Рішення № 1316025, 10.01.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2008 р.

Справа № 15-17/183-07-7032

Господарський суд Одеської області у складі

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від заявників:

1) прокуратури м. Одеси – не з'явився;

2) військової прокуратури Південного регіону України –Гончаренко А.О.,

від позивача – не з'явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника прокурора м. Одеси та подання першого заступника військового прокурора Південного регіону України про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. за нововиявленими обставинами у порядку ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України по справі № 17/183-07-7032 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІН КОІН” до Міністерства оборони України про визнання договору дійсним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ГРІН КОІН” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання дійсним договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р. „Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін”, укладеного між Міністерством оборони України в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) - „Укроборонбуд” та товариством з обмеженою відповідальністю „ГРІН КОІН”. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач ухиляється від виконання свого обов’язку щодо нотаріального посвідчення укладеного з позивачем договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р., чим, на думку позивача, порушуються права позивача та вимоги діючого законодавства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2007 р. порушено провадження у справі № 17/183-07-7032.

28.08.2007 р. ТОВ „ГРІН КОІН” звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про доповнення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд також визнати за ним право власності на майно, яке розташоване на території військового містечка № 216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2 та становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України, а саме: бойлерну –311,9 кв.м.; комплекс біля басейну –1380,9 кв.м., що складається з басейна 1 –1050 кв.м. та басейна 2 –425 кв.м.; бігову доріжку –623,3 кв.м.; казарму –417,7 кв.м.; спортивний зал № 1 –1135,4 кв.м.; спортивний зал № 2 та адміністративне –651,3 кв.м.

31.08.2007 р. ТОВ „ГРІН КОІН” звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про доповнення позовних вимог, в якій позивач просив суд присвоїти спірному нерухомому майну окрему поштову адресу: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а, оскільки за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, знаходиться інше військове майно, яке належить Міністерству оборони України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. у справі № 17/183-07-7032 позов ТОВ „ГРІН КОІН” задоволено, а саме:

- визнано дійсним договір № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р. „Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін”, укладений між Міністерством оборони України в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) –„Укроборонбуд” та товариством з обмеженою відповідальністю „ГРІН КОІН”;

- визнано за ТОВ „ГРІН КОІН” право власності на майно, яке розташоване на території військового містечка № 216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, а саме: бойлерну –311,9 кв.м.; комплекс біля басейну –1380,9 кв.м., який складається з басейна 1 –1050 кв.м. та басейна 2 –425 кв.м.; бігову доріжку –623,3 кв.м.; казарма –417,7 кв.м.; спортивний зал № 1 –1135,4 кв.м.; спортивний зал № 2 та адміністративне –651,3 кв.м.;

- привласнено нерухомому майну, яке розташоване на території військового містечка № 216 (бойлерна –311,9 кв.м.; комплекс біля басейну –1380,9 кв.м., який складається з басейна 1 –1050 кв.м. та басейна 2 –425 кв.м.; бігова доріжка –623,3 кв.м.; казарма –417,7 кв.м.; спортивний зал № 1 –1135,4 кв.м.; спортивний зал № 2 та адміністративне –651,3 кв.м.) поштову адресу: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а.

У грудні 2007 року заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду з поданням про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. за нововиявленими обставинами, в якому просить суд скасувати зазначене рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами та постановити нове рішення, яким в позові ТОВ „ГРІН КОІН” відмовити. В обґрунтування своїх вимог прокурор послався на те, що на момент винесення судом рішення від 31.08.2007 р. не було відомо те, що юридична доля майна, щодо якого судом було визнано право власності, була визначена обов'язковими до виконання актами органу місцевого самоврядування м. Одеси та Президента України, згідно яких таке майно мало перейти у комунальну власність територіальної громади м. Одеси, у зв'язку з чим укладений договір не підлягав виконанню сторонами, а мав бути розірваним. Так, 26.01.2007 р. Одеською міською радою було прийнято рішення № 843-V „Про надання згоди на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси цілісного майнового комплексу стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, що знаходиться в управлінні Міністерства Оборони України та розташований за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2”, згідно якого було вирішено:

- дати згоду на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси цілісного майнового комплексу стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, що знаходиться в управлінні Міністерства Оборони України та розташований за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, з метою використання зазначеного майна за цільовим призначенням;

- доручити виконавчому комітету Одеської міської ради здійснити ремонт об'єкту, зазначеного в п. 1 цього рішення.

