Постанова № 131617823, 07.11.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/25056/25

Провадження № 3/686/7118/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, діючи повторно, 26 серпня 2025 року о 23 год. 25 хв. по вул. Проскурівській, 60 в м. Хмельницькому, на порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував транспортним засобом електроскутером "Liberty Moto Spark" (потужністю до 3 кВт) в стані алкогольного сп`яніння.

В судові засідання ОСОБА_1 , який неодноразово належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи (про щосвідчать даніпротоколу проадміністративне правопорушення, неодноразово направленні йому повістки, які з незалежних від суду причин не вручені (повернуті з відмітками «Адресат відсутній за вказаною адресою» та «Адресат відмовився»), а також оголошення на веб-сайті суду), не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Згідно зі ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Частиною 3 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (наприклад рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Враховуючи вищенаведене, а також принцип судочинства,зазначений впрактиці ЄСПЛ,яким визнанопріоритет публічногоінтересу надприватним,суд дійшоввисновку у відповідностідо ч.1ст.268КУпАП розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного порушення правил дорожнього руху повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; відомостями акту огляду щодо наявності в останнього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови порушення координації рухів), результату тесту «Драгер» № 7510 (тест № 761 від 26.08.2025, результат 0,99 проміле) щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння; даними протоколу про адміністративне затримання АА № 207376 від 26.08.2025, постанови інспектора УПП в Хмельницькій області серії ЕНА № 5579991 від 27.08.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, за керування транспортним засобом у вищевказаних місці та час без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби; відеозаписами, на яких зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Повторність вчинення ОСОБА_1 протягом року правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується довідкою відділу адміністративної практики УПП в Хмельницькій області та постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2025 року (справа № 686/22639/25), згідно з якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим суд враховує, що станом на час вчинення ОСОБА_1 правопорушення 26 серпня 2025 року вищевказана постанова суду від 18 серпня 2025 року законної сили не набрала, а відтак його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 (за ознакою повторності відповідно до постанови Літинського районного суду Вінницької області від 23.10.2024), а не ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті.

Диспозиція ч. 2 ст.130КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

У п.1.10Правил дорожньогоруху зазначено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея, тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України,якщо вконкретному випадкутакий засібприводився врух задопомогою встановленогона ньомуелектричного двигуна.Для кваліфікаціїдіяльності,пов`язаноїз такимвикористанням електричногосамоката,характеристика електросамокатаяк механічноготранспортного засобуз урахуваннямпотужності електродвигуна,встановленого наньому,значення немає.Коли електросамокатслужить дляперевезення осіб,зокрема ісамого водіячи йоговантажу,він єповноправним учасникомдорожнього рухута вважаєтьсятранспортним засобом,а відтак ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Разом з тим, санкція ч. 2 ст.130КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і наінших осіб-накладення штрафув розмірідвох тисячнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожньогоруху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Законодавством розмежовані поняття «механічні транспортні засоби» та «транспортні засоби», і різниця між ними лише в наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.

Відповідно до п. 1.10 ПДР механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018.

Пункт 2.13 ПДР передбачає, що транспортні засоби належать, зокрема, до категорії А1 це мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Згідно з п. 3 «Положення про порядок видачі посвідчень водія», затвердженогопостановою КМУ від 08.05.1993 № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун із робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів чи електродвигун потужністю до 4 кВт.

Наведене свідчить про те, що такі транспортні засоби як скутери з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт належать до категорії «А1», оскільки вони є механічними транспортними засобами у розумінніп. 1.10 ПДР. На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів.

Таким чином, не може вважатися водієм в розумінні ПДР особа, що керує транспортним засобом з електродвигуном потужністю до 3 кВт, так як у такої особи відсутній обов`язок в отриманні посвідчення водія відповідної категорії. При цьому, транспортний засіб з електродвигуном потужністю до 3 кВт не підпадає під жодну з категорій, що визначена у п 2.13 ПДР, та не може вважатися транспортним засобом, що віднесений до категорії А1.

Тобто, якщо електроскутер має потужність менше 3 кВт, він не належить до категорії «механічний» і відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія і реєстраційний документ, та відповідно керування ним не надає особі статусу водія з усіма наслідками такого.

В силу положення ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами може бути застосовано до громадянина, якому надане таке право і який порушив порядок користування цим правом.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував електроскутером з електродвигуном потужністю до 3 кВт. Наявність посвідчення водія для керування таким транспортним засобом не вимагається і чинним законодавством не передбачено. Разом з тим, згідно з наявною в матеріалах справи довідкою ВАП УПП в Хмельницькій області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Таким чином, ОСОБА_1 керуючи вищезазначеним електроскутером, у розумінні вищенаведених норм чинного законодавства водієм не являвся, а тому і адміністративне стягнення на нього за ч. 2 ст. 130 КУпАП слід накласти не як на водія, а як на іншу особу у виді штрафу.

З урахуванням особи порушника, керуючись ст.ст. 401 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десятиднів здня їївинесення.Апеляційна скаргаподається черезХмельницький міськрайоннийсуд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

-стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

-стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

-боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 435204).

Реквізити для сплати судового збору:отримувач коштів: ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106;код отримувача(кодЄДРПОУ)37993783,банк отримувача:Казначейство України(ЕАП);рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001;код класифікаціїдоходів бюджету22030106;пункт 5.

Суддя: