Ухвала суду № 131603349, 22.10.2025, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1099/25

Провадження № 2/604/556/25

У х в а л а

про витребування доказів

22 жовтня 2025 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участі секретаря судового засідання Крупи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити судовий розгляд за його відсутності.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги вона визнає частково, в сумі 8442 грн., оскільки саме такий розмір заборгованості було узгоджено між сторонами. Крім того просила суд зменшити розмір витрат на правову допомогу, які просить стягнути позивача до 2000 гривень, а також стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що пунктом 2.4. спірного договору кредиту встановлено, що Кредит надається Позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? Позичальником у заявці.

Однак до матеріалів справи позивачем не додано заявки на видачу кредиту заповненої відповідачем.

Крім того до суду не надано доказів підписання спірного кредитного договору відповідачем власноручним підписом чи аналогом власноручного підпису ОСОБА_1 або її підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» в електронному вигляді на електронному носії, якщо вказаний кредитний договір оформлявся в онлайн режимі;

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст.84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.2. ч.1 ст.43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст.44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність у витребуванні від позивача доказів, а саме: заявки на видачу кредиту за спірним кредитним договором заповненої відповідачем або належним чином завірену її копію та докази підписання спірного кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом чи аналогом власноручного підпису або її підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» в електронному вигляді на електронному носії, якщо вказаний кредитний договір оформлявся в онлайн режимі, оскільки такі відомості мають значення для правильного вирішення справи, що розглядається, у зв`язку з чим необхідно відкласти судове засідання.

Керуючись п.3 ч.1 ст.43, 76, ст. 84, ст.ст.260-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» надати суду наступні докази, що стосуються кредитного договору №3587000664-564392 від 29 грудня 2021 року:

-заявку на видачу кредиту за спірним кредитним договором заповненої відповідачем ОСОБА_1 або належним чином завірену її копію;

-докази підписання спірного кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом чи аналогом власноручного підпису або її підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» в електронному вигляді на електронному носії, якщо вказаний кредитний договір оформлявся в онлайн режимі.

Витребувані докази надати суду впродовж 10 (десяти) днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин впродовж 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд може застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України (ст. 144,146,148).

Відкласти судове засідання на 11:00 годину 21 листопада 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Б. Сташків