Рішення № 131619973, 03.11.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14505/24

Провадження № 2/369/3332/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Козак І.А.,

при секретарі - Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «ПУЩА-ВОДИЦЯ» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

29 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Волчко А.Я.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи від 30вересня 2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Козак І.А.

Свої вимоги мотивував тим, що у період з 28 червня 2022 року по 31 травня 2022 року позивач знаходився у трудових відносинах з ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «ПУЩА-ВОДИЦЯ» (далі - відповідач). Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці позивача..

31 травня 2024 року позивач був звільнений за п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін згідно наказу № 37-к від 29 травня 2022 року.

На день звільнення з роботи відповідач нарахував позивачу заробітну плату за період з 28червня 2022 року по 31 травня 2024 року в сумі 81 541 грн. 93 коп. після утримання податку, але не виплатив до моменту подання позовної заяви.

Згідно з повідомленням про нараховані суми, належні працівникові при звільненні

№ 211/1/1.0113 від 31 травня 2024 року, виданої Державним підпримством Науково-дослідний виробничий агрокомбінат ПУЩА-ВОДИЦЯ вбачається, що відповідачем позивачу з 01 жовтня 2022 року по 31 травня 2024 року не було виплачено заробітну плату, а саме: 178 509, 82 грн. - сума заробітної плати належна до виплати без утримання податків. ( сума до виплати після утримання податку становить 81 541 грн. 93 коп.) (копія повідомлення додається).

В вищевказану суму заробітної плати входить також сума нарахованої компенсації за 29 календарних дні щорічної відпустки без утримання податку, яка становить 9 425 грн. 25 коп.

Таким чином, загальна сума невиплаченої заробітної плати позивача при звільненні за 01жовтня 2022 року по 31 травня 2024 року становить 178 509, 82 грн. без урахування податків та інших утримань.

Однак, незважаючи на неодноразові вимоги позивача до відповідача про оплату йому заборгованості зі сплати заробітної плати, відповідач станом на день подання позову так її і не оплатив.

Тому позивач просить суд:

стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща водиця» (код ЄДРПОУ 00849296, адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість із заробітної плати в сумі 81 541 (вісімдесят одна тисяча п`ятсот сорок одна) гривня 93 копійки.

стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща водиця» (код ЄДРПОУ 00849296, адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 63) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 73808, 02 ?грн.

стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний виробничий агрокомбінат ПУЩА ВОДИЦЯ витрати на професійну (правничу) допомогу та судовий збір.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

30 жовтня 2024 року на електронну адресу суду надійшла від представника позивача заява про уточнення позовних вимог та в якості додатків до неї долучено позовну заяву (уточнену).

20 грудня 2024 року від сторони відповідача надійшов відзив на позовну заяву, якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

27 жовтня 2025 року від представника позивача через підсистему ЕСІТС Електронний суд надійшла додаткова заява про стягнення витрат, повязаних з розглядом справи, до якої долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги, копію акту приймання-передачі виконаних послуг № 1 від 24 травня 2025 року, копію рахунку № 1 від 24 травня 2025 року, копію прибуткового касового ордера № 1 від 24 жовтня 2025 року та квитанція до нього.

03 листопада 2025 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання позивач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та просили у позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що в день звільнення позивача 31.05.2022 року, відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню у судовому порядку заборгованість із заробітної плати в сумі 81 541 (вісімдесят одна тисяча п`ятсот сорок одна) гривня 93 копійки.

Оскільки заробітна плата на момент подання позову невиплачена позивачу, то позивач також просить суд стягнути на його користь середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 01 жовтня 2022 року по 29 серпня 2024 року ( по день подання позову до суду).

Так, позивач просить стягнути на його користь середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 01 жовтня 2022 року по 29 серпня 2024 року, розрахувавши суму заробітку таким чином: 81 541 грн. 93 коп. (заборгованість заробітної плати). Необхідно вказувати заробітну плату за останні два місяці до звільнення, яку позивач зможе вказати після отримання довідки про доходи від відповідача.

26 серпня 2024 року адвокат Негода К.О. звернулася до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації і документів, а саме довідки про доходи позивача за перод його роботи на підприємстві.

Разом з відповіддю на адвокатський запит відповідачем було направлено оригінал довідки про доходи ОСОБА_1 за період роботи з 28 червня 2022 року по 31 травня 2024 року.

Період затримки з 01 жовтня 2022 року по 29 серпня 2024 року (день подання позову) складає 699 календарних днів, з яких 499 робочих днів (тобто більше ніж за 6 місяців).

Тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, що підлягає стягненню, на думку позивача на його користь розраховується за період не більше 6 місяців та повинна становити, а саме: середньоденна заробітна плата * 183 календарних днів (6 місяців) = сума середнього заробітку за час затримки заробітної плати.

Розрахунок загальної суми зарплати за два місяці:

Заробітна плата за квітень 2024 року: 8 812,52 грн.

Заробітна плата за травень 2024 року: 16 541, 61 грн.

Загальна сума заробітної плати за два місяці: 8 812, 52 + 16 541, 61 = 25 354, 13?грн.

Кількість робочих днів:

У квітні 2022 року було 22 робочих днів.

У травні 2022 року 23 робочих дні.