В подальшому рішення Одеської міської ради було схвалено Указом Президента України від 24.10.07р. № 1005/2007 „Про деякі питання підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу”, яким постановлено Кабінету Міністрів України здійснити у місячний строк у встановленому порядку заходи щодо передачі у власність територіальної громади м. Одеси вказаного вище майна.

Таким чином, прокурор вказує, що на момент винесення судом рішення цілісний майновий комплекс стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, до складу якого входить спірне майно, не міг бути переданий з державної власності у власність будь-якої іншої особі, ніж Одеській міській раді в комунальну власність територіальної громади м. Одеси. За таких обставин, на думку прокурора, договір № 11/00 8/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р. „Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін”, укладений між ТОВ „ГРІН КОІН” та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням „Укроборонбуд” не міг бути виконаний, а підлягав розірванню відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України у зв'язку із істотною зміною обставин. До того ж прокурор у поданні зазначає, що про рішення суду прокурору стало відомо 26.12.2007 р. з листа юридичного управління Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.12.2007 р. у справі № 15-17/183-07-7032 подання заступника прокурора м. Одеси прийнято до розгляду та розгляд справи призначено в засіданні суду.

09.01.2008 р. перший заступник військового прокурора Південного регіону України також звернувся до господарського суду Одеської області з поданням про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. за нововиявленими обставинами, в якому просить суд скасувати зазначене рішення суду повністю, посилаючись те, що на момент прийняття рішення господарського суду Одеської області 31 серпня 2007 року по справі № 17/183-07-7032 зобов'язання ТОВ „ГРІН КОІН” за договором № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року фактично не були виконані. Зокрема, прокурор вказує, що 29 серпня 2007 року ТОВ „ГРІН КОІН” перерахувало на рахунок Центрального спеціалізованого будівельного управління грошові кошти в сумі 7826000 грн. з призначенням платежу: „компенсація паю згідно договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.06 року”. Однак, 30 серпня 2007 року Центральним спеціалізованим будівельним управління зазначену суму коштів було повернуто шляхом перерахування платіжним дорученням № 269 на рахунок ТОВ „ГРІН КОІН” як помилково отриману. При цьому прокурор зазначає, що відповідно до п. 11 договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року він вступає в силу з моменту перерахування коштів у сумі, не меншій паю Міністерства оборони України, тобто на момент розгляду справи та прийняття судом рішення мала місце відкладальна обставина, передбачена ст. 212 ч. 1 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим сторони не набули прав та обов'язків, передбачених договором. Тобто, на думку прокурора, в основу рішення суду покладено дані, які не відповідали фактичним обставинам.

До того ж прокурор зазначає, що у представника Міністерства оборони України, який брав участь у розгляді справи та визнав позовні вимоги, відсутні повноваження на представництво в судах інтересів Міністерства оборони України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.2008 р. у справі № 15-17/183-07-7032 подання першого заступника військового прокурора Південного регіону України прийнято до спільного розгляду з поданням заступника прокурора м. Одеси.

Представники позивача та відповідача в засідання суду не з’явились, відзив на подання сторони також не надали, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Розглянувши та дослідивши матеріали подання та справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення господарським судом рішення від 31.08.2007 р. у справі № 17/183-07-7032 про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІН КОІН” стали наступні обставини.

10.03.2006 р. відбулося засідання робочої групи з визначення найкращої пропозиції філії Центрального спеціалізованого будівельного управління „Укроборонбуд” щодо придбання об’єктів нерухомості, на якому запропоновані пропозиції ТОВ „ГРІН КОІН” щодо участі у спільній забудові військового містечка № 216, м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, з можливістю у подальшому викупу паю Міністерства оборони України визнані найкращими, а також було вирішено надати ТОВ „ГРІН КОІН” право на участь у спільній забудові військового містечка № 216 м. Одеса, Пров. Сільськогосподарський, 2, з можливістю у подальшому викупу паю Міністерства оборони шляхом укладання відповідного договору на спільне будівництво об’єктів житлово-цивільного призначення шляхом пайової участі з можливістю у подальшому викупу паю Міністерства оборони.

