Рішення № 131607574, 07.11.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17694/25

Провадження № 2/638/7450/25

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

за участю секретаря Суслової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФК Єврокредит» звернулось до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 38 490,30грн., у тому числі:

-9 999,17грн. заборгованості за кредитом;

-28 491,13грн. заборгованості за відсотками.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 23.01.2020 між акціонерним товариством «Мегабанк» та відповідачем укладено кредитний договір TDB.2020.0991.325, відповідно до умов якого відповідачу було встановлено ліміт кредитної лінії зі сплатою процентів за користування кредитом

В порушення умов договору відповідач не виконав своєчасно у повному обсязі зобов`язання з повернення кредитних коштів.

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ ФК Мустанг Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги GL1N426240, згідно якого ТОВ ФК Мустанг Фінанс» набуло статус нового кредитора по відношенню до відповідача.

27.12.2024 між ТОВ ФК Мустанг Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ФК Єврокредит» укладено договір відступлення прав вимоги №1/12, згідно якого позивач набув статус нового кредитора по відношенню до відповідача.

На час подання позову заборгованість за договором не погашена.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 19.09.2025 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де зазначив наступне.

Згідно з пп. 52-53 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 75від 04.07.2018 року

Позивач звертає увагу суду, що надана позивачем «виписка» не містить будь-якого підпису особи відповідальної за її створення, як і ПІБ такої особи.

Окрім того, звертає увагу суду, що виписка починає свій відлік з 03.12.2022 року. В той же час, позивач безпідставно стверджує, що відповідач отримала кредитні кошти 23.01.2020 року.

Також вказує, що виписка не містить інформації щодо предмету спору - видачу кредитних коштів.

Щодо відступлення права вимоги вказує, що подані позивачем копії договорів факторингу не містять будь- якої інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до Відповідача, як то номер кредитного договору та інші данні.

Наданий Позивачем Витяг з реєстру боржників виготовлено Позивачем самостійно, як зацікавленою особою, та Позивач може зазначити у вказаному витязі будь- яку інформацію, на власний розсуд.

Позивач надав відповідь на відзив, де зазначив наступне.

Щодо фактичної видачі грошових коштів вказує, адже у матеріалах справи містяться виписки з особового рахунку позичальника, які є належним доказом підтвердження видачі кредиту.

Також вказує, що у матеріалах справи наявні копії Договору № TDB.2020.0991.325 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 23.01.2020 року, Заяви-анкети на відкриття рахунку та видачу платіжної картки, Паспорту споживчого кредиту. Усі зазначені документи містять підпис ОСОБА_1 , що вказує про його волевиявлення на отримання кредиту.

Крім того вказує, що до позовної заяви були додані виписки по рахунку: Виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 з 27.07.2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , що сформована у програмному комплексі Акціонерного товариства «МЕГАБАНК»; копія Виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 з 03.12.2022 року по 03.09.2024 року, що сформована у програмному комплексі Національного банку України (Єдина інформаційно-облікова система НБУ). Згідно з викладеною у цих виписках інформацією, ОСОБА_1 активно використовував отриману картку, у тому числі здійснював погашення кредиту.

Отже, здійснюючи часткове погашення заборгованості, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання Кредитного договору.

Щодо розміру заборгованості відповідача вказує, що розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором був розрахований у відповідності до умов Кредитного договору та згідно з нормами чинного законодавства, що підтверджують наявні в матеріалах справи виписки з рахунку Відповідача, які відображають інформацію про списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

У матеріалах справи наявні виписки по особовому рахунку Відповідача та розрахунок заборгованості, з яких вбачається, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення Відповідачем умов Кредитного договору. Виписки по особовому рахунку є первинними документами та підтверджують наявність заборгованості, у тому числі, за відсотками.

Щодо переходу прав вимога за кредитним договором вказує, що позивачем, для підтвердження переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором були надані належні та допустимі докази, зокрема протокол аукціону, договори про відступлення прав вимоги, витяги з реєстрів договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Дебіторів за такими договорами, платіжні інструкції, та додатково Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, Витяги із Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

01.10.2025 представником відповідача подано клопотання про витребування доказів - оригіналів договору факторингу № GL1N426240 від 03.09.2024, реєстр прав вимог боржників до договору факторингу № GL1N426240; договору факторингу №1/12 від 27.12.2024; реєстр прав вимог боржників до договору факторингу №1/12 від 27.12.2024.

