідно до частини першої, другої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

В частині четвертій статті 223 ЦПК України також встановлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Системне тлумачення частини четвертої статті 223, частини першої статті 280 ЦПК України свідчить, що вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду.

Згідно зі статтею 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Статтею 282 ЦПК України визначено, що за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Частинами першою, другою статті 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно з частинами другою, третьою статті 288 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що ухвалою суду від 03 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Ухвала про заочний розгляд справи судом не постановлялася.

09 вересня 2025 року ухвалено рішення Голосіївського районного суду м. Києва, яким позов задоволено частково.

З резолютивної частини рішення вбачається, що судом було чітко роз`яснено лише загальний порядок оскарження рішення суду відповідно до статті 354 ЦПК України. Про можливість перегляду рішення як заочного в порядку, зазначеному в статтях 284-287 ЦПК України, не зазначалося.

Отже, у даній справі за результатами вирішення спору судом не приймалося рішення про заочний розгляд справи, рішення суду постановлено в загальному порядку, що виключає правові підстави для прийняття до провадження поданої заяви про перегляд рішення судом, який його ухвалив.

Відповідно до ч.8 ст.285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

З урахуванням того, що заочне рішення в справі не ухвалювалося, заява про його перегляд не може бути прийнята до провадження суду та розглянута судом у порядку Глави 11 ЦПК України.

Та обставина, що справа була розглянута за відсутності відповідача, не робить вказане рішення заочним у розумінні вимог ст.ст.280-282 ЦПК України, оскільки розгляд справи проводився в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, при якому не передбачено призначення судового засідання.

Суд при цьому також враховує, що відповідно до ч.4 ст.10 та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суд при розгляді справ застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним.

Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що повернення заяви про перегляд заочного рішення з підстав відсутності самого судового рішення, про перегляд якого заявник ставить питання, не є відмовою в доступі до суду, оскільки в даному випадку такий доступ гарантовано заявнику, як відповідачу в справі, шляхом оскарження судового рішення в порядку, визначеному Главою 1 Розділу V ЦПК України, який нею не був використаний.

З урахуванням обставин, приведених вище, заява підлягає поверненню заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 185, 285-287 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Слободянюк