Ухвала суду № 131604971, 07.11.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9100/25

Провадження № 2/461/4250/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2025 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди.

Відповідно до ч.1ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з цим, приписами ч.1 ст.30 ЦПК України визначено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно, вимог іпотекодержателя.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за договором оренди. Об`єкт оренди розташований за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 38, що територіально знаходиться у Шевченківському районі м.Львова.

Тому позов про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди має пред`являтися за місцезнаходженням нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.

Нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, розгляд даної справи територіально не підсудний Галицькому районному суду м. Львова, оскільки нерухоме майно знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 38. Тобто даний позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності. Відтак, компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Шевченківський районний суд м.Львова.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до положень ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи наведене та те, що справа не підсудна Галицькому районному суду м.Львова, а за правиламивиключної підсудностіпозов про стягненнязаборгованості пооплаті послугз утриманнябудинку,інфляційних втратта трьохпроцентів річних має пред`являтися за місцезнаходженням нерухомого майна, вищевказану цивільну справу слід передати на розгляд Шевченківському районному суду м.Львова.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.30, 31 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди - передати на розгляд Шевченківському районному суду м. Львова (м. Львів, вул. Січ. Стрільців, 12).

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Є. Радченко