Рішення № 131601599, 03.11.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1524/25

Номер провадження 2/348/1028/25

03 листопада 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко

за участю представника позивача А.В.Литвиненко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 514270774 від 18.08.2023.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.08.2023 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 514270774 на суму 8100 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 8100,00 грн 18.08.2023 на банківську карту № 4441-11XX-XXXX-7027 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Відповідно до реєстру прав вимоги № 259 від 21.11.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги. 31.07.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах права вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги. 29.05.2025 ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "ФК" "ЕЙС" уклали договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 ТОВ "ФК" "ЕЙС" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 34759,87 грн. Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, виникла заборгованість у розмірі 34759,87 грн, з яких: 6803,62 грн - заборгованість по кредиту; 27956,25 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 514270774 від 18.08.2023 в розмірі 34759,87 грн, а також стягнути понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач в судові засідання 16.09.2025, 07.10.2025 та 03.11.2025 не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належно шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації. Судові повістки повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні ... відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, ОСОБА_1 є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 07.10.2025 визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою.

03.11.2025 постановлено ухвалу із занесенням в протокол судового засідання про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18.08.2023 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 514270774, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8100 грн на споживчі потреби. Дисконтний період користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Сторони погодили, що встановлений у договорі строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільного періоду сплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1701 грн. За період від дати видачі кредиту до 17.09.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 255,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 17.09.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 731,83 (сімсот тридцять одна цілих вісімдесят три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,01 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-7027, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Паспорт споживчого кредиту та договір кредитної лінії № 514270774 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с.12-13, 14- 23).

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з платіжного доручення від 18.08.2023, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало кошти в розмірі 8100 грн ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 , призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 514270774 від 18.08.2023 ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.46).

Належність платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування на неї у період з 18.08.2023 по 23.08.2023 коштів у сумі 8100 грн підтверджено АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с.134-140).

Жодних доказів на спростування наведеної обставини відповідачем не надано.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.59-60).

28 листопада 2019 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду № 19 за якою строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2020 року, інші умови договору залишилися без змін (а.с.60 зв.).

31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду за № 26 від 31 грудня 2020 року до цього договору факторингу, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2021 року. У цій додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, дата укладення і номер договору залишено попередні (а.с.61-65). 31 грудня 2021 року сторони факторингу уклали додаткову угоду № 27, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року. Умови договору залишено без змін в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с.66). 31 грудня 2022 року сторони факторингу уклали додаткову угоду № 31, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с.66зв.). 31 грудня 2023 року укладено додаткову угоду за № 32 до цього договору факторингу, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.67). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 259 від 21.11.2023, ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 514270774 від 18.08.2023 в сумі 17728,87 грн, з яких: 6803,52 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10925,25 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.69-70).

31.07.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах права вимоги. Строк дії договору закінчується 31.12.2024 (а.с.72-77).

Відповідно до реєстру права вимоги № 2, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 34759,87 грн, з яких: 6803,52 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27956,25 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.78).

29.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах права вимоги. (а.с.80-85, 87-90).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29/05/25-Е, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 514270774 від 18.08.2023 в сумі 34759,87 грн, з яких: 6803,52 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27956,25 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.86).

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 514270774 від 18.08.2023, відповідач 19.09.2023 сплатив 2026,62 грн процентів та 1296,38 грн тіла кредиту (а.с.91-94).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 514270774 від 18.08.2023, заборгованість станом на 05.06.2025 становить 34759,87 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту 6803,52 грн; заборгованості по відсотках 27956,25 грн (а.с. 95).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У даному випадку строк дії кредитного договору № 514270774 від 18.08.2023 закінчився 17.10.2023 (закінчення строку першої пролонгації дисконтного періоду), проценти відповідачу нараховано по 31.02.2024.

Отже, з 18.10.2023 проценти відповідачу нараховано поза межами строку дії договору.

Посилання представника позивача на нарахування процентів, починаючи з 18.10.2023, як таких, що нараховані в порядку ст. 625 ЦК України, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено до теперішнього часу.

Отже, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування процентів відповідачу з 18.10.2023 в сумі 24127,25 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно п. 1.4. Договору факторингу № 31/0724-01 від 31 липня 2024 року «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками та кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

«Реєстр прав вимог» - означає перелік прав вимог, що відступаються за цим договором. Форма реєстру прав вимог наведена в додатку № 1 до цього договору (п.1.5 договору).

В пункті 8.2. даного договору зазначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору, та закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Договір факторингу № 31/0724-01 від 31 липня 2024 року підписаний обома сторонами.

Проте, позивачем не надано суду доказів того, що строк дії даного договору було продовжено після 31.07.2024 та що право вимоги за кредитним договором № 514270774 від 18.08.2023, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", перейшло від ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач виходив з того, що в ході факторингового ланцюгу право вимоги до відповідача перейшло до позивача.

Під час розгляду справи представник позивача з цього приводу надала пояснення, що поза межами строку дії договору факторингу ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" мала право передавати право вимоги за тими договорами, за якими вже їй було передано право вимоги, посилаючись на п.5.3.3, який передбачає право фактору розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Проте, ці пояснення є суб`єктивним трактуванням представником позивача положень договору факторингу, оскільки жоден із пунктів договору не містить права ТОВ діяти поза межами строку дії договору.

Отже, судом були вичерпані всі можливості для з`ясування всіх обставин справи.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 514270774 від 18.08.2023, оскільки позивачем не доведено перехід права вимоги за кредитним договором № 514270774 від 18.08.2023, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відповідно до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року (відсутнє підтвердження продовження строку дії договору факторингу 31/0724-01 від 31 липня 2024 року після 31.12.2024, тобто, на момент укладення договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року), а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, понесені судові витрати: судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст.526,527,530,536,598-601,604-609,610-612,615,626, 627, 628, 629,631, 633, 634, 638, 1048,1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.9,10,12,13,77-81,89,128, 134, 136,141,247,259,263-265,272-273,280-289,354,355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: Харківське шосе будинок 19 офіс 2005 м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адрес ою: АДРЕСА_1 .

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю.Максименко

Повне судове рішення складено 07.11.2025.