Згідно ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на те, що представником відповідача не надано доказів неможливості самостійно надати вказані докази, клопотання задоволенню не підлягає.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

23.01.2020 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії TDB.2020.0991.325.

Згідно п.2.1 банк може надати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку-1 платежів клієнта, здійснення цього операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії.

Згідно умов договору тип кредиту кредитна лінія; максимальний ліміт 200 000,00грн.; процентна ставка за користування кредитом 0,0001%; процентна ставка за користування доступним лімітом по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах 56% для тарифу todobank; процентна ставка за користування доступним лімітом по операціям, зняття готівки в банкоматах 56% для тарифу todobank; реальна річна процентна ставка 87,30%.

Згідно п.7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 99 років, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами.

Банком зобов`язання за договором щодо надання грошових коштів виконані належним чином, що підтверджено випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 23.01.2020 по 03.09.2024.

Разом з тим, відповідач зобов`язання за договором виконував не належним чином, в обумовлені договором строки кредитні кошти позичальнику не повернув, у зв`язку з чим у останнього станом на 03.09.2024 виникла заборгованість у сумі 38 490,30грн., у тому числі: 9 999,17грн. заборгованість за основним боргом; 28 491,13грн. заборгованість за відсотками.

03.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегабанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (новий кредитор) укладено договір факторингу №GL1N426240, відповідно до п.1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб.

Згідно витягу з додатку №1 до договору№GL1N426240, до ТОВ «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором TDB.2020.0991.325 від 23.01.2020 у сумі 38 490,30грн., у тому числі: 9 999,17грн. заборгованості за кредитом; 28 491,13грн. заборгованості за відсотками.

27.12.2024 між ТОВ «ФК Єврокредит» (новий кредитор) та ТОВ «Мустанг Фінанс» (первісний кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги №1/12, яким відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором TDB.2020.0991.325 від 23.01.2020.

Згідно витягу з додатку №1 до договору №1/12, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором TDB.2020.0991.325 від 23.01.2020 у сумі 38 490,30грн., у тому числі: 9 999,17грн. заборгованості за кредитом; 28 491,13грн. заборгованості за відсотками.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача про те, що банківська виписка не відповідає положенням діючих нормативних актів, спростовується матеріалами справи.

Твердження відповідача про те, що витяг з реєстру боржників виготовлено Позивачем самостійно та інформація, яка там міститься, вказана позивачем на власний розсуд, судом до уваги не приймається, оскільки вказаний витяг містить підписи директорів підприємств та засвідчений печатками з обох боків.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 11 200,00грн. на відшкодування витрат на оплату правової допомоги.

Відповідач надав заперечення щодо стягнення цієї суми та вказав, що витрати не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Також вказав, що вказана справа є типовою та не є складеною для позивача.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"(далі -Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону N 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону N 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги, представником позивача суду надано: договір про надання правової допомоги №1/07 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК Єврокредит» та Адвокатським обєднанням «Альянс ДЛС»; реєстр боржників від 21.07.2025; акт приймання передачі послуг з правничої допомоги №12118834 від 14.08.2025 на суму 11 200,00грн.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей10,11,12,13 ЦПК Українив узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керуєтьсяКонституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормамиЦПК України.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.

Враховуючи складність справи та виконану адвокатом роботу, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, заперечення з боку відповідача щодо розміру заявленої до стягнення суми, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 2 000,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,12,19,81,133,141,264,265 ЦПК України, ст.ст.258,553,554,526,549,610-612,625,1050,1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) заборгованість за кредитним договором TDB.2020.0991.325 у сумі 38 490,30грн., у тому числі: 9 999,17грн. заборгованості за кредитом; 28 491,13грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) 2 422,40грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору, 2 000,00грн. на відшкодування витрат на оплату правничої допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р.О. Агапов