Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/14494/25
Провадження № 2/638/6352/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Веремчук Д.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення страхового відшкодування майнової шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
29.07.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Юшко В.І. до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення страхового відшкодування майнової шкоди, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування майнової шкоди у розмірі 72671,04 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позову у розмірі 968,96 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.02.2024 року о 19 год. 55 хв. в м. Харків, вул. Клочківська, 65, за участю автомобіля BMW з номерним знаком НОМЕР_1 водій ОСОБА_2 , автомобіля марки Daewoo з номерним знаком НОМЕР_2 водій ОСОБА_3 (був без полісу), автомобіль Audi з номерним знаком НОМЕР_3 водій ОСОБА_4 , відбулась дорожньо-транспортна пригода. Автомобіль BMW M5, днз НОМЕР_1 , який отримав механічні пошкодження у результаті ДТП належить ОСОБА_5 на праві приватної власності. За результатами ДТП було складено адміністративний протокол серії ААД №643500 від 17.02.2024 року та схему до нього відносно водія ОСОБА_3 . Вказаний протокол розглядався у Дзержинському районному суді м. Харкова, справа №638/3391/24. При розгляді справи у суді, ОСОБА_2 не знав, повістки про виклик у судове засідання йому не надсилались. Звернувшись за правовою допомогою до адвоката, позивач дізнався, що відповідно до сайту судова влада, справа №638/3391/24 розглянута та винесена постанова від 18.12.2024 року. Адвокат Юшко В.І., діючи в межах договору про надання правничої допомоги, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням від 11.04.2025 року, яке було зареєстровано у суді 14.04.2025 року за вх. №3596/25. Матеріали справи до ознайомлення адвокату були надані 21.04.2025 року. Із матеріалів справи №638/3391/24 стало відомо про наявність висновку експертів ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» №4265/4266/4267. За результатами проведення комплексної судової автотехнічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису було встановлено те, що у скоєнні ДТП винен не тільки водій ОСОБА_3 , а і водій ОСОБА_4 . 21.10.2024 відносно ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол серії АБА №105871. 18.12.2024 року Дзержинським районним судом м. Харкова по справі №638/3391/24 прийнято постанову про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за статтею 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Цивільно правова відповідальність власника транспортного засобу Audi A6 днз НОМЕР_3 на день ДТП 17.02.2024 року була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», відповідно до інформації з сайту. 26.03.2024 року ФОП ОСОБА_6 склав Звіт з оцінки майна №91 з визначенням вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW M5, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до цього звіту, який був отриманий адвокатом Юшко В.І. в електронному вигляді від МТСБУ: сума матеріального збитку складає 145342,08 з ПДВ на складові частини; вартість відновлювального ремонту автомобілю складає 325025,28 з ПДВ на складові частини; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частини складає 145342,08 грн. Позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою від 27.05.2025 року про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП, в якій просив відшкодувати 72671,04 грн., що складає 50% від суми 145342,08 грн (вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин), оскільки винних водіїв двоє ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Відповіддю від 04.07.2025 року №12/3883 ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомило про відсутність правових підстав для проведення виплати страхового відшкодування у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 пропущено строк подання заяви на виплату страхового відшкодування та не надано до огляду транспортний засіб представнику ТДВ СК «Альфа-Гарант». Проте, транспортний засіб не міг бути наданий представнику ТДВ СК «Альфа-Гарант», оскільки тільки підж час судового розгляду справи №638/3391/24, а саме протоколу відносно ОСОБА_3 та проведення експертизи, було встановлено, що водій ОСОБА_4 також винний у ДТП, цивільна відповідальність якого застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант». Крім того, транспортний засіб був в рамках підготовки звіту №91, складеного 26.03.2024 року ФОП ОСОБА_6 в рамках договору з МТСБУ №20/035 від 01.01.2020 року, а саме МТСБУ відшкодовує завдану матеріальну шкоду, у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_3 не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Щодо пропущеного строку на подання заяви про виплату страхового відшкодування позивач зазначає, що він дізнався про наявну постанову Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/3391/24, висновок експерта, протокол складений відносно ОСОБА_4 лише після ознайомлення з матеріалами справи, а саме 21.04.2025 року, тобто після спливу строку в 1 рік. Таким чином, позивач вважає, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частини автомобіля марки BMW M5 днз НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 17.02.2024 року складає 145342,08 грн., повинна бути розділена у рівних частинах між двома винними водіями, які були учасниками ДТП, тобто по 72671,04 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Audi A6 днз НОМЕР_3 на день ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», то страховик повинен відшкодувати матеріальні збитки у розмірі 72671,04 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 06.08.2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21.08.2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» - Олійник Є.О. