Рішення № 131604234, 05.11.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3346/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року

Сумський районнийсуд Сумськоїобласті вскладі:головуючого судді ЧернихО.М.з участюсекретаря судовогозасідання - Овчаренко М.В. розглянувши у приміщенні Сумського районного суду Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )до ХотінськоїселищноїрадиСумського району(смт.Хотінь,вул.Соборна,45,Сумськогорайону,Сумськоїобласті),третіосіби, якіне заявляютьсамостійних вимогщодо предметаспору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про виділ в натурі частки житлового будинку як об`єкту права спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна про припинення спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами

установив:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Адвокат Мазурова К.Д. від імені ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області про виділ в окреме домоволодіння частини житлового будинку, припинення спільної часткової власності на житловий будинок. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 є власником 38/100 житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Вказала, що у позивачки фактично відсутні співвласники, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право власності на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 у спірному будинку. В позасудовму порядку вирішити питання виділу майна в окремий об`єкт нерухомості позивачка не має можливості, а тому просила суд на підставі висновку експерта № 1904 від 07 липня 2025 року виділити ОСОБА_1 в натурі: приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «1-1» площею 9,3 м2; житлова кімната «1-3» площею 11,1 м2; житлова кімната «1-4» площею 22,0 м2; приміщення житлової прибудови літ «А1-1»: кухня «1-5», площею 12,6 м2, коридор «1-6», площею 6,1 м2, котельня «1-7» площею 6,3 м2; господарські споруди: 1/3 частин сараю літ. «Б», прибудова літ «В», 1/3 частин огорожі М1 (показаноу висновкурожевим кольоромдодатку №1) в окремий об`єкт нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Сумського районного суду Сумської області від 14.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в загальному позовному провадженні, призначено підготовчий розгляд

30.09.2025 року ухвалою Сумського районного суду Сумської області в якості третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_4 та ОСОБА_3

09.10.2025 року ухвалою Сумського районного суду Сумської області закрито підготовче провадження, призначено до розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою відповідачів та поверненням рекомендованого повідомлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

У засідання 05.11.2025 року позивач та його представник не з`явилися, позивач направив суду заяву в якій просив справу слухати у його, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився про час і місце розгляду повідомлений в установленому порядку.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились про час і місце судового розгляду повідомлені.

Відповідно до ч. 8ст.178ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 280ЦПК України у зв`язку з неявкою належним чином повідомлені відповідачі, які про причини неявки суд не повідомили, відзив не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно договору купівлі продажу від 23.10.1992 року ОСОБА_1 придбала у Хоінській мастерської дільниці комунального обслуговування 38/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-10)

Судом досліджена довідка ДП «БТІ регіональна агенція технічної інвентаризації» ІКП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради № 1216-1-07/25 від 07.07.2025 року, згідно якої встановлено, що в архіві інвентаризаційних справа, станом на 31.12.2012 року наявна інвентаризаційна справа № А 000071494 за адресою: АДРЕСА_1 в якій наявні правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_4 (частка власності 1/1) та квартиру АДРЕСА_5 (частка власності 1/1), а за ОСОБА_1 зареєстровано 38/100 часток житлового будинку (а.с. 11).

Відповідно до висновку за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 1904 від 07 липня 2025 року виходячи з нормативних вимог виділ частини житлового будинку ОСОБА_1 можливий і експерт пропонує варіант виділу. До висновку додано додатки: варіант виділу, технічний паспорт, договір купівлі-продажу та копія свідоцтва (а.с. 12-31)

Згідно витягуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно прореєстрацію прававласності №120148530за ОСОБА_1 зареєстровано правовлансоті наземельну ділянкукадастровий номер5922476200:05:002:0553площею 0,0987га,з цільовимпризначенням:для обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельта споруд,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_6 , державний акт на право приватної власності на землю серії І-СМ № 049415, виданий 30.07.2002 року ( а.с. 22-23)

IV. Норми права, які застосував суд.

У відповідності достатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За правилами частини першоїстатті 319 Цивільного кодексу України(даліЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої-третьоїстатті 358 ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Поняття спільної часткової власності визначено частиною першоюстатті 356 ЦК Українияк власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного із них у праві власності. Відтак, кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне в цілому майно, ці частки є ідеальними.

Згідно зістаттею 364 ЦК Україниспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Статтею 367 ЦК Українипередбачено право співвласників поділити в натурі між ними майно, що перебуває в спільній частковій власності. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (частина другастатті 367 ЦК України).

Верховний Суд України у абзаці першому пункту 6постанови Пленуму "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 04.10.1991 № 7(зі змінами) підкреслює, що судам при вирішенні справ про виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

За змістомстатті 364 ЦК України, виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Таким чином системний аналіз статей183,356,358,364,379,380та382 ЦК Українисвідчить, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності; якщо виділ (поділ) є технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності.

Відповідно до пункту 6Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» від 04.10.1991 № 7(зі змінами), виділ в натурі частки жилого будинку можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Зазначена правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1 та 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Пунктом 2.3 глави 2 вказаної Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Крім того, згідно з пунктом 2.6 під час проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, документ, що підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою є обов`язковим при вирішенні такого питання.

Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна в обов`язковому порядку має містити посилання на документи, якими підтверджується право власності (користування) земельною ділянкою (додаток 2 до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна).

Отже, виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання таких умов:

поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами;

виділення в натурі частки об`єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом;

наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.

У пункті 14постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» від 22.12.1995 №20(зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що житлова нерухомість, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316 та 317, а також частинами першою, другоюстатті 376 ЦК України.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 344/8200/14-ц.

Відповідно достатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно достатті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частиною першоюстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частини перша та четвертастатті 82 ЦПК України).

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

З метою реалізації свого права ОСОБА_1 звернулася з позовними вимогами про виділ в натурі в окреме домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «1-1» площею 9,3 м2; житлова кімната «1-3» площею 11,1 м2; житлова кімната «1-4» площею 22,0 м2; приміщення житлової прибудови літ «А1-1»: кухня «1-5», площею 12,6 м2, коридор «1-6», площею 6,1 м2, котельня «1-7» площею 6,3 м2; господарські споруди: 1/3 частин сараю літ. «Б», прибудова літ «В», 1/3 частин огорожі М1 (показаноу висновкурожевим кольоромдодатку №1) в окремий об`єкт нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.

Вказані вимоги мотивовані тим, що вона є власницею 38/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є власниками квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 відповідно у спірному будинку, між ними погоджений порядок володіння та користування вказаною нерухомістю, крім того наявна технічна можливість виділити належну їй частку із спільного майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити і виділити в натурі: приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «1-1» площею 9,3 м2; житлова кімната «1-3» площею 11,1 м2; житлова кімната «1-4» площею 22,0 м2; приміщення житлової прибудови літ «А1-1»: кухня «1-5», площею 12,6 м2, коридор «1-6», площею 6,1 м2, котельня «1-7» площею 6,3 м2; господарські споруди: 1/3 частин сараю літ. «Б», прибудова літ «В», 1/3 частин огорожі М1 (показаноу висновкурожевим кольоромдодатку №1) в окремий об`єкт нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Право спільної часткової власностіприпинити.

Керуючись статтями319,356,358,364 ЦК України, ст.4-6,13,76-81,89,95,247,258-259,263-265,354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )до Хотінськоїселищної радиСумського району (смт.Хотінь,вул.Соборна,45,Сумськогорайону,Сумської області)терті особи, якіне заявляютьсамостійних вимогщодо предметаспору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про виділ в натурі частки житлового будинку як об`єкту права спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна про припинення спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «1-1» площею 9,3 м2; житлова кімната «1-3» площею 11,1 м2; житлова кімната «1-4» площею 22,0 м2; приміщення житлової прибудови літ «А1-1»: кухня «1-5», площею 12,6 м2, коридор «1-6», площею 6,1 м2, котельня «1-7» площею 6,3 м2; господарські споруди: 1/3 частин сараю літ. «Б», прибудова літ «В», 1/3 частин огорожі М1 (показаноу висновкурожевим кольоромдодатку №1) в окремий об`єкт нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Право спільної часткової власностіприпинити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2025 року.

Суддя О.М. Черних