Рішення № 131608040, 05.11.2025, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3598/25

Провадження № 2/635/4084/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором №162493 від 20.11.2020 року у розмірі 20880,00 гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень, а також просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10500 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.11.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 162493 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, Відповідач підтвердила, що вона ознайомилась з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4000,00 гривень; дата надання кредиту - 20.11.2020 року; строк кредиту - 30 днів; валюта кредиту - UAH; стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.

28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу № 01-28/10/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20880,00 гривень.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 20080,00 гривень, яка складається з: простроченої заборгованість за сумою кредиту - 4000,00 гривень; простроченої заборгованості за процентами - 16880,00 гривень.

На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, на адресу відповідача ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 162493 від 20.11.2020 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання. Зважаючи на вище вказане, позивач звернувся суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у судовому порядку.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, викликано сторін по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду надана заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій позовні вимоги підтримуює, просить задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, яка повернулась на адресу суду з поштовим повідомленням «за закінченням терміну зберігання». Причини неявки до суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

20 жовтня 2021 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 162493, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора КL6816.

На умовах, встановлених договором, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 4000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 19 грудня 2020 року. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. За користуванням кредитом клієнт сплачує товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу, тип процентної ставки - фіксована. Невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розмішена на сайті товариства www.cly.com.ua.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1. договору). Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, при цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (пункт 2.3. договору).

Товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, у зв`язку із чим, відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим договором (пункт 3.1.4 договору).

Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому (пункт 3.4.2 договору).

Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту № 162493 від 20.11.2020 року є графік розрахунків та загальна вартість кредиту, відповідно до якого загальна вартість кредиту становить 6400 гривень, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора КL6816.

ТОВ «Займер» довідкою про ідентифікацію підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою укладено договір № 162493 від 20.11.2020 року ідентифікований ТОВ «Займер». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/, одноразовий ідентифікатор КL6816, дата відправки 20.11.2020 року.

Згідно з інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» №1828/02 від 25.02.2025 року, в рамках кредитного договору 20.11.2020 року о 12:06 год. було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок відповідача в розмірі 4000,00 грн.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» (клієнт) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (фактор) укладено договір факторингу № 01-28/10/2021.

На умовах даного договору та керуючись статті 1077ЦК України фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників (додатку №1 до цього договору).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 20880,00 гривень.

Зі змісту виписки з особового рахунку за кредитним договором № 162493 встановлено, що станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 20880,00 гривень, який складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 гривень, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 16880,00 гривень.

ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» направив на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання договірних зобов`язань за кредитним договором, в якій вимагає впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу.

Отже, судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір в електронній формі, за яким позивач перерахував відповідачу 4000,00 грн. на платіжну картку, що вказана відповідачем.

Таким чином, сукупність наданих позивачем доказів підтверджує обставини укладення кредитного договору та суму кредиту, зараховану на платіжну картку відповідача.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.611Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором № 162493 від 20.11.2020 року, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «ФК «Кешу ту гоу».

Статтею 525ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст.615ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Положеннями ст.599ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованості за кредитним договором № 162493 від 20.11.2020 року вбачається, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за договором не здійснював, внаслідок чого, у нього перед позивачем станом 13.01.2025 року утворилась заборгованість у сумі 20880,00 грн.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків , що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 162493 від 20.11.2020 року у розмірі 20880,00 грн.

Стосовно вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору в розмірі 2442,40 грн., сплаченого ним при подачі позову, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд, з урахуванням ч. 1ст. 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2442,40 грн.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістомст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

Відповідно до ч. 5, 6ст. 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» понесено витрати, пов`язані зі сплатою вартості правничої допомоги у розмірі 10500 гривень, що підтверджуються Договором про надання правової допомоги вiд 29.12.2023 року, актом про приймання правової допомоги від 09.06.2025 року, що включає детальний обсяг робіт адвоката, рахунком про оплату правової допомоги.

Відповідно до Акту про отримання правової допомоги за зустріч та консультацію щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості становить 2000 грн., складання позовної заяви, моніторинг аналіз судової практики -5000 грн., інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів -3000 грн., канцелярські витрати-500 грн.

В той час суд вважає недоведеними витрати у розмірі 3000 грн. за складання інших клопотань і заяв до суду представником позивача не вказано, за складання яких заяв чи клопотань понесені витрати у розмірі 3000 грн., необгрунтовані канцелярські витрати та витрати на відправку поштової кореспонденції, оскільки позовна заява надіслана до суду через систему "електронний суд".

Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, незначний обсяг документів для вивчення і що дана категорія справ є нескладною, та сталу судову практику з розгляду даної категорії справ, дійшов переконання, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн. є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273-275, 280-284 ЦПК України, суд

ВІРИШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 162493 від 20.11.2020 року у розмірі 20880 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) гривень 40 копійок та витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя С.А.Лук`яненко