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що на дату вчинення ДТП, цивільно-правову відповідальність водія ТЗ Audi A6 днз НОМЕР_3 було забезпечено у ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом №219031055 (ліміт за шкоду, заподіяну майну 160000,00 грн., франшиза 0,00 грн.), а цивільно-правову відповідальність водія ТЗ Daewoo Lanos днз 74766ХК забезпечено не було, враховуючи наявність пільгового посвідчення ЕНА НОМЕР_4 . 30.05.2025 року із заявою про виплату страхового відшкодування до ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернувся позивач, вказана заява датована 27.05.2025 року. Розглянувши пакет документів позивача, 04.07.2025 року відповідачем було прийнято рішення про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування на користь позивача. При цьому в даному випадку було наявно дві підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, такі як пропуск законодавчо встановленого річного терміну для звернення із заявою про виплату страхового відшкодування та не надання для огляду страховику пошкодженого транспортного засобу. Настання події, що має ознаки страхового випадку, мало місце 17.02.2024 року. Однак із заявою про виплату страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача лише 05.06.2025 року, тобто більше ніж через 1 рік. Таким чином, позивач не виконав дій, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», із заявою про виплату страхового відшкодування протягом року не звертався, у зв`язку з чим він не має правових підстав на отримання страхового відшкодування, а тому у відповідача були наявні підстави для відмови у відшкодуванні. Аргументи позивача щодо наявності у нього об`єктивної, непереборної перешкоди із своєчасним зверненням до страховика такими, що не можуть виправдити пропуск законодавчо встановленого строку у відповідності до принципу правової визначеності. Оскільки позивач не виконав обов`язки щодо надання пошкодженого автомобілю для огляду страховик, а тому відповідач був позбавлений можливості встановити розмір заподіяної шкоди, що також є самостійною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Також відповідач зазначає, що позивачем невірно встановлено розмір страхового відшкодування на підставі звіту оцінки майна №91 від 26.03.2024 року. За загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі, податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. Отже, позивач, за умови наявності правових підстав на отримання страхового відшкодування, мав би право на отримання страхового відшкодування від страховика лише у розмірі 60559,20 грн, тобто за вирахуванням розмір ПДВ та враховуючи обопільну вину водіїв.
27.08.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Юшко В.І. до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування майнової шкоди у розмірі 60559,20 грн., іншу позовну вимоги не змінює.
27.08.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Юшко В.І. надійшла відповідь на відзив.
27.08.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Юшко В.І. надійшло клопотання про витребування доказів, а саме просить суд витребувати з Шевченківського районного суду м. Харкова матеріали справи №638/3391/24 для огляду у справі №638/14494/25.
Судом витребувано справу №638/3391/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд, дослідивши доводи сторін, які викладені у письмових заявах по суті справи, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17.02.2024 року о 19 год. 50 хв. в м. Харків, пров. Криничний, 6, водій ОСОБА_3 , керуючи ТЗ Daewoo Lanos днз НОМЕР_5 по вул. Клочківська, на регульованому перехресті по пров. Криничний, 6,при повороті ліворуч, не надав переваги в русі ТЗ Audi A6 днз НОМЕР_3 водій ОСОБА_4 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого ТЗ Audi A6 здійснив зіткнення з ТЗ BMW M5 днз НОМЕР_1 водій ОСОБА_2 , яке було припарковане. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №643500 від 17.02.2024 року.
В рамках розгляду справи №638/3391/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 КУпАП, постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 136.05.2024 року було призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Згідно висновку експертів №4265/4266/4267 за результатами проведення комплексної судової автотехнічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису від 22.07.2024 року встановлено, що в даній дорожньо-трансопртній ситуації дії водія автомобіля Daewoo Lanos ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, а також встановлено, що в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія Audi A6 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 12.4, 12.9 «б», 16.5 Правил дорожнього руху України, знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.10.2024 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за статтею 124 КУпАП повернуто до УПП ДПП в Харківській області для належного оформлення, а саме для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4
21.10.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБА №105871 за порушення вимог п. 16.5, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2024 року, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за статтею 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , транспортний засіб BMW M5 з реєстраційним номером НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_5 .
На дату вчинення ДТП, цивільно-правову відповідальність водія ТЗ Audi A6 реєстраційний номер НОМЕР_3 було забезпечено у ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом страхування №21903105 (ліміт за шкоду, заподіяну майну 160000,00 грн., франшиза 0,00 грн.), що не заперечується відповідачем та підтверджується інформацією щодо перевірки чинності полісу внутрішнього страхування.
Цивільно-правова відповідальність водія ТЗ Daewoo Lanoc реєстраційний номер НОМЕР_5 забезпечено не було.
27.05.2025 року позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 72671,04 грн.
04.07.2025 року ТДВ СК «Альфа-Гарант», керуючись п. 37.1.3 та п.37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на дату укладення полісу страхування). Було прийнято рішення про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 .
Згідно звіту з оцінки майна №91 від 26.03.2024 року, складеного ФОП ОСОБА_6 щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW M5 становить:
- сума матеріального збитку складає 145342,08 грн. з ПДВ на складові частини;
- вартість відновлювального ремонту складає 325025,28 грн.;
- вартість автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 17.02.2024 року складає 1393478,19 грн.;
- коефіцієнт фізичного зносу на складові частини КТЗ Ез=0,7;
- вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 17.02.2024 року складає 145342,08 грн. з ПДВ на складові частини.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.
Проте, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
До правовідносин, які склались між сторонами, застосуванню підлягає Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року.
Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що діяв на момент вчинення ДТП, в редакції на 01.01.2024 року.
Зазначеним Законом визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з частинами 1,2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви про виплату страхового відшкодування додаються документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди в оригіналі або належним чином оформлені копії.
Статтею 35.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди
Положеннями статті 36.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначено, що страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, який полягає в такому.
Підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає наслідком пропуску потерпілою особою річного строку подання заяви до страховика про страхове відшкодування, право страховика на відмову у виплаті регламентних виплат.
Разом з тим, ані Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності.
Сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє регулятивне суб`єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак, законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування. Тоді як згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови в позові.
Крім того, немає підстав вважати, що річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 ЦК України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки, передбачені в цій норми.
З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі.
Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущений через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
Відтак аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.
Суд також враховує, що в правозастосовній практиці досить часто виникають ситуації, коли встановлення винуватця ДТП триває довше за один рік, а тому визначення належної правової поведінки особи у відносинах, що складають в момент ДТП є часто складним.
З урахуванням цього, не звернення позивача із заявою про страхове відшкодування до моменту встановлення винуватої в ДТП особи, не може свідчити про його недобросовісну чи суперечливу поведінку.
Таким чином, на момент звернення позивача до страхової компанії, вже сплив річний строк для власника автомобіля на звернення із заявою про здійснення страхового відшкодування. Разом із цим, вказана обставина не позбавляє позивача права на відшкодування завданих йому збитків у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про здійснення страхового відшкодування позивач звернувся до ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» 27.05.2025 року. При цьому звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою здійснення такого страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
Тому, суд вважає помилковими доводи представника відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» щодо пропуску позивачем однорічного строку для отримання страхового відшкодування, як на підставу для відмови у позові.
Щодо ненадання транспортного засобу для огляду страховику, суд зазначає наступне.
Статтею 31-1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Пунктом 33.3 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Відповідач також відмовив потерпілому у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) на підставі п.п.37.1.3 п. 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з невиконанням потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір шкоди.
Відповідачем не доведено того факту, що страховик звертався до позивача з необхідностістю надання пошкодженого транспортного засобу для огляду для визначення розміру заподіяної шкоди.
Щодо розміру відшкодування суд виходить зі звіту з оцінки майна №91 «з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW M5, реєстраційний номер НОМЕР_1 », складеного 26.03.2024 року ФОП ОСОБА_6 , який суд визнає належним доказом, який виконаний кваліфікованим та сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності.
Відповідно до вказаного звіту було проведено огляд транспортного засобу та зафіксовано стан транспортного засобу BMW M5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та відповідно становить:
- сума матеріального збитку складає 145342,08 грн. з ПДВ на складові частини;
- вартість відновлювального ремонту складає 325025,28 грн.;
- вартість автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 17.02.2024 року складає 1393478,19 грн.;
- коефіцієнт фізичного зносу на складові частини КТЗ Ез=0,7;
- вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 17.02.2024 року складає 145342,08 грн. з ПДВ на складові частини.
Як було встановлено матеріалами справи, у дорожньо-транспортній пригоді є дві винних особи, а саме ОСОБА_3 (цивільно-правову відповідальність забезпечено не було) та ОСОБА_4 .
Моторно (транспортним) страховим бюро України було виплачено позивачу 65825,97 грн. в рамках відшкодування шкоди.
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, розмір завданого збитку позивачу становить 145342,08 грн. з ПДВ.
Відповідно до вимог п. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно п. 196.1.3 статті 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних- з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Отже, всі операції з надання послуг із страхуванням, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацію останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ.
Таким чином, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача становить 60559,20 грн. (сума матеріального збитку становить 145342,08 грн./2 (2 винних водія) = 72671,04 грн. 20% податку на додану вартість = 60559,20 грн.
Враховуючи викладене, дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення страхового відшкодування майнової шкоди задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфі-Гарант», код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження: м. Київ, б-р Лесі Українки. 26, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , страхове відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 60559 (шістдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 20 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфі-Гарант», код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження: м. Київ, б-р Лесі Українки. 26, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя:
Судове рішення № 131601729, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 07.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/14494/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: