Ухвала суду № 131598794, 05.11.2025, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1696/25

провадження №2-з/457/5/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Трускавець

Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Грицьків В.Т., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

встановив:

04.11.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого в межах виконавчого провадження ВП №74465653 майна - земельної ділянки, що розташована в м. Трускавець, кадастровий номер 4611500000:02:014:0052, площею 0,3669 га, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку», що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Трускавецькою міською радою від 16.10.2007 ЯД №463 524 та накладення арешту на згадану земельну ділянку.

Заяву про забезпечення позову заявниця обгрунтовує тим, що 07 лютого 2007 року вона уклала з АТ КБ «Приватбанк» кредитний договір № 2007-020. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 2007-020 її чоловік - ОСОБА_2 надав поруку на підставі договору № 2007/020/1 від 07 лютого 2007 року та пізніше, на підставі додаткової угоди до кредитного договору, уклав договір поруки № 2007-020/ОР1 від 29 травня 2013 року.

Крім того, в забезпечення зобов`язань по виконанню кредитного договору № 2007-020 від 07.02.2007 між АТ КБ «Приватбанк» (іпотекодержатель) та її чоловіком ОСОБА_2 (іпотекодатель/майновий поручитель) було укладено договір Іпотеки (майнова порука) за номером № 2007-020 від 07.02.2007 року (додаток до заяви № 7). Предметом договору за вказаним договором іпотеки виступав об`єкт нерухомого майна - фізично розташована в м. Нікополь будівля легкоатлетичного манежу, площею 3859,5 кв.м (майно знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - «будівля легкоатлетичного манежу»).

Крім того, на підставі рішення Братського районного суду Миколаївської області, 18.08.2016 видано виконавчий лист № 471/18/16-ц, про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в солідарному порядку:

- заборговності у розмірі 127844,23 Доларів США, що за курсом 23,45 відповідно до службового розпорядження НБУ від 08.12.2015 року складає 2997947,10 грн. за кредитним договором № 2007-020 від 07.02.2007 року.

За цим виконавчим листом здійснюється звернення стягнення на земельну ділянку в м. Трускавець.

Відповідно до даних АСВП приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем 15.03.2024 року було порушено виконавче провадження ВП № 74465653 стосовно стягнення за виконавчим листом № 471/18/16-ц від 18.08.2016.

24.09.2025 року у розділі АСВП, пов`язаному із виконавчим провадженням ВП №74465653 під номером 106, з`явилась «Вимога призначення виконавчих дій» якою, передбачались виконавчі дії щодо опису та арешту земельної ділянки, розташованої в місці Трускавець

16 -17 жовтня у АСВП у розділі АСВП, пов`язаному із виконавчим провадженням ВП №74465653, під номером 107 з`явилась скан копія «постанови про опис та арешт майна» від 08.10.2025 року. Також присутнє посилання на те, що описане майно буде передано до реалізації після 22.10.2025 року.

Приватний виконавець всупереч вимогам статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідного попередження відмовляється враховувати, що це майно (земельна ділянка кадастровий номер 4611500000:02:014:0052) є спільною власністю не тільки боржника, але і заявниці, набутої у шлюбі.

Після подання цієї заяви, заявниця планує у встановлений законом строк подати до Трускавецького міського суду Львівської області позовну заяву про визнання права власності на 16 частину земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:02:014:0052, і зняття з неї арешту.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї докази, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктом 5 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 127/32578/23, провадження № 61-2664св24.

Заявниця, на час звернення до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого в межах виконавчого провадження ВП №74465653 майна - земельної ділянки, що розташована в м. Трускавець, кадастровий номер 4611500000:02:014:0052 та накладення арешту на згадану земельну ділянку, з позовом до суду про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту - не зверталась, а відтак, за приписами пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України, дана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена бути не може.

Згідно ч. 4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, судову практику та встановленні обставини справи, суддя приходить до переконання, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя: В. Т. Грицьків