Загальна кількість робочих днів: 22+23= 45?робочих днів.

Середньоденна заробітна плата = 25 354, 13 : 45 = 563, 42?грн.

Кількість днів затримки - для розрахунку використовується 6 календарних місяців.

Кількість робочих днів за 6 місяців становить 131 робочий день.

Розрахунок середнього заробітку за 6 місяців:

Сума за 6 місяців = 563, 42 ?131 = 73 808, 02 ?грн.

Таким чином, відповідно до чинної редакції статті 117 КЗпП, середній заробіток за час затримки виплати може бути стягнутий за період не більше ніж 6 місяців.

За таких обставин, судом встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача за час затримки виплати складає 73 808, 02 ?грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «Науково-Дослідний виробничий агрокомбінат ПУЩА-ВОДИЦЯ на його користь, крім заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 73 808, 02 ?грн.

Спір про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні відсутній у зв`язку зі сплатою Відповідачем на рахунок Позивача.

За таких обставин та за письмовою згодою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи, та зібрані в ній письмові докази, приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, з 28 червня 2022 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу охоронником відділу охорони дільниці ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державне підприємство Науково дослідний виробничий агрокомбінат ПУЩА-ВОДИЦЯ, що підтверджується записами, внесеними в трудову книжку позивача.

31 травня 2024 року позивач був звільнений відповідачем з займаної посади за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується наказом про звільнення № 37-к від 29травня 2024 року.

Згідно з повідомленням про нараховані суми, належні працівникові при звільненні

№ 211/1/1.01 13 від 31 травня 2024 року, виданої Державним підпримством Науково-дослідний виробничий агрокомбінат ПУЩА-ВОДИЦЯ вбачається, що відповідачем позивачу з 01 жовтня 2022 року по 31 травня 2024 року не було виплачено заробітну плату, а саме: 178 509, 82 грн. - сума заробітної плати належна до виплати без утримання податків. (сума до виплати після утримання податку становить 81 541 грн. 93 коп.)

Під час розгляду справи в суді представником відповідача була подана заява, зі змісту якої вбачається що під час розгляду справи в суді відповідачем було сплачено позивачу заробітну плату в сумі 81 541 (вісімдесят одна тисяча п`ятсот сорок одна) гривня 93 копійки., а тому спір про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні відсутній.

Відповдіно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, про необхідність закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «ПУЩА-ВОДИЦЯ» заборгованості по заробітній платі невиплаченої при звільненні, у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України, частина перша статті 1 Закону України «Про оплату праці»).

У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» й «оплата праці», які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини). Крім того, Конституційний Суд України у тому ж рішенні дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (абзац восьмий пункту 2.1 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством , календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбаченастаттею 117 КЗпП Українивідповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Враховуючи порушення приписів статті 116 КЗпП України зі сторони відповідача як роботодавця по відношенню до позивача, на ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «ПУЩА-ВОДИЦЯ» покладається обов`язок щодо виплатити ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум є триваючим правопорушенням, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у розмірі 73 808, 02 ?грн., який обраховується наступним чином: середньоденна заробітна плата 563, 42 ?131 = 73 808, 02 ?грн. (з дня звільнення 31 травня 2022 по день фактичного розрахунку).

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення вимог позову що стосуються стягнення середньоденний заробіток за за кожен день затримки розрахунку при звільненні.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню у порядку ст. 141 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження понесених судових витрат в справі наявна квитанція про сплату судового збору в розмірі 1211, 20 гривень.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В позовній заяві позивач зазначив вимогу про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну (правничу) правову допомогу.

На виконня вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів у справі позивачем надано до суду та направлено відповідачу докази витрат, які вона сплатила у зв`язку з розглядом справи, а саме договір про надання правової допомоги № 93 від 26 серпня 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 від 24 жовтня 2025 року за договором про надання правової допомоги № 93 від 26 серпня 2024 року, рахунок № 1 від 24 жовтня 2025 року, прибутковий касовий ордер № 1 від 24 жовтня 2025 року та квитанція до нього.

Згідно з вищевказаними поданими позивачем доказами розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 28 000 гривень 00 копійок.

Відповідач, в свою чергу, міг заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з положеннями ч. 6 ст. 137 ЦПК України, в контексті визначених критеріїв щодо співмірності, доводити неспівмірність судових витрат, однак ним зазначене не реалізовано.

Вищевказана сума понесених витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням наведеного наявні всі підстави для задоволення позову.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Відповідно до ст.ст.47,116,117 КЗпП Українита керуючись ст.ст. 4,5,12,76-82,141,255,258-259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «ПУЩА-ВОДИЦЯ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - закрити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «ПУЩА-ВОДИЦЯ» про стягнення середнього заробітку за кожен день затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «ПУЩА-ВОДИЦЯ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у розмірі 73808,02?грн. (сімдесят три тисячі вісімсот вісім гривень та дві копійки).

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «ПУЩА-ВОДИЦЯ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати на правничу правову допомогу у розмірі 28 000 грн. (двадцять вісім тисяч гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Інформація про відповідача: Державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «ПУЩА-ВОДИЦЯ» (адреса місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, будинок 63, Код ЄДРПОУ: 00849296).

Суддя І.А. Козак