Ухвала суду № 131619387, 06.11.2025, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2515/25

2-а/287/53/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м.Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Харченко Сергій Вікторович, до поліцейського Відділення поліції № 2 (м. Олевськ) Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Швеця Артура Вікторовича, Коростенського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Харченко Сергій Вікторович, до поліцейського Відділення поліції № 2 (м. Олевськ) Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Швеця Артура Вікторовича, Коростенського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

Частиною 1 ст.8ЗаконуУкраїни«Про судоустрійістатуссуддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року.

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом врегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому Кодексі встановлені.

При вирішенні питання про відкриття провадження по даній адміністративній справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 160КАС України, а саме:

- не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідачів;

- не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти відповідача поліцейського Відділення поліції № 2 (м. Олевськ) Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Швеця Артура Вікторовича;

- невірно зазначено ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України) відповідача по справі Коростенського РУП Головного управління Національної поліції України в Житомирській області, оскільки в реєстрі за ЄДРПОУ 40108625 зареєстроване Головне управління Національної поліції в Житомирській області;

- відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, тому у цій частині позовну заяву слід уточнити.

Згідно з ч. 4ст. 46 КАС Українивідповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 7 частини 1статті 4 КАС Українивизначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, визначальною ознакою публічно-правового спору, розгляд якого здійснюється у порядку адміністративного судочинства, є наявність серед сторін такого спору відповідача - суб`єкта владних повноважень, котрий у межах спірних правовідносин діє на виконання владних управлінських функцій чи делегованих повноважень.

Згідно з ст. 222 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами внутрішніх справ (Національною поліцією). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зст. 62 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Тому, належним відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції, який є окремою юридичною особою.

Також, в порушення вимог ч. 7 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено підстави звернення до суду представника позивача адвоката Харченка С.В., оскільки позов адвокатом пред`явлений в інтересах іншої особи.

Окрім цього, у прохальній частині позовної заяви представником позивача зазначено у п. 1 «Поновити строк на оскарження постанови серії ЕНА № 5380414 від 03.08.2025 року» та додане відповідне клопотання про поновлення строку на оскарження постанови.

У позовній заяві та поданому клопотанні позивач зазначає, зокрема, що строк на оскарження постанови було пропущено з поважних причин, оскільки про існування зазначеної постанови позивач дізнався 27.10.2025 року, шляхом ознайомлення з матеріалами справи № 287/1822/25 через систему електронний суд, де було долучено до матеріалів справи вищезазначену постанову.

Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач звертався до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 287/1822/25 до позовної заяви не додано. Враховуючи зазначене, суд позбавлений можливості дослідити дотримання позивачем строку на звернення до суду із позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому в цій частині позовну заяву також слід уточнити.

Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Також, суд звертає увагу, що відповідно доРішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу (його представнику) для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст.12,160-167,169-170,286 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Харченко Сергій Вікторович, до поліцейського Відділення поліції № 2 (м. Олевськ) Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Швеця Артура Вікторовича, Коростенського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.

Надати позивачу (його представнику) строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л. В. Винар