Постанова № 131621258, 07.11.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1779/25

3/709/1013/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2025 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2025 року серії ЕПР 1 № 460890 ОСОБА_1 21 вересня 2025 року о 19:49 у

с-щі Чорнобай по вул. Центральній, керував транспортним засобом «ЗАЗ-1102»

(д.н.з. НОМЕР_2 ) з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на нагрудну камеру 21100111, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР). Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судове засідання 03 жовтня 2025 року було відкладено на підставі клопотання ОСОБА_1 про ознайомлення з адміністративними матеріалами та надання можливості залучити захисника

У надісланих до суду 13 жовтня 2025 року письмових поясненнях захисника ОСОБА_1 - адвоката Чернявського А.Л. останній просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. Зазначав, що після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і під час оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 121 КУпАП між ОСОБА_1 та поліцейськими виникла словесна перепалка, оскільки один з них - ОСОБА_2 раніше брав участь в адміністративному затриманні ОСОБА_1 за фактом нібито злісної непокори останнього, проте в подальшому провадження у справі було закрито судом у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказані обставини підтверджують наявність особистої неприязні між ОСОБА_1 і поліцейським Гонтарем О.М. Після оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 121 КУпАП поліцейський Висоцький В.І. повідомив ОСОБА_1 , що має підозру про наркотичне сп`яніння останнього з огляду на його «неадекватну поведінку», та запропонував пройти відповідний огляд в найближчий лікарні, на що ОСОБА_1 спочатку відмовився, але після телефонної консультації з юристом погодився, проте готовий був здавати кров, а не сечу, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Під час складання протоколу ОСОБА_1 неодноразово вказував, що погоджується проїхати до найближчої лікарні для огляду. Захисник також звертав увагу, що така ознака як «неадекватна поведінка» не віднесена до ознак наркотичного сп`яніння, які передбачені відповідною інструкцією, а про інші ознаки, вказані в направленні на огляд, ОСОБА_1 не повідомлявся. При цьому у протоколі взагалі не вказано жодних ознак наркотичного сп`яніння. Вказував, що ані після зупинки, ані під час оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 121 КУпАП, поліцейський Висоцький В.І. не повідомляв про підозру щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння і тільки після сварки з поліцейським Гонтарем О.М. виникла така підозра. Зазначав, що ОСОБА_1 не роз`яснювалися його права, а підпис останнього у відповідній графі протоколу отримано внаслідок прямого обману, у зв`язку з чим такий протокол є недопустимим доказом з огляду на його складення з порушенням відповідної інструкції. Посилаючись на практику ЄСПЛ, спираючись на принцип презумпції невинуватості, захисник вказував на відсутність в адміністративних матеріалах належних, достатніх і допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Судове засідання 15 жовтня 2025 року не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, а судове засідання 29 жовтня 2025 року відкладено за клопотанням захисника.

У судовому засіданні 07 листопада 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Чернявський А.Л. підтримав викладені у письмових поясненнях доводи та наполягав на закритті провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, вказував, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі. Стверджував, що останньому не роз`яснювалися його права.

Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення захисника, переглянувши відеозаписи, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У п. 2.5. ПДР закріплено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Аналогічна процедура передбачена у п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

У рішенні ЄСПЛ від 29 червня 2007 року у справі «О`Галоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, вина ОСОБА_1 у інкримінованому адміністративному правопорушенні підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2025 року серії ЕПР1 № 460890, де зафіксовано обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 вересня 2025, за змістом якого 21 вересня 2025 о 20:10 поліцейським були виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: нечітка мова, агресивна поведінка, почервоніння очей (а.с. 3);

- відеозаписом з відеореєстратора патрульного автомобіля, де зафіксовано виявлення поліцейськими транспортного засобу марки «ЗАЗ 2102» під керуванням ОСОБА_1 та його зупинка;

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу марки «ЗАЗ 2102», відмову останнього від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також процес оформлення адміністративних матеріалів.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

При цьому викладені у письмових поясненнях захисника доводи, а також надані у судовому засіданні пояснення, суд оцінює критично, як такі, що не спростовують винуватість ОСОБА_1 .

Зокрема, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано як у відповідь на пропозицію поліцейського ОСОБА_3 проїхати до найближчої лікарні для про ведення огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 чітко відмовляється, після чого поліцейський Висоцький В.І. повідомляє ОСОБА_1 про складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 2.5. ПДР, а ОСОБА_1 говорить, що телефонуватиме адвокату, не зазначаючи при цьому, що робить це з метою отримання консультації. Так, незадовго до цього

ОСОБА_1 вже мав намір телефонувати адвокату з метою виклику іншого наряду поліції та проведення освідування поліцейського ОСОБА_3 . Таким чином, отримавши чітку відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, поліцейський ОСОБА_3 розпочав оформлення відповідного протоколу. При цьому діюче законодавство не покладає на поліцейських обов`язок робити пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння декілька разів чи очікувати до того часу, поки особа не висловить згоду. Слід також зазначити, що після телефонної розмови з невідомою особою

ОСОБА_1 чітко не говорив, що згоден пройти медичний огляд і тільки вже під час підписання роздрукованого протоколу сказав, що може поїхати і здати кров.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 4 цього ж розділу Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Дійсно, вказана Інструкція не містить такої ознаки наркотичного сп`яніння як «неадекватна поведінка», однак передбачає такі ознаки як «поведінка, що не відповідає обстановці» та «сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови».

Так, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 поводиться досить жваво, багато рухається, швидко і нечітко говорить. Така поведінка ОСОБА_1 давала всі підстави поліцейському ОСОБА_3 мати обґрунтовану підозру щодо перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння. При цьому така підозра могла виникнути не одразу після зупинки транспортного засобу, а і в процесі подальшого спілкування з ОСОБА_1 або під час оформлення адміністративних матеріалів, що і мало місце в цьому випадку. Та обставина, що поліцейський

ОСОБА_3 сформулював ознаку наркотичного сп`яніння не так, як вона зазначена в Інструкції, не є визначальною та не може бути розцінена судом як грубе порушення Інструкції.

Відносно тверджень про наявність особистої неприязні між ОСОБА_1 та поліцейським Гонтарем О.М. слід зазначити, що саме ОСОБА_1 з моменту зупинки активно демонструє неприязне відношення до обох поліцейських та провокує останніх, що виражається, зокрема у зневажливих висловлюваннях, вживанні нецензурної лайки. При цьому поліцейський ОСОБА_2 взагалі майже не бере участі в оформленні адміністративних матеріалів.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не роз`яснювалися його права, не відповідають дійсності та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано як одразу після зупинки і перед початком оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 121 КУпАП поліцейський Висоцький В.І. ознайомлює ОСОБА_1 з положеннями ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), що становить 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 245, 280, 283-284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить

17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA918999980313030149000023001; код платежу - 21081300.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай