Рішення № 131618675, 23.10.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/4322/25

Провадження №2-а/523/119/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2025 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді: Мурманової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлік Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної Поліції НПУ, інспектору взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Михайлової Елли Борисівни про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Пересипського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Департаменту Патрульної Поліції НПУ, інспектору взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Михайлової Е. Б. про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05 березня 2025 року відносно неї винесено постанову ЕНА № 4202184. Згідно оскаржуваної постанови ЕНА № 4202184 від 05.03.2025 року встановлено: «водій, керуючи ТЗ рухався зі швидкістю 93 км/год в межах населеного пункту де дозволена максимальна швидкість 50 км/год, чим перевищив максимальну допустиму швидкість руху на 43 км/год, зафіксовано на TRUCam ТС00663 пвр 475714, 471528 і чим порушив пункт 12.1 ПДР».

Відповідно до вищезазначеної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та з порушенням її прав, не відповідає вимогам закону та обставинам справи. На підставі викладеного позивач просить: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 4202184 від 05.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 122 КУпАП та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 20.03.2025р. матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної Поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Братського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 30.04.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у судове засідання.

Не погоджуючись з адміністративним позовом відповідач 06.05.2025 р. (вх. 10576) подав відзив в порядку 162 КАС України.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 12.05.2025 р. задоволено клопотання позивача, справу передано за підсудністю до Пересипського районного суду м. Одеси.

Після надходження та реєстрації зазначеної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 18, 31 КАС України.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 09 червня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено слухання справи в судове засідання.

Не погоджуючись з позовними вимогами на адресу суду 17.06.2025 року (вх. № 23840) надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача Департаменту патрульної поліції П.В. Морозова. До відзиву представником надано докази на підтвердження обставин, що викладені у відзиві (а.с.82-110).

Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що правопорушення, а саме перевищення швидкості, яке було вчинено позивачем, було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗ TRUCam ТС00663 та підтверджується відеозаписами та роздруківкою із вищезазначеного лазерного вимірювача швидкості руху, крім іншого, вказане правопорушення підтверджено і відеозаписами з портативних відео реєстраторів поліцейських № 475714 та № 471525.

З урахуванням викладеного просить відмовити в задоволенні позову, а рішення суб`єкта владних повноважень залишити без змін.

Не погоджуючись з відзивом, на адресу суду (23.06.2025 року вх. № 24515) за підписом позивача надійшла відповідь на відзив, де позивач зазначила, що відповідач не надав доказів на спростування позиції позивача.

Зазначила, що принцип лазерного вимірювача швидкості передбачає фіксацію швидкості лише того ТЗ на який наведено лазерний промінь. З відеоматеріалів зафіксованих за допомогою приладу не вбачається лазерного променю, який відображається у вигляді перехрестя червоно-білого кольору, на ТЗ Toyota Prius номерний знак НОМЕР_1 , більш того, на відеозаписі наявні інші ТЗ, які рухались одночасно із автомобілем позивача.

Таким чином, доводи відповідача є безпідставними, а тому позов підлягає задоволенню (а.с.112-114).

В останнє судове засідання призначене на 23 жовтня 20205 року сторони до суду не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Так, відповідно до роздруківки з комп`ютерної програми документообігу загальних судів, позивач ОСОБА_1 повідомлення про виклик до суду отримала 16.10.2025 року, таким чином, є такою, що про час та місце слухання справи повідомлена належним чином та своєчасно.

Про причини не явки позивач суду не повідомила.

Попереднє судове засідання, яке було призначене на 16 жовтня 2025 року, було відкладено у зв`язку з не явкою позивача, яка в телефонному режимі повідомила про не можливість прибуття в судове засідання.

Відповідно до положення ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність належним чином повідомлених сторін.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази на підтвердження та спростування обставин позову, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Серії ЕНА № 4202184 від 05.03.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно оскаржуваної постанови зазначено, що 05.03.2025 року о 12:40 год. ОСОБА_1 здійснювала керування ТЗ Toyota Prius номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Чорноморського козацтва, буд. 80 в м. Одесі, зі швидкістю 93 км/год в межах населеного пункту де дозволена максимальна швидкість руху 50 км/год, чим перевищила максимальну допустиму швидкість руху на 43 км/год. Зафіксовано на TRUCam ТС00663, пвр 475714, 475281, чим порушила п. 12.4 ПДР перевищення швидкості в населених пунктах (а.с.11).

Відповідно до п. 12.4 ПДР України затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 Київ - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху

Відповідно до п. 8, 11 частини першої статі 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закону № 580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон № 3353-XII), встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР).

Статтею 14 Закону № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п.п. ґ п. 8.4 ПДР України дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Відповідно до підпункту «б» пункту 12.9 водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. У житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю: а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.; б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам, - не більше 60 км/год; г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год; ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год. Під час буксирування швидкість не повинна перевищувати 50 км/год. (пункти 12.4-12.7 ПДР).

Місце вчинення адміністративного правопорушення за адресою м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 80 в м. Одесі, отже рух транспортних засобів у цьому місці дозволений із швидкістю не більше 50 км/год.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що передбачено частиною першою статті 122 КУпАП.

Відповідно до примітки до цієї статті суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини першої статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Нормами ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом досліджено роздруківку з файлу приладу, відеозаписи вчиненого правопорушення, та встановлено, що ТЗ, яким здійснювала керування позивач 05.03.2025 року о 12:40:18.018 рухався зі швидкістю 93 км/год.

З відеозапису встановлено, що позивачу було продемонстровано відеозапис правопорушення, встановлено, що позивачу було роз`яснено причини зупинки, та надано докази щодо вчиненого правопорушення.

Отже доводи позивача є такими, що спростовані матеріалами справи, а саме відеодоказами, наданими відповідачем в якості заперечень на поданий позов.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення зафіксовані постановою про адміністративне правопорушення, а також відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

Судом відхиляються доводи позивача щодо того, що на записі правопорушення були зафіксовані інші автомобілі, оскільки дані доводи позивача спростовані відеозаписом з лазерного вимірювача, а відтак є належними та допустимими доказами вчиненого правопорушення.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Органами Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч.1 ст. 44, ст. 89, ч.2 ст. 106-1, ч.1, 2, 3, 4 і 6 ст. 109, ст. 110, ч.3 ст. 114, ч.1 ст. 115, ст. 116--2, ч.2 ст. 117, ч.1, 2 ст. 119, ч.1,2,3,5,6 ст. 121, ст. 121--1, 121--2, ч.1,2,5 ст. 122, ч.1 ст. 123, 124--1, 125, ч.1, 2і 4 ст. 126, ч.1, 2 і 3 ст. 127, ст. 128-129, ст. 132--1, ч. 1, 2 та 5 ст. 133, ч. 3, 6, 8, 9, 10 і 11 ст. 133--1, ч.2 ст. 135, ст.136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), ст. 137, ч.1, 2 і 3 ст. 140, ст. 148, 151, ч.6 і 7 ст. 152--1, ст. 161, 164--4, ст. 175--1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 176, 177, ч.1 і 2 ст. 178, ст. 180, 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183, 192, 194, 195).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З оглядуна викладеневище,ураховуючи встановленіобставини даноїсправи тадосліджені судомдокази,суд дійшоввисновку,що привинесені оскаржуваноїпостанови пропритягнення позивачадо адміністративноївідповідальності,відповідач непорушив нормичинного законодавства,у діяхпозивача,наявний склададміністративного правопорушенняза ч.1ст.122КУпАП,а томуоскаржувана постановає правомірноюта скасуваннюне підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 90, 139, 205, 229, 241, 243-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної Поліції НПУ, інспектору взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Михайлової Елли Борисівни про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.

Постанову Серії ЕНА № 4202184 від 05.03.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України залишити без змін.

Понесені судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 28.10.2025 р.

Суддя: