Ухвала суду № 131615135, 24.10.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 24.10.2025

Справа № 334/8951/25

Провадження № 2-о/334/343/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мосіна О.В., заінтересована особа: Департамент адміністративних послуг ЗМР про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мосіна О.В звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України:

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з частинами 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Подані позивачем письмові докази, які додані до позовної заяви, в форматі, який неможливо прочитати. Текст документів є нечітким та відображений не в повному обсязі. Зокрема, з копії паспорту громадянина України неможливо зчитати інформацію. Копія ордеру про надання правової допомоги також в форматі, який неможливо прочитати.

Суд також звертає увагу на підпункт 12.4 пункту 12 Положення № 41 яким встановлено, що ордер повинен містити реквізити щодо назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 807/805/14.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, наведена у додатку 1 до Положення № 41, яка діє станом на час звернення з позовом до суду, містить реквізит назва органу, у якому надається правова допомога.

Отже, чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема, суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері на надання правової допомоги, а саме в графі Назва органу, в якому надається правова допомога.

Викладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 826/6166/17, від 30.09.2019 у справі № 420/5275/18, від 20.12.2019 у справі № 280/2426/19 та інших.

Отже в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретна назва такого органу, зокрема, суду, за захистом в який звернулася особа.

Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 9901/847/18. При цьому, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ухвала про повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України прийнята обґрунтовано, оскільки всупереч вимогам законодавства до суду було подано ордер, у якому не зазначено конкретної назви органу (суду), в якому надається правова допомога.

Суд звертає увагу позивача на необхідність усунути вказані недоліки позовної заяви.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Відповідно до ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, приходжу до висновку, що вищезазначені обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі. З огляду на зазначене позовну заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для виправлення вказаних вище недоліків.

Керуючись 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат МосінаО.В.,заінтересована особа:Департамент адміністративнихпослуг ЗМРпро встановленняфакту належностіправовстановлюючого документу залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Добрєв М. В.