Так, 15.03.2006 р. Державою Україна, через орган уповноважений управляти майном - Міністерство оборони України, від імені якого діяв директор філії ЦСБУ (госпрозрахункового) Міністерства оборони –„Укроборонбуд” Мельник В.Л. на підставі довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. від 09.03.2006 р. № 610 (ВСР №232423) та (або) довіреності Міністерства оборони України, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 14.02.2006 р. по реєстру № 162з (бланк ВСО №831447), та ТОВ „ГРІН КОІН” був укладений інвестиційний договір № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Відповідно до п. 2.5 укладеного договору предметом договору є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: військове містечко № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2).

Згідно п. 2.6 укладеного договору на будівельному майданчику (території, що підлягає забудові за цим договором) знаходиться нерухоме майно, яке в цілому згідно технічного паспорту складається з: бойлерної –311,9 кв.м.; комплексу біля басейну –1380,9 кв.м., який складається з басейна 1 –1050 кв.м. та басейна 2 –425 кв.м.; бігової доріжки –623,3 кв.м.; казарми –417,7 кв.м.; спортивного залу № 1 –1135,4 кв.м.; спортивного залу № 2 та адміністративного –651,3 кв.м. Зазначене нерухоме майно є державною власністю і складає пайовий внесок (пай) Міністерства оборони України.

Згідно акту прийому-передачі від 15.03.2006 р., підписаного уповноваженими представниками сторін, ЦСБУ передало у спільну діяльність ТОВ „ГРІН КОІН” для цілей основного договору майно, що знаходиться за адресою: військове містечко № 216, м. Одеса, пров. Сільськогосподарський,2.

23.03.2006 р. між ТОВ „ГРІН КОІН” та відповідачем в особі ЦСБУ був укладений договір № 11/008/03-062/ОЦс про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. Відповідно до умов цього договору ТОВ „ГРІН КОІН” здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, за ціною та в строки, що визначені цим договором. Згідно п. 2 цього договору ТОВ „ГРІН КОІН” здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс шляхом купівлі-продажу майна, розташованого на території військового містечка № 216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2 та становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України, а саме: бойлерної –311,9 кв.м.; комплексу біля басейну –1380,9 кв.м., який складається з басейна 1 –1050 кв.м. та басейна 2 –425 кв.м.; бігової доріжки –623,3 кв.м.; казарми –417,7 кв.м.; спортивного залу № 1 –1135,4 кв.м.; спортивного залу № 2 та адміністративного –651,3 кв.м.

Разом з тим рішенням суду від 31.08.2007 р. встановлено, що ТОВ „ГРІН КОІН” виконало умови договору № 11/008/03-062/ОЦс „Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін”, укладеного з Міністерством оборони України в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) –„Укроборонбуд”. Зокрема, відповідно до умов вказаного договору про компенсацію пайової участі викуп ТОВ „ГРІН КОІН” пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс здійснюється за 7826000,00 грн. з урахуванням ПДВ, які перераховуються на р/р 26001962481345 Філії Першого Українського міжнародного банку, МФО 322755, код ЄДРОПУ 33482302, свідоцтво платника податків 39090440, ІПН 334823026598 з призначенням платежу „Викуп паю Міністерства оборони України за договором від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс”, або відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди №1 до договору №11/008/03-062/ОЦс про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс викуп пайової участі (паю) в договорі від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс здійснюється за 6521666,67 грн., без урахування ПДВ, які перераховуються на п/р Міністерства оборони України №35227031003192, код отримувача 00034022, банк отримувача ОПЕРУ ДЕУ, МФО 820172””.

Факт перерахування позивачем на користь Центрального спеціалізованого будівельного управління 7826000,00 грн. компенсації пайової участі шляхом викупу ТОВ „ГРІН КОІН” пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс підтверджується платіжним дорученням № 1 від 23.08.2007 р.

До того ж на виконання п. 6 вищевказаного договору ТОВ „ГРІН КОІН” прийняло у власність майно, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України за договором від 15.03.2006р. № 11/007/03-061/ОЦс шляхом підписання акту прийому-передачі. При цьому 23.03.2006 р. між сторонами по договору від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс був складений акт про припинення дії інвестиційного договору від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, відповідно до якого на виконання вимог п. 10.7 цього ж договору, він припинив свою дію та сторони по ньому претензій майнового характеру, один до одного не мають.

ТОВ „ГРІН КОІН” неодноразово наполягало на нотаріальному посвідченні укладеного договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р., однак відповідач ухилявся від зазначеної вимоги.

Так, суд при прийнятті рішення від 31.08.2007 р. дійшов висновку, що ухилення відповідача від виконання свого обов’язку щодо нотаріального посвідчення укладеного договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р. порушує право власності ТОВ „ГРІН КОІН” на передане за договором майно. Такий висновок судом зроблено на підставі положень п. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передавання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Також згідно п. 3 зазначеної статті право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Між тим відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як з’ясовано судом, спірне майно є державним майном. При цьому рішенням Одеської міської ради від 26.01.2007 р. № 843-V „Про надання згоди на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси цілісного майнового комплексу стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, що знаходиться в управлінні Міністерства Оборони України та розташований за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2” було надано згоду на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси цілісного майнового комплексу стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, що знаходиться в управлінні Міністерства Оборони України та розташований за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, з метою використання зазначеного майна за цільовим призначенням; а також доручено виконавчому комітету Одеської міської ради здійснити ремонт зазначеного цілісного майнового комплексу стадіону СКА.

Слід зазначити, що зазначене рішення Одеської міської ради було схвалено Указом Президента України від 24.10.2007 р. № 1005/2007 „Про деякі питання підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу”, яким постановлено Кабінету Міністрів України здійснити у місячний строк у встановленому порядку заходи щодо передачі у власність територіальної громади м. Одеси вказаного вище майна.

Так, на думку суду, рішення Одеської міської ради від 26.01.2007 р. № 843-V є нововиявленою обставиною, оскільки було наявно на момент розгляду справи № 17/183-07-7032 та винесення судом рішення від 31.08.2007 р., але не було відомо суду.

Крім того, як з’ясовано судом, перераховані позивачем кошти в сумі 7826000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 23.08.2007 р. відповідно до умов договору про компенсацію пайової участі як викуп ТОВ „ГРІН КОІН” пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/Оцс були повернуті ЦСБУ на рахунок позивача в АБ „Південний” як помилково перераховані, що підтверджується платіжним дорученням № 269 від 30.08.2007 р. Отже, приймаючи до уваги те, що платіжне доручення № 269 від 30.08.2007 р., на яке посилається прокурор, було наявне на момент розгляду справи № 17/183-07-7032, проте не було відомо на час розгляду вказаної справи, суд вважає, що зазначені у поданні військового прокурора обставини також є нововиявленими, а відтак є підставою для перегляду рішення суду від 31.08.2007 р. у справі № 17/183-07-7032.

При цьому слід зазначити, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Так, виходячи зі змісту рішення Одеської міської ради від 26.01.2007 р. № 843-V, суд доходить висновку про те, що цілісний майновий комплекс стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, до складу якого входить спірне майно, не міг бути переданий з державної власності у власність позивача, оскільки має бути переданий в комунальну власність територіальної громади м. Одеси, що визначено і Указом Президента України від 24.10.07р. № 1005/2007 „Про деякі питання підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу”, яким постановлено Кабінету Міністрів України здійснити у місячний строк у встановленому порядку заходи щодо передачі у власність територіальної громади м. Одеси стадіону СКА. Крім того, факт повернення позивачу перерахованих ним коштів спростовує факт виконання позивачем своїх зобов’язань за договором № 11/008/03-062/ОЦс про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договору від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс, який було покладено в основу рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене, суд доходить висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. у справі № 17/183-07-7032 не відповідає фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Як встановлено судом, 23.03.2006 р. між Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд” та ТОВ „ГРІН КОІН” був укладений договір № 11/008/03-062/ОЦс про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. Відповідно до умов названого договору ТОВ „ГРІН КОІН” зобов’язалось компенсувати вартість пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. №11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. При цьому сторони домовились, що компенсація вартості паю здійснюється шляхом купівлі-продажу майна, розташованого на території військового містечка № 216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2 та становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України і складається з: бойлерної –311,9 кв.м.; комплексу біля басейну –1380,9 кв.м., який складається з басейна 1 –1050 кв.м. та басейна 2 –425 кв.м.; бігової доріжки –623,3 кв.м.; казарми –417,7 кв.м.; спортивного залу № 1 –1135,4 кв.м.; спортивного залу № 2 та адміністративного –651,3 кв.м. Викуп позивачем пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс здійснюється за 7826000,00 грн., з урахуванням ПДВ. Пунктом 11 договору № 11/008/03-062/ОЦс передбачено, що договір вступає в силу під відкладальною умовою відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України: з моменту перерахування коштів у сумі не меншій ніж та, що передбачена ч. 4 п. 2 даного договору, на рахунок ЦСБУ.

Також відповідно до умов договору позивач приймає у власність обумовлене договором майно шляхом підписання акта прийому-передачі майна, який є невід’ємною частиною цього договору. Так, 23.03.2006 р. між сторонами був складений акт прийому-передачі матеріального активу пайової участі (паю) за договором № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р., який вступає в силу також під відкладальною умовою відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України: з моменту перерахування коштів у сумі не меншій ніж та, що передбачена ч. 4 п. 2 договору про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс, на рахунок ЦСБУ.

Однак, як з’ясовано судом, умови договору № 11/008/03-062/ОЦс, з якими пов’язаний момент набрання чинності договору та акта прийому-передачі майна, не виконані. Так, перераховані позивачем кошти у сумі 7826000,00 грн. як викуп ТОВ „ГРІН КОІН” пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/Оцс в день звернення позивача до суду з позовом про визнання вказаного договору дійсним згідно платіжного доручення № 1 від 23.08.2007 р., що, на думку позивача, свідчить про виконання ним умов договору про компенсацію пайової участі, були повернуті ЦСБУ на рахунок позивача в АБ „Південний” як помилково перераховані, що підтверджується платіжним дорученням № 269 від 30.08.2007 р.

Отже, виходячи з викладеного, суд доходить висновку про те, що договір № 11/008/03-062/ОЦс не набрав чинності. До того ж, на думку суду, вказаний договір не може бути визнаний дійсним, виходячи з наступного.

Як вбачається з наказу Міністерства оборони України № 772 від 28.12.2005 р. „Про деякі питання організації будівництва житла” (чинного на момент укладення договору про компенсацію паю), право на підписання договорів пайової участі в будівництві, інвестування будівництва житла, підряду на капітальне будівництво, інші види договорів, предметом яких є будівництво житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, на земельних ділянках, закріплених за органами військового управління, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, та здійснення усіх правочинів надано від імені Міністерства оборони України директору Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України.

Між тим від імені Міністерства оборони України договір від 23.03.2006 р. № 11/008/03-062/ОЦс був укладений директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління „Укроборонбуд” Мельником В’ячеславом Леонідовичем, який діяв на підставі довіреності Міністерства оброни України від 09.03.2006 р. Так, згідно довіреності від 09.03.2006 р. (а.с. 81 т. 1) директор філії ЦСБУ „Укроборонбуд” Мельник В.Л має право укладати від імені Міністерства оборони України на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України за кошти суб’єктів господарювання. Проте, відповідне рішення Міністра оборони України та погодження директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України на укладення директором філії ЦСБУ „Укроборонбуд” Мельник В.Л договору від 23.03.2006 р. № 11/008/03-062/ОЦс в матеріалах справи відсутні. У зв'язку з цим, на думку суду, договір від 23.03.2006 р. № 11/008/03-062/ОЦс від імені уповноваженого органу управляти військовим майном –Міністерства оборони України укладено неуповноваженою особою.

До того ж слід зазначити, що умови договору від 23.03.2006 р. № 11/008/03-062/ОЦс суперечать законодавству України з огляду на наступне.

Відповідно до умов договору № 11/008/03-062/ОЦс предметом угоди є пайова участь (пай) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2). При цьому згідно інвестиційного договору № 11/007/03-061/ОЦс спірні об’єкти нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці на території військового містечка № 216, є державною власністю.

Тобто, умовами договору фактично передбачено відчуження військового майна, яке є державною власністю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, повноваження щодо визначення порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання статті 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1919 від 28.12.2000 р., якою затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військовою майна Збройних Сил. Відповідно до п. 1 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил цим Положенням встановлюється порядок відчуження та реалізації військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил.

Пунктом 2 Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що відчуження військового майна –це вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації) або безпосередньої передачі виконавцям державного оборонного замовлення, іншим постачальникам матеріально-технічних засобів (ресурсів), виконавцям робіт, надавачам послуг з метою проведення з ними розрахунків, а також передачі юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовців та членів їх сімей.

Реалізація військового майна в пункті 2 Положення визначена як господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі.

Відповідно до пункту 3 Положення повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Разом з тим суд зазначає, що, виходячи з умов спірного договору № 11/008/03-062/ОЦс, філія ЦСБУ „Укроборонбуд” виступила саме як уповноважена на реалізацію військового майна організація.

Згідно пункту 6 Положення рішення про відчуження військового майна, зазначене у пунктах 3 і 4 цього Положення, приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 7 Положення визначено, що рішення про відчуження списаного військового майна приймає Міноборони із затвердженням його переліку станом на 1 вересня поточного року.

Таким чином, рішення щодо відчуження військового майна приймається Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України з урахуванням особливостей майна. Однак, рішення на відчуження спірного майна ні Кабінетом Міністрів України, ні Міністерством оборони України не приймалось.

Крім того, пункт 12 Положення (в редакції Постанови КМУ від 19.05.2005 р., чинній на момент укладення спірного договору) передбачав, що реалізація цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок, та іншого нерухомого військового майна здійснюється за процедурою торгів (тендерів), що визначається Міноборони за погодженням з Мінекономіки та Мінфіном. Пункт 12 Положення у чинній редакції передбачає, що реалізація нерухомого військового майна здійснюється на аукціонах (за конкурсом) у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, реалізацію спірного майна у 2006 році на момент укладення спірного договору можливо було здійснювати за процедурою торгів (тендерів), а на момент звернення ТОВ „ГРІН КОІН” до господарського суду з даним позовом –на аукціонах (за конкурсом) згідно Порядку реалізації нерухомого військового майна Збройних Сил на аукціонах (за конкурсом), що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 р. № 1063. Однак, вказаний порядок реалізації спірного майна не був дотриманий.

До того ж, як вбачається з Положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління та Положення про філію Центрального спеціалізованого будівельного управління – „Укроборонбуд”, Центральне спеціалізоване будівельне управління, якому підпорядкована філія ЦСБУ „Укроборонбуд”, є державною госпрозрахунковою установою квартирно-будівельного комплексу Збройних Сил України. На думку суду, ЦСБУ є державним комерційним підприємством в розумінні ст. 74 Господарського кодексу України, оскільки є юридичною особою установою, яка веде господарську діяльність на принципах підприємництва та отримує прибуток. При цьому Положенням про ЦСБУ передбачено, що відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за Управлінням, здійснюється за погодженням з Міністерством оборони України.

Так, відповідно до п. 5 ст. 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Між тим, як з’ясовано судом, згода органом, до сфери управління якого ЦСБУ входить, - Міністерством оборони України на відчуження спірного майна філії ЦСБУ „Укроборонбуд” не надавалась.

Відтак, суд доходить висновку, що договір № 11/008/03-062/ОЦс суперечить чинному законодавству, зокрема вимогам Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" щодо порядку відчуження державного майна та ст. 75 Господарського кодексу України.

Таким чином, вищенаведене та факт укладення вказаного договору неуповноваженою особою, на думку суду, свідчать про його нікчемність.

Так, відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є юридичним фактом та являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні - покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і оплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону встановлені у статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які передбачені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення їх, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків. Частина 2 цієї статті встановлює, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Як випливає з частини 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

На підставі вищевикладеного, суд вважає викладені у позовній заяві доводи ТОВ „ГРІН КОІН” про дійсність договору № 11/008/03-062/ОЦс необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, у відповідності до п. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Крім того, згідно вимог ст. 392 Цивільного кодексу України лише власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо.

Враховуючи відсутність вчиненого сторонами правочину, що відповідає закону, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно, розташоване на території військового містечка № 216.

Більш того, як зазначалось вище, 26.01.2007 р. Одеською міською радою було рішення № 843-V „Про надання згоди на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси цілісного майнового комплексу стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, що знаходиться в управлінні Міністерства Оборони України та розташований за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2”, яким було надано згоду на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси цілісного майнового комплексу стадіону 9-го спортивного клубу армії Південного оперативного командування, що знаходиться в управлінні Міністерства Оборони України та розташований за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, з метою використання зазначеного майна за цільовим призначенням; а також доручено виконавчому комітету Одеської міської ради здійснити ремонт зазначеного цілісного майнового комплексу стадіону СКА. Тобто, враховуючи наявність такого рішення органу місцевого самоврядування спірне майно взагалі не може бути передано у власність позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІН КОІН” необґрунтовані, у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 82-84, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Подання заступника прокурора м. Одеси та подання першого заступника військового прокурора Південного регіону України про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. у справі № 17/183-07-7032 скасувати.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІН КОІН” до Міністерства оборони України про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Петров В.С.